ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.2014Справа № 901/590/13-г

За позовом Прокурора Роздольненського району

до відповідача Роздольненської селищної ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця Закардонного Сергія Олексійовича

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя С.С. Потопальський

Представники сторін:

від прокуратури - Шрамко К.В., довіреність № посвідчення №021462 від 23.10.2013, прокурор відділу прокуратури;

від відповідача 1- не з'явився,

від відповідача 2- не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Роздольненського району - позивач, звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Роздольненської селищної ради, фізичної особи-підприємця Закардонного Сергія Олексійовича, Міжрайонного управління Державного земельного агентства у Роздольненському і Первомайському районах АР Крим - відповідачі, в якій просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення 20-ї сесії 6 скликання Раздольненської селищної ради від 14.03.2012 №573/01-1 «Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту фізичній особі-підприємцю Закардонному Сергію Олексійовичу у смт.Роздольне, вул. Євпаторійське шосе»;

- визнати недійсним договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності площею 0,0050 га вартістю 12 344,70 грн., (кадастровий номер 01239955100:01:043:0032), укладений 18.06.2012 між Роздольненською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Закардонним Сергієм Олексійовичем, (смт.Роздольне) та зареєстрованому у відділі Держкомзему у Роздольненському районі АР Крим за №01239955100:01:043:0032:05:01 від 09.10.2012;

- зобов'язати фізичну особу-підприємця Закардонного Сергія Олексійовича повернути земельну ділянку площею 0,0050 га вартістю 12 344,70, що розташована в межах населеного пункту смт. Роздольне АР Крим, по вул. Євпаторійське шосе;

- скасувати запис у Державному реєстрі земель за № 01239955100:01:043:0032:05:01.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2013 у справі №901/590/13-г позов задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 у справі № 901/590/13-г апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2013 у справі №901/590/13-г - скасовано. Прийнято рішення: «У задоволенні позовних вимог Прокурора Роздольненського району до Роздольненської селищної ради, відповідача фізичної особи-підприємця Закардонного Сергія Олексійовича про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов'язання повернути земельну ділянку відмовити».

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013 у справі № 901/590/13-г касаційна скарга задоволена частково. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2013 та постанова господарського суду від 16.09.2013 у справі № 901/590/13-г - скасовані. Справу № 901/590/13-г направлено на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Справу розподілено автоматизованою системою документообігу Господарського суду Автономної Республіки Крим на суддю С.С. Потопальського.

Ухвалою від 09.01.2014 суддя С.С. Потопальський прийняв справу на новий розгляд.

Розгляд справи відкладався в порядку ст..77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачі, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про день та місце слухання справи сповіщений належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2012 Роздольненською селищною радою прийнято рішення №537/01-1 від «Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту Закордонному С.О. за адресою смт.Роздольне, вул. Эвпаторыйське шоссе, площею 0,0050 га» .

Згідно пункту 2 вказаного рішення селищна рада вирішила встановити та укласти з фізичною особою-підприємцем Закордонним С.О. договір особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми-павільйону дрібно роздрібної торгівлі на земельній ділянці загальною площею 0,0050 га.

Відповідно до пункту 3 рішення зобов'язано фізичну особу-підприємця Закордонного С.О. розробити, узгодити та зареєструвати у відділі містобудування та архітектури Роздольненської районної Державної адміністрації паспорт прив'язки малої архітектурної форми, розробити технічну документацію по землеустрою із встановлення особистого строкового сервітуту та проект договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі на земельній ділянці загальною площею 0,0050 га та надати до Роздольненської селищної ради на узгодження в строк до 01.07.2012.

18.06.2012 між Роздольненською селищною радою (Власник) та фізичною особою-підприємцем Закордонним С.О. (Сервітуарій) було укладено Договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

Згідно з п. 1.2 Договору об'ємом особистого строкового сервітуту за цим договором є територія площею 50,0 (пятдесят) кв. м., розташування та межі якої визначено в Додатку до цього Договору.

Відповідно до пункту 1.3 Договору окрім території, на яку «Сервітуарію» встановлено особистий строковий сервітут, за тимчасовою спорудою «Сервітуарія» закріплюється територія для благоустрою (підтримання в санітарному стані) площею 70,00 кв. м., межі якої зазначено в Додатку №1 до цього Договору. Плата за закріплену за «Сервітуарієм» територію для благоустрою (підтримання в санітарному стані) не справляється. Витрати на утримання в санітарному стані закріпленої за тимчасовою спорудою «Сервітуарія» території здійснюється за рахунок «Сервітуарія».

Позивач - Прокурор Роздольненського району, просить визнати недійсним та скасувати рішення 20-ї сесії 6 скликання Роздольненської селищної ради від 14.03.2012 №573/01-1, а також визнати недійсним договір від 18.06.2012 про встановлення особистого строкового сервітуту та зобов'язати Фізичну особу-підприємця Закордонного С.О. повернути земельну ділянку .

На думку прокурора вказане рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а саме: Роздольненською селищною радою не проведено земельних торгів відповідно до Земельного кодексу України, нею прийнято рішення на підставі Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №982 від 26.08.2009, якій втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації" №548 від 25.05.2011; всупереч діючому законодавству Роздольненською міською радою не розроблено комплексну схему розміщення тимчасових споруд на території смт. Роздольне.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

В пункті 1.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 N 6 зазначено, що з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Правовідносини щодо сервітуту регулюється Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Статтею 99 Земельного кодексу України передбачено, що власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Наведений вище перелік видів земельних сервітутів не є вичерпним. Зацікавлена сторона вправі вимагати встановлення на її користь іншого виду сервітуту щодо чужої земельної ділянки, виходячи із конкретних потреб та існування недоліків земельної ділянки, для використання якої необхідно встановлення сервітуту.

Згідно ч. 2 ст. 402 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 100 Земельного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

В даному випадку встановлення земельного сервітуту зумовлено наступним.

З матеріалів справи, зокрема з технічної документації із землеустрою, вбачається, що поряд із земельною ділянкою, на якій розміщена тимчасова споруда - павільйон роздрібної торгівлі, уздовж межі ділянки зі сходу на відстані 1,0 м прокладена гілка газопроводу до будинку №1 по вул. Південна в смт. Роздольне (т.1, а.с.42). Так само із західного боку до ділянки прилягає огороджена територія Трансформаторної підстанції з охоронною зоною, яка відповідно до п. 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997р №209, становить 3 метри від огорожі.

Вказані обставини виключають можливість передачі фізичній особі підприємцю Закордонному С.О. правомочностей орендаря на зазначену земельну ділянку, при цьому, вказані обставини не перешкоджають встановленню права сервітуту щодо цієї земельної ділянки із збереження правомочностей власника щодо користування, володіння та розпорядження земельною ділянкою у разі необхідності.

Суд враховує, що право оренди землі та земельний сервітут є різними правовими поняттями. При цьому, законодавством не передбачено обов'язковість проведення земельних торгів для встановлення особистого строкового сервітуту.

Отже, за таких обставин Роздольненська селищна рада мала право на укладання договору особистого строкового, платного сервітуту як власник земельної ділянки.

Посилання прокурора на ст. 116, 124, 134 Земельного кодексу України, які визначають передачу земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, в оренду за результатами земельних торгів, суд відхиляє, оскільки у даному випадку земельна ділянка в оренду не передавалася, а було встановлено особистий строковий сервітут.

Посилання прокурора на те, що рішення Роздольненської селищної ради прийнято на підставі скасованої постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 №982 «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності", суд відхиляє, оскільки з тексту спірного рішення вбачається, що рішення прийнято на підставі, зокрема, Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244.

Щодо доводів прокурора про відсутність комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 244 комплексна схема розміщення тимчасових споруд - це схема розміщення тимчасових споруд на території населеного пункту або його частині.

Пунктом 2.4 Порядку №244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування тимчасових споруд комплексній схемі розміщення тимчасових споруд (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Пунктом 2.5 Порядку №244передбачено, що про відповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасових споруд комплексній схемі розміщення тимчасових споруд (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення тимчасових споруд.

Отже, Порядок №244 не передбачає, що відсутність комплексної схеми розміщення тимчасових споруд може бути підставою для відмови у розміщенні тимчасової споруди згідно цього Порядку.

Враховуючи все вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги прокурора про скасування рішення Роздольненської селищної ради №537/01-1 від 14.03.2012 "Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту Закордонному С.О.".

Оскільки інші вимоги прокурора є похідними від вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Роздольненської селищної ради, в їх задоволенні слід також відмовити.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.03.2014 р., оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 11.03.2014 р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, ст. 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя С.С. Потопальський