Справа № 22 Ц- 4092/ 2008 р. Головуючий у 1 інстанції Усатов Д.Д.
Категорія 45 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А
У Х В А Л А
Іменем України
22 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді : Яворського М.А.
суддів: Ігнатченко Н.В.. Олійник В.І.
при секретарі Приходько Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: Головне управління юстиції в Київській області, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів, ОСОБА_3, про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та розпорядження райдержадміністрації недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2008 року позивачка ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 та просила постановити рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9046 га., яка розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер 3222480400:05:003:0018) укладений між ОСОБА_4, від іменні якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 18 серпня 2005 року, посвідчений державним нотаріусом Києво-Святошинської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №2-1970; визнати за нею право власності, в порядку спадкування за законом, на земельну ділянку площею 1,9046 га., яка розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер 3222480400:05:003:0018); стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що її мати ОСОБА_4 була власником земельної ділянки площею 1,9046 га., яка розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер 3222480400:05:003:0018) на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №343298, виданого 16.07.2005 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації №157 від 29.03.2005 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати померла. Після смерті своєї матері вона є спадкоємцем за законом і у встановленому законом порядку та строк, прийняла спадщину та отримала 22 березня 2006 року Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,4605 га., що знаходиться на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. В кінці 2006 року їй стало відомо що матері також належала земельна ділянка площею 1,9046 га., і що відповідач ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від імені її матері, 18 серпня 2005 року продав цю земельну ділянку відповідачці ОСОБА_1, тобто більше ніж через півроку після смерті матері. Оскільки після смерті її матері представництво за довіреністю припинилось, вона вважає, що відповідач ОСОБА_2 не мав право укладати від іменні її матері договір купівлі-продажу земельної ділянки і тому цей договір повинен бути визнаний недійсним з моменту його укладення. За таких обставин до складу спадщини, що відкрилась після смерті матері повинна увійти і спірна земельна ділянка, яка їй належить з моменту відкриття спадщини.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9046 га., яка розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер 3222480400:05:003:0018) укладений між ОСОБА_4, від іменні якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 18 серпня 2005 року посвідчений державним нотаріусом Києво-Святошинської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №2-1970.
Визнано за ОСОБА_3 право власності, в порядку спадкування за законом, на земельну ділянку площею 1,9046 га., наданої для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що належала померлій ОСОБА_4, на підставі Державного акту власності на земельну ділянку серії ЯА №343298, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 16 липня 2005 року на підставі розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації від 29 березня 2005 року №157, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010532901219.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачені нею судові витрати в розмірі 1730 гривень.
В апеляційних скаргах відповідачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на неповноту розгляду вказаної справи, порушення норм матеріального та процесуального законодавства, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи та просять рішення суду змінити в частині визнання за позивачкою право власності на земельну ділянку відмовити, та постановити нове рішення про визнання п. 60 списку громадян власників Державних актів на право власності на землю в межах Білогородської сільської ради від 29 березня 2005 року, та визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_4
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що вказана цивільна справа повинна бути повернута до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.
Так з матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2008 року відповідачем по справі ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_3, та Києво-Святошинського районної державної адміністрації та Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів про визнання розпорядження районної державної адміністрації № 157 від 29 березня 2005 року недійсним , визнання недійсним та скасування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_4
Вказаний зустрічний позов ОСОБА_2 був об'єднаний в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: Головне управління юстиції в Київській області, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та розглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області 11 вересня 2009 року.
Однак, розглянувши вказану справу та, постановивши у вказаній справі рішення, суд першої інстанції навів в мотивувальній частині мотиви відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 в резулютивній частині рішення не зазначив про прийняте ним рішення за зустрічним позовом, а тому відповідно до вимог ст. 220 ч.1 п.1, 297 ч.4 ЦПК України дана справа повинна бути повернута до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення суду.
Керуючись ст. ст. 220, 297 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: Головне управління юстиції в Київській області, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів, ОСОБА_3, про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та розпорядження райдержадміністрації недійсним, повернути до Києво-Святошинського районного суду для постановлення додаткового рішення у справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: