Справа № 2-1045/2009

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим у складі:

головуючого судді Халдєєвої О.В.

при секретарі Бурдиленко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноперекопськ АР Крим справу за поданням Відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим про вирішення питання про примусове проникнення до житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець ВДВС Красноперекопського МРУЮ в АР Крим ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про вирішення питання про примусове проникнення до житлового приміщення, посилаючись на те, що у ВДВС Красноперекопського МРУЮ на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 на користь ПАТ «Банк «Кліринговий дім» у розмірі 55681,96 грн.

Державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи за адресою: АДРЕСА_1, що вказана у виконавчому документі, однак здійснити якісь виконавчі дії не виявилось можливим у зв'язку з відсутністю боржника, про що державним виконавцем складені відповідні акти від 29.04.2013 року та 14.05.2013 року.

З метою подальшого виконання рішення суду державний виконавець просить суд винести ухвалу про примусове проникнення до житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судове засідання представник ВДВС Красноперекопського МРУЮ не з'явився, надіслали клопотання про розгляд подання в їх відсутність, подання підтримують.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи при виконанні судових рішень вирішується за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Із подання державного виконавця вбачається, що підставою для звернення до суду із клопотанням про проникнення до житла боржника є ті обставини, що боржником заходів щодо самостійного виконання рішення суду не вжито.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд виходить із того, що державним виконавцем не вжито повного обсягу заходів, які б свідчили про те, що з боку державного виконавця в ході примусового виконання рішення суду вчинялися всі дії, направлені на належне повідомлення боржника про проведення виконавчих дій.

В матеріалах справи відсутні відомості про направлення та отримання боржником постанов про відкриття виконавчих проваджень, немає відомостей про те, що боржник проживає в даному житловому приміщенні чи володіє ним.

Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Із доказів, наявних в матеріалах справи, неможливо беззаперечно встановити, що постанови про відкриття виконавчого провадження та повідомлення про проведення виконавчих дій направлялась боржнику державним виконавцем та при цьому були дотримані вимоги ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідне обґрунтування даних обставин в поданні державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника відсутнє.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, відповідно до яких боржник ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про відкриття виконавчого провадження та про вчинення виконавчих дій у встановлену ВДВС дату, а також наявність чинення ним перешкод службовцям ВДВС Красноперекопського МРУЮ по проникненню в житлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим вважаю, що подання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 376 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим про вирішення питання про примусове проникнення до житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в Апеляційний суд АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня

Суддя: О. В. Халдєєва