АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2790/6361/13 Головуючий 1 інстанції- Подус Г.С.

Справа № 638/2520/13-ц Доповідач - Хорошевський О.М.

Категорія: право власності

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С. при секретарі - Пуль С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова

на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Орендного приватного підприємства «ІКАР» про визнання права власності, -

встановила:

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом після уточнення якого просила визнати за нею право власності на нежитлові приміщення в літ. «Б-3» по АДРЕСА_1, а саме: приміщення підвалу №№ 1 -:- 3 загальною площею 119,4 кв. м., приміщення 1-го поверху №№ 1-1 -:- 1-9 загальною площею 386,4 кв. м, приміщення 2-го поверху №№ 2-1 -:- 2-5 загальною площею 306,7 кв. м., приміщення 3-го поверху №№ 3-1 -:- 3-5 загальною площею 203,6 кв. м., усього загальною площею 1016,1 кв. м., основною площею 916,3 кв. м.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивачу у цілому належав житловий будинок «Б-3» по АДРЕСА_1.

На підставі договору оренди землі від 10.11.2004 року № 63212/04 Харківською міською радою ОПП «Ікар» передано в оренду земельну ділянку зазначеною площею 0,0092 га для будівництва стаціонарного кафе з літнім майданчиком.

З дозволу ОПП «Ікар» позивач на зазначеній земельній ділянці здійснив будівництво прибудови до належного їй житлового будинку.

Після ремонту утворено новий об'єкт нерухомого майна, а саме приміщення на яке позивач просить визнати за нею право власності.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за позивачем право приватної власності на нежитлові приміщення в літ. «Б-3» по АДРЕСА_1, а саме: приміщення підвалу №№ 1 -:- 3 загальною площею 119,4 кв. м., приміщення 1-го поверху №№ 1-1 -:- 1-9 загальною площею 386,4 кв. м, приміщення 2-го поверху №№ 2-1 -:- 2-5 загальною площею 306,7 кв. м., приміщення 3-го поверху №№ 3-1 -:- 3-5 загальною площею 203,6 кв. м., усього загальною площею 1016,1 кв. м., основною площею 916,3 кв. м.

Ухвалою того ж суду від 04 червня 2013 року виправлено описку у рішенні від 25.03.2013 року. Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на нежитлові приміщення в літ. «Б-3» по АДРЕСА_1, а саме: приміщення підвалу №№ 1 -:- 3 загальною площею 119,4 кв. м., приміщення 1-го поверху № 1-:-9 загальною площею 386,4 кв. м, приміщення 2-го поверху №1 -:- 5 загальною площею 306,7 кв. м., приміщення 3-го поверху № 1 -:- 5 загальною площею 203,6 кв. м., усього загальною площею 1016,1 кв. м., основною площею 916,3 кв. м.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова просив рішення суду першої інстанції скасувати як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скарга містить посилання на те, що приміщення право власності на які просить визнати за собою позивач є об'єктом самовільного будівництва.

Визнання права власності на самовільні будівництва відбувається у відповідній процедурі яка позивачем не дотримана, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 як власник житлових та допоміжних приміщень у АДРЕСА_1 здійснила будівництво добудови до цього будинку з дозволу орендаря земельної ділянки - ОПП «Ікар».

Реконструкція відповідає діючим архітектурно-будівельним, санітарним та пожежним нормам і не порушує прав інших осіб.

До того ж суд виходив з того, що позивач звертався до Харківської міської ради за посвідченням права власності на ці добудови але у збереженні реконструкції об'єкта було відмовлено.

Однак з такими висновками погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1

В результаті добудови площа цього будинку була збільшена.

Оскільки йдеться про створення нового об'єкту будівництва власнику необхідно було отримати відсутні дозволи, що зроблено не було.

Право власності на самочинне будівництво може набуватись в порядку передбаченому законодавством.

Це питання віднесене до компетенції органів місцевого самоврядування.

Доказів того, що позивач звертався до Харківської міської ради у встановленому порядку для визнання права власності на самочинне будівництво суду не надано.

За вказаних обставин суд першої інстанції безпідставно визнав позовні вимоги п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

вирішила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2013 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - Судді: