ЛЬВІВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  22 грудня 2008 року                           Справа № 2а-5374/08

 Львівський окружний адміністративний суд в складі

Головуючого - судді                             Канас Н.А.

При секретарі судового засідання                Кунинець А.С.                               

Розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовом ОСОБА_1до   Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації про стягнення суми недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику війни в розмірі  1393,00 гривень

в с т а н о в и в :

Позов заявленоОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації про стягнення суми недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як  учаснику війни в розмірі  1393,00  гривень.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду.

    Позивач в позовній заяві вважає, що йому, як учаснику війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до 05 травня має виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком. Згідно цієї норми, йому повинні були виплатити за 2008 рік  1393,00 гривні щорічної грошової допомоги як учаснику війни. В  2008  році  йому виплатили лише  50 гривень, тому сума боргу складає  1393,00 гривні, яку він просить стягнути.

     Позивач в судове засідання не з”явився, подав заяву, з проханням,  розглядати справу без його участі.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Яворівської райдержадміністрації   явку представника в судове засідання не забезпечив, про деньта час слухання справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд неповідомив.

Суд вважає, що справу слід розглядати у відсутності позивача та представника відповідача.

Суд розглядає справу в порядку статті 71 КАС України на основі наявних доказів.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду та посвідчення позивача та інших документів, наявних в матеріалах справи).

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями та Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007.

Позивач, ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1народження, є учасником  війни, що підтверджується безтерміновим посвідченням  № НОМЕР_1, виданим Яворівським управлінням  праці та соціального захисту населення 29.04.2002 року, і відповідно до статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічно до 5 травня разової щорічної грошової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених  статтями 12-16 зазначеного закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Тобто, як передбачено вищевказаним Законом, виплата щорічної разової допомоги в розмірі 3-трьох мінімальних пенсій за віком учасникам війни, здійснюється органами праці та соціального захисту населення.

Постановою Кабінету Міністрів України №177 від 18.02.2004 року “Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”” визначено, що кошти для виплати вказаної допомоги у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік перераховуються місцевим органам праці та соціального захисту населення, які, в свою чергу, здійснюють фізичну виплату цієї допомоги ветеранам війни.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо встановлення щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі 65 гривень.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок положень статей зазначених законів, тому суд вважає, що соціальні гарантії учасникам війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими правовими актами.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені в межах виплат 2008  бюджетного року.

Таким чином, слід стягнути з  управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на користь позивача одноразову грошову допомогу за 2008  рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, який був встановлений в розмірі прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність.

У 2008 році у розмірі 481 грн., врахувавши при цьому, що позивачу було виплачено у 2008 році 65,00 грн.

Отже, сума недоплати за 2008 рік, яка підлягає стягненню на користь позивача, складає  1378   грн (481 х 3 - 65,00 =   1378 ).

Враховуючи наведені вище обставини, зокрема те, що  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними норми  Закону України   “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо встановлення щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі   65 гривень, тому суд вважає, що дії відповідача по невиплаті разової щорічної грошової допомоги в повному обсязі за 2008 рік протиправними, а тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення 1378  гривень, з врахуванням здійсненої виплати в сумі 65 гривень.

З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині стягнення з відповідача   1378     гривень, а тому в цій частині підлягають до задоволення. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, такі не належить стягувати із сторін спору.