ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"04" грудня 2006 р. |
Справа № 11-31-15/139-06-3911 |
За позовом: Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ".
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Металобаза".
про стягнення 8145600грн.
та
За зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства "Металобаза".
До відповідача: Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ".
про визнання векселів не підлягаючими оплаті.
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача (ВАТ "Металобаза") - ОСОБА_1.
Суддя Власова С.Г.
Представники сторін:
від позивача: Добровольцев Е.А., Гугніна М.С. (за довіреністю).
від відповідача: Гуділянов М.В. (за довіреністю), Курсинський Г.П. (голова правління).
від 3-ої особи: ОСОБА_1
В засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: Гуділянов М.В. (за довіреністю), Курсинський Г.П. (голова правління).
від 3-ої особи: ОСОБА_1
СУТЬ СПОРУ: 18.04.2006 р. за вх. № 4640 Дочірня компанія "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" (далі -Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Металобаза” про стягнення заборгованості у розмірі 8 145 600,00 грн.
Ухвалою від 20.04.2006 р. (суддя Петров В.С.) порушено провадження у справі та присвоїв справі № 15/139-06-3911.
Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 11.05.2006 р. № 118-р справу передано на розгляд судді Лєсогорову В.М.
20.06.2006 р. провадження у справі № 31-15/139-06-3911 -припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 20.06.2006 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2006 р. у справі 31-15/139-06-3911 ухвалу господарського суду Одеської області від 20.06.2006 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Однією з підстав скасування вищезазначених ухвали та постанови, Вищий господарський суд України зазначив, те що участь у справі у якості третьої особи - фізичної особи не виключає розгляд спору господарським судом.
Ухвалою від 07.11.2006 р. справу прийнято до провадження суддею Власовою С.Г. та присвоєно № 11-31-15/139-06-3911.
17.11.2006 р. до участі у справі залучено - третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача (ВАТ "Металобаза") - ОСОБА_1.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов від 14.11.2006 р. за вх. 25439, 14.11.2006 р. за вх. 14590 подав зустрічну позовну заяву, яка ухвалою суду від 16.11.2006 р. була прийнята до спільного розгляду зі справою № 11-31-15/139-06-3911. Крім того 24.11.2006 р. за вх. № 26632 Відповідач надав доповнення до зустрічної позовної заяви.
Позивач на позовних вимогах наполягає, проти зустрічних позовних вимог заперечує, 01.12.2006 р. за вх. № 27275 та 05.12.2006 р. за вх. 27609 надав відзив на зустрічну позовну заяву.
Третя особа ОСОБА_1, в судових засіданнях надав пояснення по суті спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,
суд встановив:
Позивач згідно з актом прийому передачі векселів від 12.12.2000 р., в рахунок погашення заборгованості за Договором № 73 ДП від 03.02.1998 р. прийняв від ТОВ „Сіммекс-Групп” прості векселя № 753287046471, № 753287046473, № 753287046474, № 753287046475, № 753287046476, № 753287046477, № 753287046478, № 753287046479, № 753287046480, № 753287046482, № 753287046483, № 753287046484, № 753287046485, № 753287046486, № 753287046487, № 753287046489 від 03.07.00 р., зі строком платежу 30.12.2005 р. на загальну суму 8 000 000,00 грн.
Емітентом всіх зазначених векселів є Відкрите акціонерне товариство "Металобаза". Посилаючись на приписи ст. 47 Уніфікованого закону про переказні векселіта прості векселі (далі- Закон) Позивач вказує ,що будучи держателем векселя він має право пред'явити вексель до оплати будь-якій стороні, зобов'язаній за векселем. За актом пред'явлення векселів до платежу від 29.12.2005 р. зазначені векселі були пред'явлені ним до сплати, шляхом надсилання на адресу Відповідача листа з актом та телеграми на ім'я керівника ВАТ "Металобаза".
Сума заборгованості за векселями до цього часу залишається несплаченою у зв'язку з чим на підставі ст. 43 Закону Позивач пред'явив позовні вимоги до векселедавця.
Вказуючи ,що згідно ст. 53 Закону, при закінченні строку, встановленого для пред'явлення векселя до платежу та здійснення протесту в неплатежі, векселедержатель втрачає право регресного позову, але зберігає за собою право прямого позову, тобто до векселедавця (емітента) з додержанням строків позовної давності, встановлених ст. 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та посилаючись на приписи ст.ст 70,77,78 Закону, Позивач зазначає, що ним додержені строки для звернення з позовом для примусового стягнення з Відповідача- ВАТ "Металобаза" суми вексельної заборгованості.
Згідно пункту 2 ст. 48 Закону, Позивач вимагає від Відповідача відсотки в розмірі шести з дня строку платежу.
Закон України «Про обіг векселів в Україні»від 5.04.2001 г. регламентує, що відсотки, про які йдеться в п. 2 ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, обчислюються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позовної заяви та з дня настання строку платежу (дня платежу) до дня подання позову.
Позивач нарахував Відповідачу відсотки за несвоєчасну сплату вищезазначених векселів у розмірі 145 600,00 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнає 14.11.2006 р. за вх. № 25439 надав відзив на позов, в якому зазначає, що спірні векселі були видані в рахунок оплати майбутніх послуг за договором № 30/05/2000/1 від 30.05.2000 р., що був укладений між ВАТ «Металобаза»та ТОВ «Аналітік», згідно з яким ТОВ «Аналітік»зобов'язувалось провести маркетингові дослідження, забезпечити пошук сировини, а також надати інші послуги. Зазначені послуги надані не були, акти виконаних робіт сторонами не підписувались і дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку ВАТ «Металобаза»перед ТОВ «Аналітік»відсутня. Крім того, ВАТ «Металобаза»не закупляла бланків векселів, а видані векселя не значились на балансі підприємства.
В підтвердження заявлених заперечень Відповідач посилається на пояснювальні записками голови правління та головного бухгалтера ВАТ «Металобаза», лист № 99 від 10.11.2005 р., лист № 90 від 18.05.2006 р., а також лист директора ТОВ «Аналітік»від 05.08.2000 р.
Крім того 14.11.05 г., в листі направленому на им'я начальника регіонального відділення Фонду держмайна України по Одеської області, голова правління та головний бухгалтер ВАТ «Металобаза»стверджують, що підписані ними бланки векселів були передані ТОВ «Аналітік», з метою використання їх у майбутньому для оплати послуг за договором № 30/05/2000/1 від 30.05.2000р. У зв'язку з невиконанням умов договору директор ТОВ «Аналітік» планував повернути бланки векселів ,але листом від 05.08.2000 р. проінформував ВАТ «Металобаза»про те, що векселі були ними втрачені за халатністю.
Пунктом 2.2 договору № 30/05/2000/1 від 30.05.2000р., сторони визначили, що векселі випускаються без права пред'явлення третьою особою або за згодою сторін згідно доповненням до договору. Також, згідно п.2.4 договору, емітенту векселя можуть бути пред'явлені тільки по закінченню строку погашення та тільки вексележержателем. Враховуючи те, що ніякі додаткові угоди до договору № 30/05/2000/1 від 30.05.2000р. сторонами підписані не були, Відповідач вважає ,що вимоги Позивача, як векселедержателя за індосаментом, порушують умови договори.
Також Відповідач вказує, що рішенням Господарського суду Одеській області від 19.07.06р. по справі № 25/166-06-4462, договір № 30/05/2000/1 від 30.05.2000р. між ВАТ „Металобаза" та ТОВ „Аналітік" був визнаний недійсним на підставі того, що він є позастатутним, суперечить цілям діяльності ВАТ „Металобаза", не відповідає вимогам законодавства. Також, зазначеним рішенням, як в наслідок визнання недійсним договору, суд зобов'язав ТОВ „Аналітік" повернути прості векселі № 753287046471, № 753287046473, № 753287046474, № 753287046475, №753287046476, № 753287046477, № 753287046478, № 753287046479, № 753287046480, № 753287046482, № 753287046483, № 753287046484, № 753287046485, № 753287046486, № 753287046487, № 753287046489 від 03.07.00р., зі строком платежу 30.12.05р., які є предметом спору, ВАТ „Металобаза".
Таким чином, з огляду на викладене Відповідач вважає спірні векселі такими що не підлягають оплаті у зв'язку з чим 14.11.2006 р. за вх. № 14590 ВАТ „Металлобаза” подано зустрічну позовну заяву яка ухвалою від 16.11.2006 р. прийнята судом до спільного розгляду із справою № 11-31-15/139-06-3911.
Посилаючись на приписи Женевської конвенції від 07.06.1930 р., якою був введений в дію Уніфікований закон про переказні та прості векселі, та Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні та прості векселі, Позивач за зустрічним позовом (ВАТ „Металлобаза”), 24.11.2006 р. за вх. № 26632 подав доповнення до зустрічної позовної заяви, в яких вказує, що згідно ч.1 ст.2 Конвенції про врегулювання колізій, здатність особи бути зобов'язаною за переказним та простим векселем визначається його національним законом. В Україні спірні відносини регулюються Законом „Про обіг векселів в Україні", стаття 4 якого визначає, що переказні та прості векселі на Україні можуть бути видані лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Аналогічну норму містить п.1 розділу 2 Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених постановою КМУ і НБУ від 10 вересня 1992 р. N 528.
З огляду на те, що всупереч вимозі законодавства, ТОВ „Аналітик" не надало ВАТ „Металобаза" передбачених договором послуг, видача спірних векселів є незаконною, так як вони були видані не для оформлення грошового боргу. Таким чином, спірні векселі мають безтоварний характер, що суперечить законодавству України. Крім того, ВАТ „Металлобаза” зазначає, що ст.140 Закону України „Про Державну програму приватизації"" № 1723-III від 18.05.2000 р., до виконання плану приватизації (розміщення акцій) відкритим акціонерним товариствам, в яких державі належить пакет акцій більше 50% відсотків, забороняється здійснювати операції з борговими вимогами та зобов'язаннями, якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14000 ЕІЖ за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ.
Ст. 21 Закону України „Про цінні папери і фондові ринки" від 18.06.1991 р. визначає вексель, як цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселєдержателю).
Номінальна вартість переданих векселів становить 8 000 000,00 грн., що значно перевищує суму, визначену Державною програмою приватизації
Посилаючись на п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України згідно якого засобом захисту громадянських прав та інтересів є припинення правовідносин, Позивач за зустрічним позовом (ВАТ „Металлобаза”) вважає, що правовідносини по виконанню незаконно виданих нетоварних векселів підлягають припиненню шляхом визнання судом векселів такими, що не підлягають оплаті.
Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічних позовних вимог заперечує, 01.12.2006 р. за вх. № 27275 та 05.12.2006 р. за вх. 27609 надав відзив в якому зазначає, що між позивачем та відповідачем за первісним та зустрічним позовами існують виключне вексельні відносини. ВАТ "Металобаза" має вексельні зобов'язання щодо сплати за векселями, емітентами яких воно є. ДК "Укртрансгаз" отримало оспорюванні векселі за бланковим індосаментом і тому не знало і не повинне було знати про суть відносин між ТОВ "Аналітік" та ВАТ "Металобаза". Посилання ВАТ "Металобаза" на те, що ТОВ "Аналітик" не надав послуги за договором в рахунок якого оспорюванні векселі були емітовані і на відсутність дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку ВАТ "Металобаза" зовсім не свідчить про відсутність у ВАТ "Металобаза" зобов'язань оплатити оспорюванні векселі.
Крім того, емітуючи векселі ВАТ "Металобаза" не внесло в текст векселів застереження стосовно неможливості подальшої передачі векселів (ст.11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі) тому зобов'язане сплатити будь-якому пред'явнику векселів.
Також посилання ВАТ "Металобаза" на безтоварність оспорюваних векселів Відповідач за зустрічним позовом вважає незаконними , оскільки підчас видачі векселів (03.07.2000 р.) діяв Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі та Постанова КМУ від 10.09.1992р. №528 і ці законодавчі акти не передбачали обов'язкову умову видачі векселів- існування заборгованості за надані послуги, передані товари, тощо. Обов'язковою умовою згідно з зазначеними нормативними документами було лише існування зобов'язання. Згідно укладеного договору №30/05/2000/1 ТОВ "Аналітик" мало зобов'язання надати послуги, а ВАТ "Металобаза" мало зобов'язання їх сплатити тому Відповідач за зустрічним позовом вважає , що видача векселів відбувалась з дотриманням норм існуючого законодавства.
В обгрунтування заперечень, Відповідач за зустрічним позовом посилається на статтю76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі яка містить перелік умов, за якими векселя можуть бути визнані недійсними, тобто такими, що не мають сили векселя та вказує ,що умови цієї статті не поширюються на оспорюванні векселя, оскільки векселя мають усі ознаки (реквізити) векселя.
Таким чином ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "УМГ "Донбастрансгаз" наполягає на тому ,що є законним векселедержателем оспорюваних векселів і визнання договору №30/05/2000/1, укладеного між ТОВ "Аналітик" та ВАТ "Металобаза" недійсним згідно з рішенням господарського суду Одеської області від 19.07.2006р. по справі №25/166-06-4462 не впливає на обов'язки ВАТ "Металобаза" щодо сплати за спірними векселями. На підставі викладеного Відповідач за зустрічним позовом у справі просить в задоволенні зустрічних позовних вимог ВАТ "Металобаза" щодо визнання векселів такими, що не підлягають оплаті відмовити.
З'ясувавши фактичні обставини справи, що підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, проаналізувавши норми чинного законодавства, що стосуються суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до абз. 2 п. 1. розділу II Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.1992 р. за № 528, який діяв під час виникнення спірних відносин, до затвердження Порядку випуску та обігу векселів використання вексельних бланків здійснюється відповідно до Положення про переказний та простий вексель, затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. № 104/1341, з урахуванням таких особливостей -векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних банків України.
Аналогічні положення містяться і у Законі України „Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 р. № 2374 -ст. 4 Закону.
Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону України „Про підприємства в Україні”, в редакції станом на 01.06.2000 р., який діяв під час виникнення спірних відносин, підприємство може поставляти продукцію, виконувати роботи, надавати послуги в кредит із сплатою покупцями (споживачами) процентів за користування цим кредитом. Для оформлення таких угод підприємство може застосовувати в господарському обороті векселі.
Так, між Відкритим акціонерним товариством „Металобаза” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аналітік” був укладений договір № 30/05/2000/1 від 30.05.2000 р. Відповідно до п. 2.3. зазначеного Договору оплата за надані послуги, роботи, здійснюється векселями, наповнення яких визначається згідно котировки цінних паперів.
Відповідно до п.1.1. Договору ТОВ „Аналітік” зобов'язалось провести маркетингові дослідження з метою інвестування функціонально-перевалочних комплексів металолому, металоконструкцій, будівельних матеріалів та інше; забезпечити пошук сировини, а також забезпечити укладення договорів по поставці металобрухту, металоконструкцій, будівельних матеріалів для їх подальшої переробки; провести роботу по забезпеченню ринку збуту зазначеною продукцією; проводити роботи пов'язанні з основною діяльністю ВАТ „Металобаза”.
Відповідно до п.2.2. Договору роботи, які проводяться сторонами оформляються додатковими угодами, які мають рівнозначну юридичну силу та актами виконаних робіт.
Однак, як свідчать наявні матеріали справи, зазначені послуги надані не були, акти виконаних робіт сторонами не підписувались, дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку ВАТ „Металобаза” перед ТОВ „Аналітік” відсутня.
Рішенням господарського суду № 25/166-06-4462 встановлено, що договір № 30/05/2000/1 від 30.05.00р., укладений між ВАТ „Металобаза” та ТОВ „Аналітік” є позастатутним, оскільки його зміст суперечить встановленим Цивільним кодексом УРСР, Законами України „Про господарські товариства” „Про підприємництво в Україні” та Статутом ТОВ „Металобаза” цілям діяльності ВАТ „Металобаза”, а саме здійснення виробничо-господарської, комерційної, посередницької діяльності з метою отримання прибутку.
Даний висновок судом зроблено з огляду на те, що оспорюваний договір не тільки не створив реальних наслідків, які б сприяли досягненню основної цілі ВАТ „Металобаза”, так як визначені договором роботи та послуги до теперішнього часу відповідачем не виконанні та не надані, про що свідчить відсутність передбачених договором додаткових угод та актів виконаних робіт, підписаних сторонами, а й може завдати значних збитків останньому, оскільки вартість робіт та послуг зазначених в договорі, оплата яких здійснювалась позивачем шляхом видачі ТОВ „Аналітік” простих векселів № 753287046471, № 753287046473, № 753287046474, № 753287046475, № 753287046476, № 753287046477, № 753287046478, № 753287046479, № 753287046480, № 753287046482, № 753287046483, № 753287046484, № 753287046485, № 753287046486, № 753287046487, № 753287046489 від 30.12.00р., зі строком платежу 30.12.05р., складає 8 000 000грн., що є більшою частиною розміру статутного фонду ТОВ „Металобаза”.
Внаслідок визнання недійсним договору, суд зобов'язав ТОВ „Аналітік" повернути прості векселі № 753287046471, № 753287046473, № 753287046474, № 753287046475, №753287046476, № 753287046477, № 753287046478, № 753287046479, № 753287046480, № 753287046482, № 753287046483, № 753287046484, № 753287046485, № 753287046486, № 753287046487, № 753287046489 від 03.07.00р., зі строком платежу 30.12.05р., які є предметом спору, ВАТ „Металобаза".
Крім того, у провадженні прокуратури Суворовського району м. Одеси знаходиться кримінальна справа №060200600006 за ознаками ст. 365 КК України в відношенні посадових осіб ВАТ «Металобаза».
На запит, адресований прокурору Суворовського району м. Одеси (№1881 від 17.11.2006 р.), суд отримав відповідь, що в ході розслідування кримінальної справи № 060200600006, по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України в редакції 1960 року (службове підроблення, тобто складання і видача завідомо неправдивих документів), встановлено, що 20.11.2000 року ОСОБА_1 являючись, директором ВАТ «Металлобаза», маючи намір на скоєння службового підроблення, отримав запит від УМГ «Донбастрансгаз», реалізуючи свій злочинний намір, з метою складання і видачі завідомо неправдивого документа, склав відповідь - лист № 132/12 від 20.11.2000 року, яким засвідчив, що 03.07.2000 року були емітовані векселі вартістю 500 000 гривень кожен, на загальну суму 10 000 000 гривень, на користь ТОВ «Аналітик», і знаходяться на балансі ВАТ «Металлобаза», поставив на листі свій підпис і завірив її печаткою ВАТ «Металлобаза», після чого направив вказаний лист на адресу директора УМГ «Донбастрансгаз»ОСОБА_2 але вказані векселі емітовані не були та на балансі ВАТ «Металлобаза»не знаходились.
З метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи приписи постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2006 р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача (ВАТ "Металобаза") - ОСОБА_1 який в судовому засіданні пояснив ,що з 1991 по 2001р. займав посаду директора ВАТ «Металлобаза». Після реорганізації ВАТ, у зв'язку з відсутністю державних та муніципальних замовлень, підприємство опинилось у скрутному фінансовому становищі ,що призвело до зупинення його діяльності. У 1999р. в штаті підприємства рахувались тільки голова правління, головний бухгалтер та охорона. У спробах відновити виробництво на підприємстві, 30.05.2000 р. між ВАТ «Металобаза»та ТОВ «Аналітік»було укладено договір № 30/05/2000/1 за умовами якого ТОВ «Аналітік»зобов'язувалось провести маркетингові дослідження, забезпечити пошук сировини, забезпечити укладення договорів на поставку металобрухту ,металоконструкцій для подальшої переробки, а також надати інші послуги. Оплата за надані послуги повинна була проводитись векселями. У липні 2000 р. на вимогу керівництва ТОВ «Аналітик», ОСОБА_1 підписав вже заповнені бланки векселів № 753287046471, № 753287046473, № 753287046474, № 753287046475, №753287046476, № 753287046477, № 753287046478, № 753287046479, № 753287046480, № 753287046482, № 753287046483, № 753287046484, № 753287046485, № 753287046486, № 753287046487, № 753287046489 від 03.07.00р., зі строком платежу 30.12.05р., в забезпечення послуг які будуть надані в майбутньому. Зазначені послуги надані не були, акти виконаних робіт сторонами не підписувались і дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку ВАТ «Металобаза»перед ТОВ «Аналітік»відсутня. Підписані ОСОБА_1 бланки векселів ВАТ «Металобаза»не закупляла, а видані векселя не значились на балансі підприємства.
Вважаючи ,що він не міг відмовитись від вчиненого підпису на бланках векселів, ОСОБА_1, отримавши запит від філії Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз», у відповіді від 20.11.2000 року за № 132/12 вказав ,що 03.07.2000 р. були емітовані векселі вартістю 500 000 гривень кожен, на загальну суму 10 000 000 гривень, на користь ТОВ «Аналітик», і знаходяться на балансі ВАТ «Металлобаза», чим ввів в оману філії Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз».
Відповідно до ст. 21 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.1991 № 1201, який діяв під час виникнення спірних відносин, вексель це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Згідно ч. 3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Враховуючи викладене, у разі звернення до суду з позовними вимогами, щодо сплати вексельної заборгованості, оригінали векселів завжди повинні бути в матеріалах справи, оскільки у разі задоволення позовних вимог та стягнення вексельної заборгованості за рішенням суду, у позивача у справі, або іншої особи, будуть наявні оригінали векселів, які останній може пред'явити до оплати, зобов'язуючи векселедавця платити двічі.
На вимогу суду (ухвали від 07.11.2006 р., 17.11.2006 р.) оригінали векселів Позивачем надані не були.
Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі Закон), до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74). До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).
Стаття 16 Закону передбачає , що особа, у якої знаходяться переказні векселі вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.
Якщо особа втратила переказний вексель в силу будь-яких подій, а держатель векселя обгрунтує своє право на нього згідно з порядком, зазначеним у попередньому абзаці, такий держатель не зобов'язаний повернути вексель, за винятком випадку, коли він придбав його недобросовісно або при його придбанні, допустив грубу необережність.
Листом від 05.08.2000р. директор ТОВ „Аналітік ” повідомив Відповідача про втрату підписаних бланків простих векселів з печаткою ВАТ «Металобаза».
Позивачем в позовній заяві зазначено, що спірні векселі отримані ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” від ТОВ „Сіммекс-Групп”, в рахунок погашення заборгованості за Договором № 73-ДП від 03.02.1998 р. ,але в ході розгляду справи належні докази на обгрунтування добросовісного набуття вказаних векселів Позивачем не надані. З огляду на те , що векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, Посилання на те, що витребувані судом документи, згідно Акту від 11.03.2004 р., були знищені як такі ,що не мають науково-технічної цінності та втратили практичне значення , судом до уваги не приймаються ,так як на день складання вказаного акту, за твердженням Позивача, існувала заборгованість за вказаним Договором, а оплата за спірними векселями ,на той момент, не могла бути здійснена, так як термін платежу у кожному векселі визначено 30 грудня 2005 р., таким чином , знищення документів ,що могли підтвердити добросовісне набуття векселів, є грубою необережністю, що допущена Позивачем.
Передача векселів здійснюється шляхом індосаменту- особливого передавального напису , здійснюваного, як правило на зворотному боці документа. Ряд індосаментів ,щоб його вважати послідовним та безперервним має починатися з підпису ремітента(першого векселедержателя) чи векселедавця. Наступні індосаменти кожного разу повинні підписуватись іменем тієї особи, яка була вказана в попередньму індосаменті.
Саме передаванням векселя від одного законного векселедержателя до іншого забезпечується безперервність ряду індосаментів.
Згідно Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі , держатель векселя, формальне право якого грунтується на безперервному ряді індосаментів та фактичному володінні документом, є законним та добросовісним векселедержателем.
На зворотніх сторонах спірних векселів наявні печатки ТОВ „Аналітік ” та напис: „Платить приказу, без оборота на меня” та ДК „Укртрансгаз” НАК Нафтогаз України” та надпис: „Сплатити наказу пред'явника”.
Положення Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі не передбачають будь якої можливості складення індосантом з себе відповідальності за векселем, у тому числі навіть за допомогою включення застереження „Без обороту на мене”.
Згідно із статтею 16 Закону індосамент переносить усі права, що випливають із векселя, тобто і право вимоги до індосанта, встановлене статтею 47 Закону.
Враховуючи неподання Позивачем оригіналів векселів та відсутність на їх копіях дати, неможливо встановити час коли ТОВ „Аналітик” вчинив індосамент. Листом від 05.08.2000р. директор ТОВ „Аналітік ” повідомив Відповідача про втрату підписаних бланків простих векселів з печаткою ВАТ «Металобаза»та зобов'язався у короткий термін виконати всі необхідні процедури стосовно їх ліквідації з повідомленням у всі відповідні інстанції ,згідно вексельного законодавства, а також зобов'язався ,у випадку виявлення бланків векселів, передати їх ВАТ «Металобаза»для знищення у зв'язку з тим, що послуги, які були підставою підписання бланків векселів ,не надавались.
Статтею 13 Закону встановлено ,що бланковим індосаментом вважається індосамент , який не містить найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).
Другий запис , що міститься на зворотному боці копій спірних векселів за своєю формою є бланковим індосаментом так як має вигляд „Сплатити наказу пред'явника” засвідчений печаткою ДК „Укртрансгаз” НАК Нафтогаз України”(підпис).
Так як наявні на копіях векселів індосаменти не є послідовним та безперервним рядом індосаментів, у зв'язку з відсутністю підписів осіб які були векселедержателями до отримання спірних векселів Позивачем, а інші докази на обгрунтування добросовісного набуття вказаних векселів Позивачем не надані, у суду відсутні підстави вважати ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” добросовісним та законним векселедержателем.
Аналізуючи наявні матеріали справи , враховуючи те що в матеріалах справи відсутні оригінали векселів та беручи до уваги, що вексель це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю), суд доходить висновку ,що ДК „Укртрансгаз” НАК Нафтогаз України” не доведено, що на час розгляду справи Позивач є власником простих векселів № 753287046471 від 03.07.2000 р., № 753287046473 від 03.07.2000р., № 753287046474 від 03.07.2000р., № 753287046475 від 03.07.2000р., № 753287046476 від 03.07.2000р., № 753287046477 від 03.07.2000р., № 753287046478 від 03.07.2000р.,№ 753287046479 від 03.07.2000р., № 753287046480 від 03.07.2000р., № 753287046482 від 03.07.2000р., № 753287046483 від 03.07.2000р., № 753287046484 від 03.07.2000р., № 753287046485 від 03.07.2000р., № 753287046486 від 03.07.2000р., № 753287046487 від 03.07.2000р., № 753287046489 від 03.07.2000р., а також те ,що він є законним та добросовісним векселедержателем.
Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" щодо стягнення з ВАТ „Металобаза” 8 000 000,00 грн. вексельної заборгованості та 145 600,00 грн. відсотків за несвоєчасно здійснену оплату за векселями задоволенню не підлягають, як недоведені та не підтвердженні наявними матеріалами справи.
Згідно ч.1 ст.2 Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні та прості векселі, здатність особи бути зобов'язаною за переказним та простим векселем визначається її національним законом.
Особливості обігу векселів в Україні визначає Закон „Про обіг векселів в Україні" відповідно до статті 4 якого - переказні та прості векселі на Україні можуть бути видані лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Аналогічну норму містить п.1 розділу 2 Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених постановою КМУ і НБУ від 10 вересня 1992 р. N 528.
В ході розгляду справи № 25/166-06-4462 господарським судом встановлено ,що векселі видані за роботи які не були виконанні та послуги які не були надані ,а борг взагалі відсутній.
Внаслідок визнання недійсним договору, суд зобов'язав ТОВ „Аналітік" повернути прості векселі № 753287046471, № 753287046473, № 753287046474, № 753287046475, №753287046476, № 753287046477, № 753287046478, № 753287046479, № 753287046480, № 753287046482, № 753287046483, № 753287046484, № 753287046485, № 753287046486, № 753287046487, № 753287046489 від 03.07.00р., зі строком платежу 30.12.05р., які є предметом спору, ВАТ „Металобаза".
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача (ВАТ "Металобаза") - ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав ,що безпідставно підписав бланки векселів за роботи які не були виконані, та послуги які не були надані ,за відсутності боргу .
Відповідальність за порушення статті ст.4 Закону „Про обіг векселів в Україні" ,несе особа винна в порушені вимог цієї статті, згідно з законом (частина 4 статті 4).
Посилаючись на порушення свої прав та охоронюваних законом інтересів вказуючи на те, що рішенням Господарського суду Одеській області від 19.07.06р. по справі № 25/166-06-4462, договір № 30/05/2000/1 від 30.05.2000р. між ВАТ „Металобаза" та ТОВ „Аналітік" був визнаний недійсним на підставі того, що він є позастатутним, суперечить цілям діяльності ВАТ „Металобаза", не відповідає вимогам законодавства набрання законної сили, а також враховуючи те, що зазначеним рішенням, суд зобов'язав ТОВ „Аналітік" повернути прості векселі ВАТ „Металобаза" , Відповідач за первісним позовом та Позивач за зустрічним позовом просить у первісному позові відмовити та визнати спірні векселі такими , що не підлягають оплаті .
Згідно статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини кожна особа має право при визначені її цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи в розумний строк незалежним та безпристрасним судом.
Законодавством про судоустрій України гарантується усім суб'єктам правовідносин захист їх прав, свобод і законних інтересів.
Стаття 55 Конституції України гарантує судовий захист незважаючи на наявність у правових нормах прямої вказівки на можливість такого захисту, кожен має право будь -якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 3 Закону про обіг векселів зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи. При цьому, Закон про обіг векселів встановлює певні обмеження правоздатності осіб щодо емісії векселів, зокрема, ч. 1 ст. 4 передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прості векселі № 753287046471, № 753287046473, № 753287046474, № 753287046475, № 753287046476, № 753287046477, № 753287046478, № 753287046479, № 753287046480, № 753287046482, № 753287046483, № 753287046484, № 753287046485, № 753287046486, № 753287046487, № 753287046489 від 30.12.00р., зі строком платежу 30.12.05р. були видані з порушенням діючого законодавства тому визнаються судом такими, що не підлягають оплаті.
Згідно пункту 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України засобом захисту громадянських прав та інтересів є припинення правовідносин таким чином правовідносини по виконанню незаконно виданих нетоварних векселів підлягають припиненню шляхом визнання судом векселів такими, що не підлягають оплаті.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" щодо стягнення з ВАТ „Металобаза” 8 000 000,00 грн. вексельної заборгованості та 145 600,00 грн. відсотків за несвоєчасно здійснену оплату за векселями задоволенню не підлягають, як недоведені та не підтвердженні наявними матеріалами справи.
Зустрічні позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Металобаза” до Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" про визнання векселів не підлягаючими оплаті підлягають задоволенню .
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно -технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок позивача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. В позові Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення з ВАТ „Металобаза” 8 000 000,00 грн. вексельної заборгованості та 145 600,00 грн. відсотків за несвоєчасно здійснену оплату за векселями - відмовити.
2. Зустрічний позов відкритого акціонерного товариства „Металобаза” до Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" про визнання векселів не підлягаючими оплаті - задовольнити.
3. Визнати не підлягаючими оплаті наступні прості векселі:
- № 753287046471 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046473 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046474 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046475 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046476 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046477 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046478 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046479 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046480 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046482 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046483 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046484 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046485 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046486 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046487 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 753287046489 від 03.07.2000р. на суму 500 000,00 грн.
4. Стягнути з Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" (83052, м. Донецьк, пр-т Ілліча, 100-А, код 00153169, п/р 26009175245804 в Лівобережному відділені ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО 334011) на користь Відкритого акціонерного товариства „Металобаза” (65111, м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, код 24769573, п/р 2600301520415 в Суворівському відділені ОЦБ ПІБ України, МФО 328135) -85 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Власова С.Г.
Рішення підписане 08.12.2006 р. в порядку статті 85 ГПК України.