ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2014 Справа № 901/380/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТЕНС»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-ТРЕЙДІНГ»
про стягнення 132299,09 грн
Суддя Доброрез І.О.
Представники:
від позивача - Гловацький В.П. (довіреність від 17.01.2014 б/н);
від відповідача - Сулима Я.І. (довіреність від 23.01.2014 б/н)
СУТЬ СПОРУ: 27.01.2014 від Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТЕНС» (далі - позивач, ТОВ «КРІСТЕНС») до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-ТРЕЙДІНГ» (далі - відповідач, ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-ТРЕЙДІНГ») грошових коштів у розмірі 132299,09 грн, що включають: 119258,28 грн штрафу, 13040,81 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовує ст. 525, 530, 549, 552, 610-611, 623, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» від 01.07.2013 № 01/07/13 у частині поставки позивачу природного газу, у зв'язку з чим останнім були нараховані штрафні санкції. Крім того, зазначає, що невиконання відповідачем договірних зобов'язань призвело до порушення позивачем обов'язків перед своїми контрагентами, у зв'язку з чим останній зазнав збитків.
Ухвалою суду від 28.01.2014 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано учасників судового процесу надати суду докази, необхідні для вирішення спору.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався. Черговий розгляд справи призначений на 25.02.2014.
Під час судового засідання представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та письмових обґрунтуваннях (а.с. 114-117).
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с. 85-88). Зокрема, зазначив, що ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-ТРЕЙДІНГ» вжило всіх залежних від нього заходів для виконання взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» від 01.07.2013 № 01/07/13. У той же час, порушення зобов'язань відповідача було спричинене непогодженням ПАТ «Укртрансгаз» наданих йому актів приймання-передачі.
На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
01.07.2013 між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-ТРЕЙДІНГ» (Продавець) і ТОВ «КРІСТЕНС» (Покупець) укладений договір на купівлю-продаж природного газу у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» № 01/07/13 (далі - Договір; а.с. 12-15), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язується передати у липні-серпні 2013 року у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ (далі - Газ) на умовах Договору. Покупець не є кінцевим споживачем природного газу.
Згідно із п. 2.1 Договору кількість Газу, що підлягає передачі у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» Продавцем Покупцю за Договором в липні-серпні 2013 року, складає обсяг 3400000,000 тис. куб. м, зокрема: у липні - 100000,000 тис. куб. м, у серпні - 3300000,000 тис. куб. м.
Крім того, п.п. 2.2, 2.3 Договору передбачено, що за розрахункову одиницю Газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов (Т-20 град. С та Р = 101.325 кПа/760 мм рт. ст.). Якість Газу повинна відповідати вимогам ДСТУ 5542-87.
Згідно із п. 4.1 Договору Продавець передає Газ у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» у липні-серпні 2013 року, що належить йому на праві власності, а Покупець приймає Газ на умовах Договору. Приймання-передача Газу оформлюється згідно актів приймання-передачі Газу між Продавцем і Покупцем.
Газ вважається переданим Продавцем та прийнятий Покупцем після підписання сторонами акту приймання-передачі Газу та погодження його з ПАТ «Укртрансгаз» (п. 4.2 Договору).
Крім того, п. 5.3 Договору визначено, що акт приймання-передачі природного газу між Продавцем і Покупцем, в якому зазначається загальна вартість Газу, має бути підписаний сторонами та скріплений печатками в момент його передачі у ПСГ.
Водночас, умовами Договору, зокрема, п. 5.1 передбачено, що ціна за 1000 куб. м Газу, що передається за Договором, без урахування ПДВ, складає - 3509,00 грн.
У той же час, п. 5.2 Договору визначено, що загальна сума природного газу, що передається за Договором, становить 14316720000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20 % 2385286667,00 грн.
Пункт 7.4 Договору передбачає, що у разі неналежного виконання Продавцем зобов'язань за Договором щодо кількості та строків передачі Газу, Продавець сплачує на користь Покупця штраф у розмірі 0,000833 % від вартості несвоєчасно переданого обсягу Газу.
У п. 11.1 Договору зазначається, що Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.01.2013, а в частині розрахунків та передачі Газу - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Із матеріалів справи убачається, що Продавець взяті на себе зобов'язання з передачі Газу у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» у липні-серпні 2013 року не виконав, відповідний акт приймання-передачі природного газу між сторонами не підписано, доказів протилежного у матеріалах справи відсутні.
20.09.2013 Покупець звернувся до Продавця з претензією вих. № 745/20/09, в якій вимагав сплатити штраф у розмірі 0,000833 % від вартості несвоєчасно переданого обсягу Газу (а.с. 16-17).
Листом від 23.09.2013 вих. № 23/0913-1 ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-ТРЕЙДІНГ» повідомило Покупця, що порушення зобов'язань за Договором сталось не з його вини, а з вини ПАТ «Укртрансгаз», у зв'язку з чим до Продавця не можуть бути застосовані правові наслідки у вигляді нарахування штрафу (а.с. 18-19).
Оскільки спір у досудовому порядку сторонами вирішений не був, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України, згідно з якою, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як встановлено судом, умовами Договору визначений обов'язок відповідача передати позивачу природний газ у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» в обсягах 3400000,000 тис. куб. м. Крім того, п. 2.1 Договору передбачено, що Газ мав бути переданий позивачу в липні-серпні 2013 року. Доказів протилежного сторони суду не представили.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо передачі відповідачу Газу не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.
Разом з тим, відповідач фактично визнає факт порушення ним взятих на себе зобов'язань за Договором, проте зазначає, що вищевказані порушення стались не з його вини.
Як встановлено судом, на виконання договорів зберігання від 15.04.2013 № 1304006908 та № 1304007030 відповідач надсилав для узгодження на адресу ПАТ «Укртрансгаз» акти приймання-передачі природного газу у ПСГ в липні-серпні 2013 року (листи від 31.07.2013 № 651, від 30.08.2013 № 701, від 30.08.2013 № 701; а.с. 97-102). Однак, останнє листом від 09.09.2013 № 8017/04 повернуло відповідачу акти без погодження у зв'язку з відсутністю оформлених достатніх обсягів природного газу між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-ТРЕЙДІНГ» у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» (а.с. 103).
Аналізуючи вищевикладене, зазначені документи, на думку суду, не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, які підтверджували б той факт, що ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-ТРЕЙДІНГ» вжило всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором. Разом з тим, суд зазначає, про відсутність у матеріалах справи відомостей щодо надіслання на адресу позивача пропозицій про зміну чи розірвання умов Договору стосовно строків виконання взятих на себе зобов'язань, що, у свою чергу, свідчить про те, що відповідач допускав можливість виконання взятих на себе зобов'язань у строки, передбачені Договором.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 ЦК України).
Судом встановлено, що умовами Договору передбачений обов'язок відповідача сплатити позивачу штраф у розмірі 0,000833 % від вартості несвоєчасно переданого обсягу Газу у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 119258,28 грн (а.с. 20), суд вважає його вірним, підтвердженим матеріалами справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у зазначеному розмірі є такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення збитків суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання визначено відшкодування збитків.
Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Приписами ст. 22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За вимогами ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як встановлено судом, відповідач порушив цивільно-правове зобов'язання щодо передачі відповідачу визначених Договором обсягів природного газу у ПСГ ПАТ «Уктрансгаз» у липні-серпні 2013 року.
Так, невиконання відповідачем зобов'язань за Договором призвело до порушення позивачем взятих на себе зобов'язань за договором на купівлю-продаж природного газу у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» від 01.07.2013 № 13П-07/1, яким передбачений обов'язок ТОВ «КРІСТЕНС» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» природний газ у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» у липні 2013 року в обсязі 300000,000 тис. куб. м на загальну суму 1188000000,00 грн (а.с. 21-24). У зв'язку з вищевказаним невиконанням Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» нарахувало позивачу штраф у розмірі 3960,00 грн (1188000000,00 грн х 0,0003 % (згідно п. 7.4 договору від 01.07.2013 № 13П-07/1; а.с. 25-26) та пред'явило до стягнення суму збитків у розмірі 9080,81 грн (а.с. 27), які були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» його контрагенту - Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренергоринок» як штрафні санкції за неналежне виконання умов договору на купівлю-продаж природного газу у ПСГ ДК «Укртрансгаз» від 30.06.2012 № Т/12/06/34 (а.с. 29-35). У той же час, оплата штрафних санкцій та збитків ТОВ «КРІСТЕНС» була здійснена згідно платіжного доручення від 17.01.2014 № 867 на суму 13040,81 грн (а.с. 28).
Таким чином, в результаті невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором позивач зазнав збитків у розмірі 13040,81 грн (3960,00 грн + 9080,81 грн).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з боку відповідача наявний склад цивільного правопорушення, внаслідок чого позивачу завдано збитків. При цьому, оскільки на момент розгляду спору по суті не було надано доказів сплати відповідачем вищевказаної суми збитків, спричинених неправомірними діями відповідача, то суд вважає позовні вимоги у цій частині обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 2645,98 грн відповідно до ст. 49 ГПК України при задоволенні позову покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115-116 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-ТРЕЙДІНГ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТЕНС» грошові кошти у розмірі 132299,09 грн (сто тридцять дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять грн 09 коп.).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-ТРЕЙДІНГ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТЕНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2645,98 грн (дві тисячі шістсот сорок п'ять грн 98 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене 03.03.2014.
Суддя І.О. Доброрез