Дата документу 06.03.2014 Справа № 554/13845/13-ц

Провадження № 2/554/648/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі - Жданову Є.В.

за участю представника позивача - Бондаренко В.Г., відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

в с т а н о в и в:

Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у сумі 728 грн. 60 коп., яка утворилася за період з 01 жовтня 2002 року по 01 жовтня 2013 року, посилаючись на те, що відповідачам надавалися послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 в м.Полтава, однак свої зобов»язання щодо оплати послуг з теплопостачання останні не виконували належним чином, у зв»язку з чим за ними утворилася заборгованість, тому звернувся до суду з позовом.

До початку розгляду справи по суті позивач змінив свої позовні вимоги, прохав стягнути з відповідачів заборгованість за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за період з 01 жовтня 2002 року по 01 січня 2014 року у сумі 1048грн. 66 коп., яка складається із заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 499 грн., індексу інфляції у сумі 443 грн. 66 коп., 3 % річних у сумі 106 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, прохали застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з»явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, прохала в задоволенні позову відмовити (а.с.46).

Заслухавши сторони, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є споживачами послуг з теплопостачання та перебувають у фактичних договірних відносинах з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» по наданню послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання в квартиру відповідачів по АДРЕСА_1 в м.Полтаві, загальною опалювальною площею 58,6 кв.м.

Відповідно до ст. 162 ЖК України та п.п.14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2005 року № 76 (далі Правил), відповідачі зобов»язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги з теплопостачання у строки, встановлені чинним законодавством.

Відповідно до п.18 Правил споживачі зобов»язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Розмір щомісячної плати за надані послуги відповідачам становить: за послуги центрального опалення - 178 грн. 14 коп., за послуги гарячого водопостачання 125 грн. 58 коп., разом 303 грн. 72 коп.

Відповідачі свої зобов»язання по оплаті послуг з теплопостачання належним чином не виконували, тому за ними за період з 01 жовтня 2002 року по 01 січня 2014 року утворилася заборгованість у сумі 499 грн. що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.50-54).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитору зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням змісту вказаної норми боржникам за період з 01 жовтня 2002 року по 01 січня 2014 року нараховано заборгованість з урахуванням індексу інфляції у сумі 443 грн. 66 коп. та 3 % річних у сумі 106 грн., у зв»язку з чим загальна заборгованість склала 1048 грн. 66 коп. (а.с.55-62).

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і Правил.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачі, як споживачі послуг з теплопостачання, перебувають у фактичних договірних правовідносинах з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», але взяті на себе зобов»язання по оплаті послуг з теплопостачання не виконують.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Оскільки відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належним чином зобов»язання по оплаті житлово-комунальних послуг не виконували, а саме не вносили платежі за послуги з теплопостачання у повному розмірі, у зв»язку з чим за період з 01 жовтня 2002 року по 01 січня 2014 року за ними утворилася заборгованість у розмірі 1048 грн. 66 коп., суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявили про застосування строку позовної давності та прохали відмовити в задоволенні позову з цих підстав.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність застосовується тривалістю у три роки.

Згідно ч.ч.3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку.

Перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Її початок пов»язується не стільки із строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.ст. 252-255 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 28 жовтня 2013 року про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за період з 01 жовтня 2002 року по 01 січня 2014 року.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачі вносили платежі починаючи з 01 жовтня 2002 року по 01 січня 2014 року, але не в повному розмірі. Таким чином, вони вчиняли дії, які свідчать про визнання свого обов»язку, а тому строк позовної давності ними переривався.

За таких обставин, підстав для застосування строку позовної давності та відмови в задоволенні позову з цих підстав у суду немає.

Судом спростовуються твердження відповідачів, що позивачем не враховано проплати, які ними здійснювалися у 2002 році, а також не враховано застосування 50 % пільги у 2002 році, оскільки заборгованість за спожиті послуги до 01 жовтня 2002 року стягнута за рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 листопада 2003 року, яке набрало законної сили (а.с.73), а тому надані за 2002 рік квитанції не можуть бути враховані судом в межах заявленого періоду.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 щодо відсутності договору між сторонами, оскільки обов»язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладається на споживача, що слідує зі змісту п.1 ч. 3 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги». Відповідачі є споживачами , тобто фізичними особами, які отримують житлово-комунальні послуги, в розумінні ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальну послуги», а тому перебувають із позивачем у фактичних договірних відносинах.

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, а тому стягує з відповідачів на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 229 грн. 40 коп. у рівних частках, тобто по 76 грн. 46 коп. (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 62, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2002 року по 01 січня 2014 року у сумі 1 048 грн. 66 коп. з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 229 грн. 40 коп. тобто по 76 грн. 46 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяЛ. І. Савченко