ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Зборівське районне споживче товариство звернулося до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні приміщенням магазину “ІНФОРМАЦІЯ_1” по АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачу та було передано з 01.10.2002 року в оренду СПД -фізичній особі ОСОБА_1 за договором № НОМЕР_1 здачі в оренду основних фондів споживчого товариства, споживспілки, їх власних і спільних підприємств.

Відповідно до пункту 6.1 термін дії договору оренди встановлено з 01.10.2002 року до 01.10.2003 року, тобто на 1 рік. Даний договір був пролонгований в 2003 році ще на 1 рік до 01.10.2004 року. У зв'язку з відсутністю заперечень позивача щодо подальшого користування відповідачем орендованим приміщенням з 01.10.2004 року договір оренди від 26.09.2002 року продовжено на той самий термін, тобто до 01.10.2005 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що строк дії укладеного між сторонами договору закінчився, проте після 01.10.2005 року відповідач орендоване приміщення не звільнив, що здійснює перешкоди в користуванні майном власнику.

Так, Зборівське районне споживче товариство листом № НОМЕР_2 ,за 2 місяці до закінчення строку дії договору, повідомило СПД -фізичну особу ОСОБА_1 щодо відсутності намірів на продовження з 01.10.2005 року дії договору оренди в зв'язку з тим, що відповідно до Програми розвитку торгової мережі РайСТ на 2004-2008 рр., затвердженої органами управління споживчої кооперації РайСТ і облспоживспілки, в 2005 році на базі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_1 буде розпочато реконструкцію цього магазину під кооперативний "Супермаркет". У відповідь відповідач листом від 08.08.2005 року просить позивача розірвати діючий договір з 15.08.2005 року і надати в оренду приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" в АДРЕСА_1, площею 60 м², терміном 3 роки.

          Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.01.2006 року у справі № 2/239-3312 (В. Колубаєва) позовні вимоги задоволені, СПД -фізичну особу ОСОБА_1 виселено з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зазначене приміщення передано Зборівському районному споживчому товариству, судові витрати покладені на відповідача.

          Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 року (колегія суддів: Г. Гнатюк, Р. Марко, О. Мирутенко) рішення господарського суду Тернопільської області від 30.01.2006 року у справі № 2/239-3312 залишено без зміни.

Судові рішення у справі мотивовані тим, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ст. 27 цього ж Закону та ст. 785 Цивільного кодексу України , у разі закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення орендар зобов'язаний негайно повернути об'єкт оренди у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу.

Положення ст.763 ЦК України встановлюють, що кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору.

Пунктом 6.5 договору сторони погодили, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору після закінчення його строку протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий строк на умовах передбачених договором.

Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи з законодавчих положень про орендні правовідносини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено договір оренди нежитлового приміщення та попередження орендаря про відсутність згоди орендодавця на його продовження, вказаний договір припинився 02.10.2005 року, а отже позовні вимоги задоволені як обґрунтовані.

Клопотання СПД -фізичної особи ОСОБА_1 від 18.04.2006 року, заявлене в господарському суді апеляційної інстанції, про призначення почеркознавчої експертизи документів (а. с. 81), відхилене як безпідставне та необґрунтоване.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, СПД -фізична особа ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних судових рішень матеріальних норм права та порушення процесуальних норм.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, орендодавець (позивач) в передбачений законодавством термін листом № НОМЕР_2 відмовився від продовження дії договору оренди № НОМЕР_1 на новий строк, тобто з 01.10.2005 року.

Отримання згаданого листа орендарем (відповідачем) підтверджується відповіддю СПД -фізичної особи ОСОБА_1 на нього листом від 08.08.2005 року, адресованому Зборівському районному споживчому товариству (а. с. 10).

Викладене свідчить про обґрунтований та правомірний висновок господарських судів попередніх інстанцій щодо припинення укладеного між сторонами у справі договору, правовим наслідком чого і є зобов'язання орендаря негайно повернути об'єкт оренди.

Посилання відповідача на порушення господарським судом апеляційної інстанції процесуальних норм права при винесенні оскаржуваної постанови в частині відхилення клопотання СПД -фізичної особи ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої експертизи не може бути прийнято до уваги господарським судом касаційної інстанції, враховуючи правила перегляду судових рішень в касаційному порядку, що передбачені розділом XII¹ Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 року у справі № 2/239-3312 залишити без зміни.

    Головуючий, суддя                                                               М. Остапенко

    Судді:                                                                                           Є. Борденюк

                                                                                             В. Харченко