РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 123/1331/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Горбань В. В.
РІШЕННЯ
"03" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіГорбань В.В.
СуддівАдаменко О.Г., Бондарева Р.В.
При секретаріУсеїновій Н.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа - Державна податкова інспекція у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, про стягнення страхових виплат, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
01 лютого 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа - Державна податкова інспекція у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, про стягнення страхових виплат. Вимоги мотивовані тим, що з 2 липня 1990 року по 21 квітня 2008 року вона працювала в органах державної податкової служби України. Під час роботи в ДПІ Сімферопольського району АР Крим з нею стався страховий випадок. МСЕК їй встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання і 80 % втрати професійної працездатності. 21.04.2008 року ОСОБА_6 звільнена з посади за станом здоров'я /п. 2 ст. 40 КЗпП України/ та виходом на пенсію по інвалідності. 09.09.2009 року Комісією з розгляду документів з виплати страхових сум при проведенні державного особистого страхування посадових осіб органів ДПІ у Сімферопольському районі АР Крим було розглянуто документи щодо даного страхового випадку та прийнято рішення щодо передачі документів до Державної податкової адміністрації в АР Крим для призначення страхових виплат. Документи для виплати були надіслані до ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», яке на той час здійснювало страхові виплати згідно з укладеним договором страхування. Листом від 11.11.2010 року відповідачем підтверджено наявність підстав для виплати ОСОБА_6 страхової суми у розмірі 127576,80 грн. Разом з тим, страхову справу було повернуто страхувальнику у зв'язку із закінченням строку дії договору страхування, а тому страхову виплату не було здійснено. Просить стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості по страховим виплатам, яка з урахуванням індексу інфляції за період з 11.11.2010 року по 31.12.2012 року та 3 % річних становить 142758,93 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2013 року позов ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про стягнення страхових виплат задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ОСОБА_6 142758,93 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь держави 1427,58 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану, рішення суду залишити без змін, вважає його законним.
Справа була предметом розгляду судів різних інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення позивачки та її представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що втрата позивачем професійної працездатності у розмірі 80% у зв'язку із захворюванням, що сталося під час виконання службових обов'язків, є страховим випадком, та встановивши, що ДПА сплатила страхові платежі, які передбачені відповідними договорами про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування, на рахунок ЗАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із страховика на користь застрахованої особи невиплаченого страхового відшкодування.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень ст. 18 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, - у розмірі від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності).
Порядок та умови страхування посадових осіб органів державної податкової служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1994 року № 349 (далі - Порядок) обов'язкове державне особисте страхування посадових осіб державної податкової служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з підпунктом "б" пункту 5 Порядку страховик виплачує страхові суми у разі втрати застрахованим працездатності в результаті поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися під час виконання службових обов'язків.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що ОСОБА_6 з 02 липня 1990 року по 21 квітня 2008 року працювала в органах державної податкової служби. Наказом від 21 квітня 2008 року № 50-о позивачка була звільнена з посади завідувача сектором адміністрування платежів землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Сімферопольської районної державної податкової інспекції за станом здоров'я та виходом на пенсію по інвалідності за ст. 37 Закону України "Про державну службу" (а.с. 119).
Під час виконання позивачкою своїх службових обов'язків, вона втратила працездатність, їй призначено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання і встановлена ступінь втрати професійної працездатності 80 % одночасно (а.с. 5,10).
Відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку страхування здійснюється страховиком.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 20 червня 2008 року між ЗАТ "Страхова компанія " Брокбізнес " (правонаступником якого є ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес") та ДПА України було укладено договір № 029 - 1 про надання послуг з обов'язкового соціального страхування посадових осіб ОДПС України, згідно з яким страхових зобов'язаний виплачувати страхові суми застрахованим особам у разі настання страхових випадків, що сталися починаючи з 20 червня 2005 року до 31 грудня 2008 року або до повного виконання страховиком вимог п. 3.2.5 цього Договору (а.с. 120-126).
04 червня 2009 року між ЗАТ "Страхова компанія " Брокбізнес " (правонаступником якого є ПрАТ "Страхова компанія " Брокбізнес ") та ДПА України було укладено договір № 029 - 2 про надання послуг з обов'язкового соціального страхування, за яким зобов'язання страховика розповсюджується на страхові виплати, що сталися з 20 червня 2005 року до 31 грудня 2009 року (а.с. 127-130).
23 березня 2010 року та 12 серпня 2010 року між ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" та ДПА України були укладені договори № 029 - 000003 та № 029 - 000004 про надання послуг з обов'язкового соціального страхування, за яким зобов'язання страховика розповсюджується на страхові виплати, що сталися з 20 червня 2005 року до 31 грудня 2010 року (а.с. 131-138).
Таким чином, згідно зі вказаними договорами зобов'язання Страховика з виплати відшкодування розповсюджувались на проміжок часу з 20.06.2005 року по 31.12.2010 року (а.с. 26).
Із матеріалів справи вбачається, що після проведення відкритих торгів у 2011 році ДПС України уклала договір від 03.08.2011 року № 7475854 щодо надання послуг на проведення обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби із страховою компанією - переможцем торгів ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", в якому зазначено, що зобов'язання страхової компанії розповсюджується на страхові випадки, що сталися у проміжок часу з 03.08.2008 року по 31.12.2010 року (а.с. 26).
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на страховий випадок, який стався 23.04.2008 року, розповсюджується дія договорів про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування, укладених між ДПА України та ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес", але при цьому суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на момент звернення позивачки до суду з позовом про стягнення страхових виплат строк дії зазначених договорів закінчився.
Відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про страхування» страховик не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава - за зобов'язаннями страховика.
За змістом п. 3.2.3 договорів про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування, укладених між ЗАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" та ДПА України, страховик зобов'язаний виплачувати страхові суми застрахованим особам за умови надходження на його спеціальний рахунок платежів у розмірах, необхідних для проведення виплат страхових сум.
Пункт 4 Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1994 року № 349 встановлює, що страхові платежі, не використані в поточному році на виплату страхових сум, зараховуються до чергових платежів, а кошти, яких не вистачає на виплату страхових сум, доплачуються страхувальником.
Таким чином, вказаною нормою врегульовано випадок, коли у страховика вичерпані кошти, направлені страхувальником, в якості страхового платежу, та зазначено, що кошти, яких не вистачає додатково повинні перераховуватися страхувальником.
Як убачається з матеріалів справи, згідно листа-повідомлення ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" від 12.01.2011 року за вих. №Цв5285/11, страховик припинив прийом документів на виплату страхових сум, оскільки станом на 17 грудня 2010 року ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" повністю виконало свої зобов'язання за договором, здійснивши виплати страхових сум у межах отриманих страхових платежів від страхувальника, у зв'язку з чим були повернуті справи, у яких не було здійснено виплати страхових сум, через недостатність отриманих страхових платежів від страхувальника, у кількості 39 справ (а.с. 29-30).
Зі змісту реєстру справ, що були повернуті страховиком ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес", страхова справа ОСОБА_6 також була повернута (п/н 17), за якою не було здійснено виплат страхових сум у зв'язку з недостатністю отриманих страхових платежів від страхувальника (а.с. 29-30).
З наданих ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" звітів про використання коштів, перерахованих ДПА України на рахунок ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес", які страховик надавав страхувальнику згідно з п. 4.2 договорів про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування. вбачається, що страховиком повністю використані кошти, перераховані страхувальником на виплату страхових сум застрахованим особам.
При апеляційному перегляді справи були перевірені доводи відповідача про відсутність його вини у невиплаті страхової суми позивачу через відсутність коштів, необхідних для здійснення страхових виплат та встановлено, що ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" зверталося до ДПА України з проханням збільшити страхові платежі, на що останнім повідомлялося про неможливість збільшення суми страхових платежів у зв'язку з забороною п. 5 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» укладати будь-які договори, які передбачають витрачання державних коштів, тому ДПА України не має законних підстав для збільшення суми договору, укладеного між ДПА України та ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" або укласти новий договір (а.с. 179).
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" страхових виплат, у порушення ст.ст. 221-214 ЦПК України, не взяв до уваги доводів відповідача про відсутність його вини у невиплаті страхової суми позивачці через відсутність коштів, необхідних для здійснення такої виплати у зв'язку з повним використанням страховиком сплачених страхувальником страхових платежів за договорами про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування.
Таким чином, встановивши відсутність вини відповідача ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" у невиплаті страхової суми позивачці ОСОБА_6 через відсутність коштів, необхідних для здійснення такої виплати у зв'язку з повним використанням страховиком сплачених страхувальником страхових платежів за договорами про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивачки, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Що стосується доводів позивачки про те, що її документи були прийняті страховиком ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" до виплати, тому він мав обов'язок здійснити їй страхові виплати, то колегія суддів вважає їх безпідставними, відповідно до наведених нормативних актів та умов договору, оскільки обов'язкове державне страхування посадових осіб ДПС здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, за умови надходження на спеціальний рахунок страховика страхових платежів у розмірах, необхідних для проведення виплат страхових сум.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року суду апеляційної інстанції запропоновано перевірити підвідомчість даного спору цивільній юрисдикції, чи не виник даний спір з приводу делегованих повноважень щодо страхування державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.
З огляду на правила зазначених норм КАС України та виходячи з суб'єктивного складу сторін, предмету позову, колегія суддів вважає, що даний спір, який виник між ОСОБА_6 і ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес", відноситься до цивільної юрисдикції і підлягає розгляду за правилами ЦПК України.
За таких обставин, оскільки суд першої інстанції вищезазначеного не врахував та вирішив спір по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.п. 1, 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес", третя особа - Державна податкова інспекція у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, про стягнення страхових виплат - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Горбань В.В. Адаменко О.Г. Бондарев Р.В.