донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
26.12.2006 р. справа №7/126а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: | Калантай М.В. |
суддів | Волкова Р.В. |
Старовойтової Г.Я. |
при секретарі: Абдулазізовій О.Д. |
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 26.09.2006 року |
у справі | 7/126а |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Металік СВ” м. Донецьк |
до | Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька |
3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача | Виконавчий комітет Донецької міської ради м. Донецьк |
про | визнання недійсними податкових вимог, скасування рішення та зобов’язання виключити активи з реєстру застав |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Не з’явився |
від відповідача: | Можарова З.М. –дов. від 22.11.06., Демянчук Є.М. –дов. від 25.12.06., Бондаренко В.О. –дов. від 25.12.06. |
від 3-ї особи: | Не з’явився |
Постановою господарського суду Донецької області від 26.092006 року у справі №7/126а (суддя Малашкевич С.А.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Металік СВ” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових вимог №1/226 від 24.06.2005 року та №2/428 від 08.11.2005 року, скасування рішення №1297 від 03.02.2006 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів та про зобов’язання виключити активи позивача з реєстру застав.
Визнані недійсними перша податкова вимога від 24.06.2005 року №1/226 та друга податкова вимога від 08.11.2005 року №2/248.
Скасоване рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів від 03.02.2006 року №1297.
Зобов’язано Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька виключити активи Товариства з обмеженою відповідальністю “Металік СВ” м. Донецьк з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави.
Постанова господарського суду мотивована недоведеністю податковим органом правомірності прийнятих ним рішень та вчинених дій.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька, не погоджуючись з постановою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Металік СВ” м. Донецьк, та третя особа, Виконавчий комітет Донецької міської ради м. Донецьк, наданим їм правом не скористались, представників у судове засідання не направили, відзивів не надали. Про час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та вислухавши представників заявника апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Між Виконавчим комітетом Донецької міської ради м. Донецьк (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Металік СВ” м. Донецьк (Орендар) 25.03.2003 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території Куйбишевського району по вул. Куйбишева, буд.72, у м. Донецьку, загальною площею 3232 кв.м.
Пунктом 3.1 даного договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовому вигляді в розмірі 15105 грн. на рік рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Податковим органом 24.06.2005 року була прийнята перша податкова вимога №1/226, в якій вказано, що станом на 10.06.2005 року сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Металік СВ” м. Донецьк за платежем - орендна плата з юридичних осіб становить 1428, 80 грн., в тому числі основний платіж – 1258,80 грн., штрафні (фінансові) санкції –170 грн.
08.11.2005 року відповідачем прийнята друга податкова вимога №2/428, в якій вказано, що станом на 07.11.2005 року сума податкового боргу Товариства за платежем - орендна плата з юридичних осіб становить 22924 грн., в тому числі основний платіж –22754 грн., штрафні (фінансові) санкції – 170 грн.
Рішенням про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів №1297 від 03.02.2006 року, на підставі підпункту 7.2.1 пункту 7.2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючим органом застосовані до позивача заходи стягнення узгодженої суми податкового боргу за рахунок активів, що перебувають у його власності, а також за рахунок тих активів, прав власності по яких він набуде у майбутньому.
На підставі вказаного рішення 10.04.2006 року був складений акт №3 опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу, в якому зазначено, що платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю “Металік СВ” в особі директора Тарасова В.Г. і податковий керуючий Бондаренко В.О. дійшли згоди щодо самостійного виділення платником податків та передачі податковому органу активів, які перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків для спрямування їх на погашення податкового боргу загальною сумою 59202,49 грн.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 (далі Закон №2181) у підпунктах 6.2.1 та 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 передбачене право податкового органу надсилати платникам податків податкові вимоги, а також обов’язкові підстави, наявність яких обумовлює таке надіслання.
Даними приписами вказано, що податковий орган надсилає платнику податків податкові вимоги у разі коли такий платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, при цьому перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.
Строки сплати узгодженого податкового зобов’язання встановлені Законом №2181 у підпункті 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 та передбачають обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що може, зокрема, дорівнювати календарному місяцю, кварталу, року. При цьому, цей підпункт (з урахуванням останнього речення частини другої) пов’язує строк подачі декларації з базовим податковим (звітним) періодом, визначеним відповідним законом з питань оподаткування. Тобто періодом, за який платник податків зобов’язаний звітувати перед податковим органом, шляхом подання декларації з визначенням податкових зобов’язань.
Закон України “Про плату за землю” є для земельного податку законом, що визначає базовий податковий період. Так, стаття 14 цього Закону (в редакції, що була чинною в період дії спірних правовідносин) передбачає обов’язок платників земельного податку та орендної плати за земельні ділянки самостійно обчислювати суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подавати відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
26.10.2001 року ДПА України прийнятий наказ №434 “Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної податкової служби”, яким встановлена форма розрахунку, що передбачає розрахунок річної суми податку та встановлює щорічний термін його подання.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що базовим податковим (звітним) періодом у розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для земельного податку є рік, а тому граничний строк подачі декларації (розрахунку, відповідно до пункту 1.11 статті 1 цього закону) по земельному податку або орендній платі, передбачений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону –60-й календарний день за останнім календарним днем звітного (податкового) року; граничний строк сплати узгодженого податкового зобов’язання із земельного податку – десятий календарний день, наступний за 60-м календарним днем за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Як вбачається із розрахунку сум оспорюваних податкових вимог, які надані податковим органом в письмових поясненнях від 21.09.2006 року, сума першої податкової вимоги складається з суми 1258,80 грн. –зобов’язань по орендній платі за землю за квітень 2005 року та 170 грн. –сума штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності по орендній платі за землю; сума другої податкової вимоги складається з сум, які були включені в першу податкову вимогу та суми податкових зобов’язань по орендній платі за землю: по строку сплати 30.06.2005 року в сумі 1258,80 грн.; в сумі 15201,20 грн. згідно з актом інвентаризації від 08.07.2005 року №742/15; по строку сплати на 01.08.2005, 30.08.2005, 30.09.2005, 31.10.2005 року у загальній сумі 5035,20 грн.
Таким чином, вся сума зобов’язань по орендній платі за землю, яка включена відповідачем до оспорюваних податкових вимог, є орендною платою за земельну ділянку, яку позивач, згідно розрахунку, визначив до сплати у 2005 році.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду про те, що податковим органом не доведена наявність узгодженого податкового зобов’язання та боргу в сумі 15201,20 грн. на підставі акта інвентаризації №742/15 від 08.07.2005 року та період виникнення цього боргу для встановлення можливості включення його до другої податкової вимоги, оскільки Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не передбачає таку форму узгодження податкових зобов’язань як акт інвентаризації.
На думку судової колегії включення відповідачем до податкових вимог штрафних санкцій у сумі 170 грн. за несвоєчасне подання податкової звітності по орендній платі за терміном 20.05.2005 року є неправомірним, з огляду на таке. Дана сума штрафних санкцій нарахована податковим повідомленням від 25.05.2005 року №0001052342 за актом перевірки від 24.05.2005 року №50/23-1-23775360, яким встановлені порушення позивачем статті 68 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, розрахунок за 2005 рік по строку 20.05.2005 року по орендній платі не надано. Зазначений розрахунок був поданий платником 25.05.2005 року.
Наведеною нормою Закону №2181 передбачено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкових зобов’язань у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
У відповідності до статті 14 Закону України “Про плату за землю” термін подачі декларації (розрахунку) земельного податку та орендної плати за земельну ділянку визначений до 1 лютого поточного року. Редакція зазначеної статті була впроваджена Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 року №2505 (далі Закон №2505), який набув чинності 31.03.2005 року, тобто вже після дати, до якої позивач повинен був подати відповідачу розрахунок по орендній платі на 2005 рік. Враховуючи, що Закону №2505 не було надано зворотної дії в частині внесення змін до Закону України “Про плату за Землю”, у позивача до набуття чинності Законом №2505 не було обов’язку здавати до податкового органу розрахунок орендної плати за земельну ділянку. Такий обов’язок виник лише після набуття чинності нової редакції статті14 Закону України “Про плату за землю”, та у строки визначені цим законом. В акті перевірки від 24.05.2005 року №50/23-1-23775360 податковий орган вказує на пропуск терміну подачі розрахунку по строку 20.05.2005 року, проте, такий граничний строк подачі декларації (розрахунку) орендної плати за земельну ділянку Законом України “Про плату за землю” не визначений. А відтак, як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідач встановив такий строк на власний розсуд, при цьому, не ґрунтуючись на чинному законодавстві. За таких умов, відповідачем не доведено факт порушення позивачем граничних строків здачі податкової декларації (розрахунку) орендної плати за земельну ділянку на 2005 рік.
За перелічених обставин стосовно застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків подачі розрахунку з орендної плати за земельну ділянку на 2005 рік, відповідачем факт скоєння позивачем відповідного правопорушення є недоведеним, у зв’язку з чим відсутні підстави для включення штрафної санкції в оспорюванні податкової вимоги.
З огляду на те, що базовим (звітним) періодом для податкового зобов’язання з орендної плати за землю є календарний рік і граничний строк сплати цього податкового зобов’язання –десятий календарний день, наступний за 60-м календарним днем за останнім календарним днем звітного (податкового року), у податкового органу, виходячи з приписів підпунктів 6.2.1, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181, у відповідача не було підстав для надіслання відповідачу першої та другої податкових вимог.
Суд апеляційної інстанції вважає, що направлення позивачеві оспорюваних податкових вимог здійснено відповідачем з порушенням чинного законодавства.
Стосовно Рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 03.02.2006 року №1297 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів судова колегія зазначає наступне.
Дане рішення було прийняте на підставі підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №2181, який встановлює джерела погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення.
Беручи до уваги те, що податковою службою не доведено наявності податкового боргу у позивача, вказаного в спірних податкових вимогах, рішення від 03.02.2006 року №1297 про застосування заходів погашення податкового боргу, прийняте відповідачем безпідставно. Отже вимоги про його скасування задоволені судом першої інстанції правомірно.
З наведених вище підстав, також правомірно задоволені вимоги позивача про зобов’язання відповідача виключити активи позивача з реєстру застав.
Матеріали справи містять витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави (арк.42), в якому вказано про наявність зареєстрованої 19.04.2006 року за №3124635 податкової застави всіх активів ТОВ “Металік СВ”.
Податковий орган не надав доказів наявності іншого податкового боргу у позивача, на час внесення запису про податкову заставу.
Доводи заявника апеляційної скарги не прийняті судовою колегією з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і засобом, які передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги все вищевказане, податковою службою не доведена правомірність вчинених ним дій.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд позов задовольнив правомірно.
З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано виніс постанову, яка відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись статтями 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 26.09.2006 року у справі №7/126а залишити без задоволення.
Постанову від 26.09.2006 року господарського суду Донецької області у справі №7/126а залишити без змін.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 28.12.2006 року.
Головуючий: М.В. Калантай
Судді: Р.В. Волков
Г.Я. Старовойтова
Надруковано 7 примірників:
1 –у справу; 2 –сторонам;
1 –3-й особі;
1 –ГС Донецької області;
2 –ДАГС.