Справа № 466/1874/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 березня 2014 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Зими І.Є.

при секретарі Лелик О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ" Ірокс" , ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ЛМУЮ про визнання права власності, витребування майна з чужого володіння ,-

в с т а н о в и в :

03.09.08 р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким визнати за ним право власності на квартиру № 56 на другому поверсі та квартиру № 59 на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1. В подальшому вимоги неодноразово уточнювались та остаточно позивач просив суд визнати за ним право власності на квартиру № 59 на другому житловому ( 3 фактичному) поверсі в 20-квартирній прибудові з цоколем до 54-квартирного будинку АДРЕСА_1 , площею 63 кв.м., витребувати вказану квартиру з володіння ОСОБА_3 на його користь. Заяву мотивує тим, що 28.11.06 р. між ним та ЗАТ"Ірокс" було укладено договір № 8 пайової участі у будівництві житла. За умовами вказаної угоди позивач вніс кошти у розмірі 200 124 грн. на фінансування будівництва двокімнатної квартири № 60, загальною площею 63 кв.м , розташованої на другому житловому поверсі ( з врахуванням цоколя або третьому без врахування цоколя) у будинку АДРЕСА_1. Внаслідок обладнання магазину у приміщенні цокольного поверху відповідачем було змінено нумерацію квартир , внаслідок чого квартирі, яку йому було передано по акту приймання-передачі згідно реєстру присвоєно номер 59 . Вказана обставина стверджується висновком будівельно-технічної експертизи від 17.08.10 р. Незважаючи на договір, що був чинним між ним та відповідачем, ЗАТ „ Ірокс" неправомірно передав спірну квартиру ОСОБА_2, яка в подальшому подарувала вказане житло своїй дочці - ОСОБА_3 Зважаючи на ту обставину, що рішенням колегії суддів апеляційного суду Львівської області від 06.12.13 р. було визнано частково недійсним договір № 15 про участь у будівництві від 08.12.05 р., укладений між ЗАТ" Ірокс" та ОСОБА_2 в частині внесення змін до договору від 21.11.07 р., згідно яких було замінено квартиру № 62 на спірну квартиру № 59 моменту внесення таких змін, відтак згідно вимог ст.ст. 330,392,388 ЦК України просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, наведених в уточненнях до позовної заяви від 12.02.14 р. Просили позов задовольнити.

Представники ПАТ" Ірокс" в судовому засіданні заперечили проти позову та пояснили, що згідно уточнень до позову, жодних вимог до ПАТ „ Ірокс" у позивача немає. Проте відповідач ОСОБА_3 правомірно набула на праві власності спірне житло, відтак підстав для витребування у неї житла немає. В зв"язку з тим, що ПАТ" Ірокс" не зміг виконати зобов"язання щодо передачі на праві власності квартири позивачу, кошти, внесені позивачем були йому повернуті .

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила проти позову та пояснила, що ОСОБА_2 набула право власності на спірне житло згідно рішення Шевченківського райсуду м. Львова від 25.06.09 р., яке на даний час є чинним. Крім того, рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від 23.09.13 р. , що набрало законної сили, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору дарування, укладеного 19.08.09 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відтак підстав для задоволення даного позову немає, оскільки її довіритель ОСОБА_3 на законних підставах є власником спірного житла.

Від ОСОБА_4 в адресу суду поступило клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Представник Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ЛМУЮ не з"явився в судове засідання повторно, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.11.06 р. між ЗАТ" Ірокс" та позивачем було укладено договір пайової участі у будівництві житла із замовленням та безпосереднім фінансуванням останнім двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 63 кв.м , що розташована на другому житловому поверсі. На виконання умов договору згідно квитанцій до прибуткового касового ордера позивачем було внесено кошти у розмірі 200 124 грн. 14.03.07 р. між ЗАТ" Ірокс" та ОСОБА_1 було підписано акт приймання - передачі квартири № 60 за вказаною адресою.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.08.10 р. , двокімнатна квартира № 60 на другому житловому поверсі, згідно договору від 28.11.06 р., на даний час стала двокімнатною квартирою № 59 на третьому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1. Даним висновком встановлено, що внаслідок влаштування магазину в колишньому цокольному поверсі ( на даний час першому поверсі ) змінилась нумерація квартир та поверховість будови.

Рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від 25.06.09 р., що набрало законної сили, було визнано право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2. На підставі договору дарування ,що був укладений 19.08.09 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . право власності на спірне житло було правомірно набуте ОСОБА_3 Рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від 23.09.13 р. , що набрало законної сили, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним зазначеного вище договору дарування.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України врегульовано, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, що передбачено ст. 321 ЦК України.

Оскільки ОСОБА_5 правомірно набула на праві власності спірне житло, таке не може бути вилучене з її володіння.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення вимог немає.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57,60, 61, 209 , 214 ЦПК України , ст.ст. 321, 392,388 ЦК України, суд , -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ" Ірокс" , ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ЛМУЮ про визнання права власності на квартиру № 59 на другому житловому ( 3 фактичному) поверсі в 20-квартирній прибудові з цоколем до 54-квартирного будинку АДРЕСА_1 , площею 63 кв.м., витребування квартири № 59 на другому житловому ( 3 фактичному) поверсі в 20-квартирній прибудові з цоколем до 54-квартирного будинку АДРЕСА_1 , площею 63 кв.м., з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя: І. Є. Зима