Справа № 1/145/15/2013

Провадження №11/772/674/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Мазурчак А.Г.

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Федчука В.В.

суддів: Нагорняка Є.П., Ляліної Л.М.

за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

засудженого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

потерпілого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_5 на вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2013 року, яким

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вінниця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:

31 березня 1997 року Староміським районним судом м.Вінниці за ч. 3 ст. 81 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна, із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочено відбування покарання на 2 роки ;

24 грудня 2000 року Ленінським районним судом м.Вінниці за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки загального режиму, додаткова міра конфіскація майна;

08 липня 2002 року Тиврівським районним судом за ч. 3 ст. 85, 43 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

27 лютого 2009 року Замостянським районним судом м.Вінниці за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області невідбуте покарання - позбавлення волі 2 роки 4 місяці 18 днів замінено на обмеження волі;

засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки і 1 (один) місяць, за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років;

на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 3 (три) місяці;

на підставі ст. 71, 72 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Замостянського районного суду м. Вінниці та постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців;

строк відбування покарання ОСОБА_2 рахується із моменту затримання з 6 серпня 2012 року;

міра запобіжного заходу засудженому залишено тримання під вартою;

стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 4000 грн.;

стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави вартість проведених судово-товарознавчих експертиз в сумі 1258 грн. 28 коп.;

вирішено долю речових доказів.

В с т а н о в и л а :

За вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що в травні 2012 року перебуваючи у кімнаті для зберігання речей засуджених ОСОБА_8 виправного центру № 103, побачив рулон лінолеуму розміром 2 х 60 м., який знаходився у вищевказаній кімнаті та вирішив таємно його викрасти з метою продажу та отримання грошових коштів. ОСОБА_2 в період часу з травня по червень 2012 року періодично заходив до кімнати зберігання речей засуджених ОСОБА_8 виправного центру№103 в с. Богомаз Новобузького району, звідки таємно розрізав по частинам рулон лінолеуму та клав до своєї сумки, яку в подальшому таємно виносив за територію ВЦ-103 до лісосмуги, що була розташована поруч. В подальшому, ОСОБА_2 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав Новобузькому ВЦ № 103 матеріального збитку на загальну суму 3000 гривень.

Крім цього, ОСОБА_2 07.07.2012 року, перебуваючи по вул. Берегова в с. Яришівка Тиврівського району, скориставшись вільним доступом, непомітно для оточуючих зайшов на територію домогосподарства АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_9, зірвавши навісний замок вхідних дверей, проник до середини будинку, звідки скоїв крадіжку телевізора іноземного виробництва марки «ТСL», вартістю згідно висновку експерта № 776 від 04.10.2012 року 731 грн. та електроплитки ЗПТ 2-2,0/220, вартістю згідно висновку експерта № 776 від 04.10.2012 року 217 грн. 62 коп. Після чого ОСОБА_2 з місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 948 гривень 62 коп.

10.07.2012 року, ОСОБА_2, перебуваючи по вул. Леніна в с. Яришівка Тиврівського району, відкривши хвіртку, непомітно для оточуючих зайшов на територію домогосподарства АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_10, після чого з метою викрадення чужого майна, розбивши кватирку віконної рами веранди, проник у середину будинку, звідки вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Самсунг», вартістю згідно висновку експерта № 775 від 04.10.2012 року 133 грн. 66 коп., та сім-карти оператора мобільного зв'язку «Київстар», яка знаходилась у середині мобільного телефону, вартістю згідно рахунку СПД ОСОБА_11, № 15 від 04.10.2012 року 10 грн. Після чого, ОСОБА_2 з місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 143 гривень 66 коп.

З 18.07.2012 р. ОСОБА_2 працював робітником будівельної бригади, яка виконувала ремонтні роботи в будинку, який розташований по АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_12, який надав йому дублікат ключів від даного будинку. 26.07.2012 року, біля 04.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись дублікатом ключа від вхідних дверей будинку, що знаходиться за вищевказаною адресою, викрав системний блок вартістю 4000 грн., який належав ОСОБА_4, чим завдав ОСОБА_12 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім цього, ОСОБА_2, 27.07.2012 року, близько 05.00 год., маючи доступ до гаражного приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_12, де, скориставшись незачиненими дверима, проник всередину, звідки вчинив крадіжку восьми рулонів штукатурної сітки, вартістю 235 гривень за рулон, чим завдав потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 1880 гривень, після чого викраденим розпорядився на власний розсуд.

Окрім цього, 04.08.2012р., близько 21 години, ОСОБА_2, перебуваючи по вул. Весела в с. Яришівка Тиврівського району, шляхом вільного доступу, непомітно для оточуючих, проник у салон легкового автомобіля марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_13, та , скориставшись ключем, який знаходився у замку запалювання даного автомобіля, запустив двигун і з місця події зник. В результаті чого заподіяв ОСОБА_13, згідно висновку експерта № 102 від 06.09.2012 року, матеріального збитку на загальну суму 21972 грн. 50 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій просить, вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2013 року відносно засудженого ОСОБА_2 скасувати, а справу відносно останнього направити на новий судовий розгляд.

Апеляція мотивована тим, що судом першої інстанції при постановленні вироку щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції не вмотивовано чому саме останнього слід притягнути до позбавлення волі за інкримінований йому злочин, а також не в повній мірі взято до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів та характеристику і відношення особи засудженого до вчиненого.

Крім того, засуджений ОСОБА_2 у свої апеляції просить, скасувати вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2013 року відносно нього, та постановити новий вирок із застосуванням ст.69 КК України.

Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного вироку не було враховано ряд обставин, які на думку засудженого могли пом'якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора Миколайчука Д.Г.,який підтримав апеляцію державного обвинувача по справі, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію засудженого, та заперечили проти апеляції прокурора, потерпілого ОСОБА_4, який вважав рішення першої інстанції вірним, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи поданих апеляцій, колегія суддів приходить до висновку про залишення вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2013 року відносно засудженого ОСОБА_2 без змін, а поданих апеляцій без задоволення виходячи з наступних підстав.

Так, дії ОСОБА_2 у вчиненні злочинів судом першої інстанції кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та не оспорюються у поданих апеляціях.

При винесенні вироку відносно ОСОБА_2 суд першої інстанції, врахувавши доведену вину ОСОБА_2 у вчиненні злочинів дав кожному окремо аналіз, а саме:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно - по факту крадіжок лінолеуму з Ново бузького ВЦ №3, системного блоку у ОСОБА_4 та штукатурної сітки у ОСОБА_12;

- за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно з проникненням у приміщення - по факту крадіжок телевізора та електроплитки у ОСОБА_9, мобільного телефону «Самсунг» та сім карти» Київстар» у ОСОБА_10;

- за ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом кваліфікуючою ознакою якої, є ті самі дії вчи нені повторно - по факту незаконного заволодіння автомобілем марки «ВАЗ 2107» ОСОБА_13

Разом з тим, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2 суд першої інстанції врахував, як ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання підсудному.

Так, до обставин, що пом'якшують покарання підсудного суд першої інстанції вірно визначив повне визнання вини по епізодах крадіжки мобільного телефону «Самсунг» та сім карти» Київстар» у ОСОБА_10 та по факту незаконного заволодіння автомобілем марки «ВАЗ 2107» ОСОБА_13.

Окрім цього, до обставин, що обтяжують покарання підсудному суд першої інстанції вірно визначив вчинення крадіжки системного блока та незаконного заволодіння автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.

Також, судом першої інстанції було враховано характеристику підсудного за останнім місцем відбування покарання.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства, а призначене покарання у виді позбавлення волі повністю відповідає кримінальному закону України.

Так, обрана засудженому ОСОБА_2 міра покарання відповідає вимогам ст.65 КПК України, та роз'ясненням, які викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховуючи тяжкість вчинених злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не вбачає підстав для скасування або зміни вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2013 року відносно засудженого ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляцію прокурора - залишити без задоволення.

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2013 року відносно засудженого ОСОБА_2 - залишити без змін.

Судді:

З оригіналом вірно