03.03.2014
У К Р А Ї Н А
НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Справа № 765/956/14-ц
У Х В А Л А
03 березня 2014 року Суддя Нахімовського районного суду міста Севастополя Пекарініна І.А. розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення подружньої частки,
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить суд виділити з загальної спільної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частку з загальної спільної власності подружжя з метою звернення стягнення на підставі наказу Господарського суду м. Севастополя від 12.04.2013 року по справі № 5020-1364/2012 у вигляді ? частки автомобілю марки HUABEI НС 6490Е (2006 року випуску) номерний знак НОМЕР_1, та автомобілю марки ГАЗ 31105 (2004 року випуску) номерний знак НОМЕР_2, причепу ПА 101 (2003 року випуску) номерний знак НОМЕР_3, стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Позивач вказує на те, що відповідно до ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що перебуває у загальній спільній власності, у випадку недостатності в нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред'явити позов про виділення частки з загального майна в натурі для звернення стягнення на неї, що також передбачено ст. 366 ЦК України.
Також зазначає, що оскільки у відповідача інше майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє, то такий факт дає підстави позивачу звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 13.02.2014 року позов був залишений без руху, оскільки по справі не сплачені судовій збір при поданні позову до суду, та судовій збір при поданні клопотання про забезпечення позову.
27.02.2014 року представник позивача ОСОБА_4 надав суду квитанції про сплату судового збору при поданні позову до суду та при поданні заяви про забезпечення позову.
03.03.2014 року відкрито провадження по справі.
В клопотанні про забезпечення позову позивач вказує на те, що з метою забезпечення заявлених позовних вимог необхідно накласти арешт на автомобілі, що належать на праві власності дружині відповідача, другому відповідачу - ОСОБА_3 з метою недопущення його наступного відчуження.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3 ст.151 ЦПК України).
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог і повинні застосовуватись лише в разі необхідності.
Частиною 3 ст.152 ЦПК України встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову по справі. Зокрема, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.57 ЦПК України, тобто обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Суду не було надано жодних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову у тому вигляді, якій заявлено позивачем, може значно ускладнити або зробить неможливим виконання рішенням суду у разі задоволення позову.
Крім того, заявлений у клопотанні захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автомобілі передбачає заборону користуватися цим майном, що не є співмірним з заявленими позовними вимогами та порушує принцип рівноправності сторін в процесі. Такий захід міг бути допустимім для захисту прав власника та перешкоджанню подальшого порушення його прав.
Враховуючи вищевикладене підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову відсутні.
Керуючись ст. 151-153 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення подружньої частки.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк апеляційної скарги.
Суддя - підпис
Копія вірна
Суддя Нахімовського райсуду
м. Севастополя І.А. Пекарініна