ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2006 р. Справа № 08-05/2871
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Коваленка В.І., секретаря судового засідання Сиволовської О.І.,
за участю представників:
від позивача –Шульги А.В. за довіреністю,
від відповідача –Усатюк О.В. за довіреністю,
розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємства "Оріяна" до державного підприємства "Рубін",
третя особи на стороні відповідача без самостійних вимог регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області
про визнання договору дійсним, розірвання договору та стягнення 454218 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивачем подано позов до ДП "Рубін" про визнання договору оренди майна державного підприємства “Рубін” – нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень розташованих за адресою: м. Умань, вул. Тищика 5, від 01 грудня 2004 року дійсним, розірвання договору та стягнення 454218 грн., з яких: 300000 грн. збитки за порушення зобов’язань по договору та 154218 грн. збитки завдані розірванням договору. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що 28.10.2004р. відповідач надав дозвіл позивачу на виконання ремонтно-будівельних робіт об'єкту (прибудова до житлового будинку), який знаходиться за адресою: м. Умань Черкаської області, вул. Тищика, 5, - з подальшим використанням вказаного приміщення позивачем. Цей факт підтверджується довідкою про дозвіл на виконання ремонтно-будівельних робіт ПП "Оріяна" від 28.10.2004р. Протягом жовтня 2004р. - лютого 2005р. позивачем був проведений капітальний ремонт приміщення (прибудови до житлового будинку), що знаходиться за адресою: м. Умань Черкаської області, вул. Тищика, 5. Загальна вартість ремонтних робіт складає 154218 грн. Про це свідчать локальний кошторис 2-1-1 на ремонт приміщень та акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2005 року.
Позивач вказав, що 01.12.2004р. між сторонами був укладений договір оренди майна державного підприємства (нерухомого майна), відповідно до якого відповідач передав у платне користування строком на 10 років позивачу індивідуально визначене майно - прибудови до 68-ми квартирного житлового будинку (нежитлові приміщення) - площею 261, 6 квадратних метри, розміщене за адресою: м. Умань, вул. Тищика, 5 на першому поверсі. Вищевказаний договір було посвідчено підписами керівників та відповідними печатками підприємств. В подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією здійснити нотаріальне посвідчення договору оренди, проте останній ухилявся від нотаріального посвідчення даного договору. Позивачу 09.12.2004р. на підставі вищевказаного договору оренди майна державного підприємства рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради дозволено розмістити склад та магазин для організації торгівлі продовольчою групою товарів в орендованому приміщенні за адресою: м. Умань, вул. Тищика, 5.
Крім того, зазначив позивач, 23.12.2004р. позивач на підставі вищевказаного договору оренди майна державного підприємства отримав торговий патент на право здійснення торговельної діяльності. Договір оренди майна державного підприємства (нерухомого майна) від 01.12.2004р. належним чином виконувався сторонами майже до 2006 року. Проте у листопаді 2004р., скориставшись тим, що власник Красноштан-Степаник С.К. та комерційний директор ПП "Оріяна" Горбатюк М.А. від’їхали до Києва для вирішення службових справ, співробітники відповідача заварили металевими штабами всі вхідні двері орендованого позивачем приміщення і не допустили представників позивача до нього. Внаслідок цього робітники позивача не змогли приступити до виконання своїх обов'язків, що
призвело до понесення позивачеві значних збитків.
Позивач вказав, що згідно з ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України Договір оренди майна державного підприємства (нерухомого майна) від 01.12.2004р. підлягає нотаріальному посвідченню. ПП “Оріяна” неодноразово намагалося здійснити нотаріальне посвідчення вказаного договору: звертався до нотаріуса, до відповідача. Проте останній ухилявся від нотаріального посвідчення даного договору. Позивач та відповідач, укладаючи 01.12.2004р. договір, домовилися щодо усіх істотних умов такого договору, що підтверджується письмовим текстом даного договору, а також відбулося часткове виконання договору: ДП "Агат" передало ПП "Оріяна" в оренду визначене договором майно, а ПП "Оріяна" почало його використовувати відповідно до призначення і умов договору та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Крім того, ДП "Агат" ухилялося від нотаріального посвідчення даного договору. Таким чином, вважає позивач, договір оренди майна державного підприємства (нерухомого майна) від 01.12.2004р. необхідно визнати дійсним.
Позивач зазначив, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори. Такі права та обов'язки виникли і внаслідок укладення 01.12.2004р. договору оренди майна державного підприємства (нерухомого майна) між позивачем та відповідачем. Так, відповідно до п.7.2 вказаного Договору відповідач зобов’язується не вчиняти дій, які б перешкоджали позивачу користуватися орендованим майном на умовах Договору. Відповідач не виконав свій обов’язок, передбачений п.7.2 Договору оренди майна державного підприємства, а саме: співробітники відповідача у листопаді 2005р. заварили металевими штабами всі вхідні двері орендованого позивачем приміщення і не допускають представників позивача до нього, що є діями, які перешкоджають позивачу користуватися орендованим майном на умовах Договору. Таким невиконанням свого обов'язку за договором відповідачем були заподіяні збитки позивачу. Позивачем 01.02.2005р. був складений та затверджений бізнес-план. Цей бізнес-план передбачає отримання місячного доходу в розмірі 50000 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем свого зобов'язання за договором у позивача зникла можливість торгівлі товарами в орендованому приміщенні за адресою: м. Умань, вул. Тищика, 5, - та отримувати від такої діяльності вказаний вище дохід. За період з листопада 2005р. по квітень 2006р. позивач не отримав дохід, передбачений бізнес-планом, у розмірі 300000 грн. Тож позивач має право на відшкодування даних збитків у розмірі 300000 грн. Відповідач, не виконавши свій обов'язок, передбачений п.7.2 договору оренди майна державного підприємства, порушив зобов'язання.
Відповідно до п.9.1 Договору оренди майна державного підприємства (нерухомого майна), зазначив позивач, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. ДП "Рубін", яке порушило зобов'язання, має відшкодувати позивачу завдані цим збитки.
Також у зв'язку з тим, що позивач немає доступу до орендованого ним приміщення, мало місце порушення прав позивача за договором оренди майна державного підприємства (нерухомого майна) від 01.12.2004р., зокрема, права використовувати орендоване майно.
Невиконання відповідачем свого обов'язку, передбаченого п.7.2 договору оренди майна державного підприємства, є істотним порушенням договору з боку орендодавця. Адже внаслідок такого порушення свого зобов'язання відповідачем позивача було позбавлено можливості використовувати орендоване ним приміщення. У той час, як для позивача головною метою укладення договору оренди майна державного підприємства (нерухомого майна) від 01.12.2004р. було саме отримати приміщення, що знаходиться за адресою: м. Умань, вул. Тищика, 5, - у користування. Таким чином, вважає позивач, ПП "Оріяна" має право на відшкодування збитків, пов'язаних з розірванням договору оренди майна державного підприємства (нерухомого майна) від 01.12.2004р.
Відповідач заперечуючи проти позову вказав, що 01.01.2004р. набрав чинності новий Цивільний і Господарський Кодекси України, які внесли зміни до порядку врегулювання орендних відносин. Відповідно до ст. 287 ГК України Фонд державного майна України, його регіональні відділення являються єдиними орендодавцями цілісних майнових комплексів, структурних підрозділів державних підприємств, а також нерухомого майна, будівель та споруд, нежилих приміщень, в тому числі площею до 200 кв. м, що є державною власністю. Тобто, державні підприємства втратили право бути орендодавцями. У зв'язку з цим з 01.01.2004р. по всіх договорах оренди орендодавцем виступає, лише регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області. А тому, орендарі повинні звертатись до нього із заявою, необхідним пакетом документів, листом підприємства-балансоутримувача майна стосовно можливості його оренди та дозволом на передачу в оренду державного майна від органу, уповноваженого управляти майном підприємства - Міністерства Оборони України. Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини оренди рухомого і нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних силах України" (на той час Державне підприємство "Агат" Уманський центральний ремонтний завод Міністерства оборони України (військова частина А 1731). Статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендодавця направити матеріали по оренді і сам договір оренди органу, уповноваженому здійснювати управління майном, і отримати висновки про можливість укладення договору оренди або про відмову в його укладенні (в даному випадку дозвіл Міністерства оборони України). Під час розгляду зазначених матеріалів Міноборони або уповноважені ним органи військового управління погоджують питання про надання дозволу на оренду майна та проект договору його оренди наданий регіональним відділенням Фонду державного майна України в Черкаській області. Позивач звернувся, але не уклав договір оренди нерухомого майна з РВ Фонду держмайна України та не погодив його з органом управління - Міністерством оборони України.
Відповідач вказав, що вищезазначені документи вказують на те, що оспорюваний договір був укладений з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме договір не укладений з РВ ФДМУ і без дозволу Міністерства оборони України або уповноваженого ним органу військового управління на укладення договору оренди, а тому не може бути визнаний дійсним, оскільки він не відповідає вимогам Закону. Згідно ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем - РВ ФДМУ України згідно акта приймання-передачі на умовах договору не проводилась, так як договір оренди не був укладений. Позивач не надав доказів, яким чином, на підставі чого, не підтвердив це відповідними бухгалтерськими та іншими документами, які йому були нанесені збитки. А відповідно не має підстав для їх відшкодування. Позивач не маючи права - договір оренди не був укладений належним чином, знаходитись в приміщенні за адресою: м. Умань вул. Тищика, 5, здійснювало ремонт і торгівельну діяльність. Керівництво ПП "Оріяна" ввело в оману приватного підприємця Поліщук С.С., що вищезазначене приміщення знаходиться в оренді, і таким чином уклало договір на оренду морозильного обладнання. ПП Поліщук С.С. звернувся із заявою від 12.12.2005р. до відповідача і до начальника Уманського МВ УМВС в Черкаській обл., з проханням допомогти вирішити питання передачі морозильного обладнання в зв'язку з відсутністю працівників ПП "Оріяна" в даному приміщенні на протязі двох місяців. Тобто з листопада 2005р. по сьогоднішній день керівництво ПП "Оріяна" відсутнє по невідомим причинам.
Відповідач зазначив, що позивачем абсолютно не надано доказів про те, що він має право на відшкодування збитків в розмірі 300000 грн., а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Вимоги позивача про розірвання договору оренди також не підлягають задоволенню, в зв'язку з тим, що договір фактично не був укладений згідно до вимог чинного законодавства України. Також позовні вимоги позивача на компенсацію йому коштів, витрачених на проведення ремонту приміщення також не підлягають задоволенню в зв’язку з тим, що договір оренди майна з орендодавцем не укладався, згоди на поліпшення орендодавець не надавав.
В судовому засіданні представником позивача вимога підтримана.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві на позов.
Вислухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 28.10.2004р. відповідач надав дозвіл позивачу на виконання ремонтно-будівельних робіт об'єкту (прибудова до житлового будинку), який знаходиться за адресою: м. Умань Черкаської області, вул. Тищика, 5, - з подальшим використанням вказаного приміщення позивачем. Цей факт підтверджується довідкою про дозвіл на виконання ремонтно-будівельних робіт ПП "Оріяна" від 28.10.2004р. Протягом жовтня 2004р. - лютого 2005р. позивачем був проведений капітальний ремонт приміщення (прибудови до житлового будинку), що знаходиться за адресою: м. Умань Черкаської області, вул. Тищика, 5. Загальна вартість ремонтних робіт складає 154218 грн. Про це свідчать локальний кошторис 2-1-1 на ремонт приміщень та акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2005 року.
Сторони 01.12.2004р. уклали договір оренди майна державного підприємства (нерухомого майна), відповідно до якого відповідач передав у платне користування строком на 10 років позивачу індивідуально визначене майно - прибудови до 68-ми квартирного житлового будинку (нежитлові приміщення) - площею 261, 6 квадратних метри, розміщене за адресою: м. Умань, вул. Тищика, 5 на першому поверсі. Вищевказаний договір було посвідчено підписами керівників та відповідними печатками підприємств. Позивачу 09.12.2004р. на підставі вищевказаного договору оренди майна державного підприємства рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради дозволено розмістити склад та магазин для організації торгівлі продовольчою групою товарів в орендованому приміщенні за адресою: м. Умань, вул. Тищика, 5.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд приймає до уваги, що згідно ст.17 Закону України “Про збройні сили України" від 06.12.1991 р. закріплене за військовими частинами; установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю належить їм на праві оперативного управління.
Так, Указом президента України „Про затвердження положень про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних сил України" від 21.09.97 р. встановлено що Міністерство оборони є центральним органом виконавчої влади і військового управління у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України, і воно здійснює управління майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних сил України та її утворених відповідно до законів України військових формувань, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей передбачених Законом України “Про господарську діяльність в Збройних силах України”.
Статтею 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено обов'язок орендодавця направити матеріали по оренді органу, уповноваженому здійснювати управління майном, і отримати висновки про можливість оренди та умов оренди.
Згідно ст. 7 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних силах України” від 21.09. 1999 р. №1076-ХІУ порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно ч.2 п. 11 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 11.05.2000 р. №778 у разі оренди нерухомого військового майна подані матеріали розглядаються Міністерство: уповноваженими ним органами військового управління у місячний термін. Під час розгляду зазначених матеріалів Міноборони або уповноважені ним органи військ погоджують питання про надання дозволу на оренду майна та проект договорі
При відхиленні позовних вимог суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 287 ГК України Фонд державного майна України, його регіональні відділення являються єдиними орендодавцями цілісних майнових комплексів, структурних підрозділів державних підприємств, а також нерухомого майна, будівель та споруд, нежилих приміщень.
Фонд державного майна чи його регіональні відділення (представництва) розглядають надіслані матеріали та проекти договорів оренди нерухомого військового майна і протягом п'ятнадцяті днів після їх надходження надсилають відповідно Міноборони або уповноваженим ним органам військового управління свої висновки стосовно надання дозволів на передачу військового .майна в оренду та укладення договорів (п.12 Порядку).
Із змісту п.п.13, 14 Порядку випливає, що дозволи на передачу рухомого військового майна в оренду оформлюються з урахуванням висновків наданих Фондом державного майна відповідними наказами Міноборони або керівників уповноважених ним органів військового управління і надсилаються військовим частинам разом з висновками стосовно укладення договорів оренди, які є обов'язковими для урахування ними під час підписання зазначених договорів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд приймає до уваги, що відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Аналіз вищевказаного засвідчує про необґрунтованість позиції позивача стосовно визнання договору оренди майна державного підприємства “Рубін” від 01.12.2004р. дійсним оскільки в порядку передбаченому чинним законодавством договір не був укладений, а також сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Посилання позивача на підписання відповідачем договору 01.12.2004р. суд вважає не переконливим оскільки у відповідача не було жодних передбаченим чинним законодавством підстав для вчинення такої дії.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків суд приймає до уваги, що згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення в якому одна сторона зобов’язується вчинити на користь другої сторони певну дію –передати майно або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який порушив зобов’язання має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Суд вважає не доведеним право позивача на відшкодування зазначених ним збитків оскільки у відповідача не виникало обов’язку перед позивачем по передачі нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень розташованих за адресою: м. Умань, вул. Тищика 5.
На підставі вищевказаного керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Оріяна" до державного підприємства "Рубін" про визнання договору оренди майна державного підприємства “Рубін” від 01.12.2004р. дійсним, розірвання договору оренди майна державного підприємства “Рубін” від 01.12.2004р. та стягнення 454218 грн. збитків відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя В.І. Коваленко
Рішення оформлене та підписане 30.12.2006 р.