Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 762/4233/13-а
04.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Горошко Н.П. ,
Курапової З.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Балаклавського районного суду м. Севастополя (суддя Гапонов Д.Ю.) від 15.01.14 у справі № 762/4233/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
до Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. Урицького, 2, м. Севастополь, 99018)
про визнання рішення та бездіяльності неправомірними, зобов'язання до вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 15.01.2014 адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя задоволено частково.
Визнано бездіяльність УПФ України у Балаклавському районі м. Севастополя по прийняттю у десятиденний термін рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії - протиправною.
Визнано рішення УПФ України у Балаклавському районі м. Севастополя по ненаданню ОСОБА_2 можливості надати додаткові документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах - протиправною.
Визнано рішення УПФ України у Балаклавському районі м. Севастополя про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - протиправним.
Зобов'язано УПФ України у Балаклавському районі м. Севастополя призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. б ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" з 18 березня 2013 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. с. 99-102)
Рішення суду мотивовано тим, що позивач працював електрозварником ручної зварки, ізолювальником - плівочником з використанням шкідливих виробів, тобто, працював при наявності шкідливих та тяжких умов праці, що дає йому право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням віку, що підтверджується відповідними додатковими довідками та відомостями трудової книжки; Відповідач повинен був у десятиденний строк розглянути подані позивачем документи, та прийняти рішення, або повідомити його про те, що ним подані документи не у повному обсязі, а також вказати які саме документи необхідно подати додатково; Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про вказані обставини, ОСОБА_2 був позбавлений можливості додатково подати необхідні документи, а тому ця бездіяльність визнана протиправною; Позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання моральної шкоди; Тому, врахувавши фактичні обставини справи, суд дійшов вірного висновку, що визнання судом порушення прав позивача саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану йому; правовою допомогою в адміністративному процесі визнається допомога правового характеру лише адвоката або у визначених законом випадках іншого фахівця у галузі права, які її надають на підставі договору; крім того, судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу повинні бути пов'язані тільки з розглядом конкретної адміністративної справі що розглядається судом.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі ( арк.с.106-110).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, основні з яких полягають в тому, що строки для розгляду заяви про призначення пенсії на пільгових умовах не пропущені. про відмову позивача було повідомлено - 20.08.2013, цього ж дня позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя про роз'яснення відмови про призначення пенсії де просив відповідь видати йому нарочно; 22.05.2013 Позивач надав до Управління Заяву про призначення пенсії та пакет документів необхідних для призначення пенсії, про що отримав розписку -повідомлення, додаткові документи для призначення пенсії на адресу управління не надходили та особисто Позивачем не надавалися; позивачем додатково надавались ксерокопії документів для розгляду суду першої інстанції, а саме табеля обліку робочого часу, накази про проведення атестації, журнал обліку інструктажу по техніці безпеки, перелік професій по Симферопольському СМУ «Крименергострой», рапорт про затвердження штатного розкладу по Симферопольському СМУ «Крименергострой», особисті заяви, протокол кваліфікаційних комісій та ін.; ці всі документи не є підставою для призначення пенсії; при проведенні зустрічної перевірки обґрунтованості видачі довідок що уточнюють особливий характер роботи на підприємстві ПАТ "ДТЕК Крименерго" вищезгадані документи не надавались для перевірки; Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Севастополі було перевірено обґрунтованість відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2, відмову визнано обґрунтованою; крім того Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Севастополі було надано вказівку про необхідність повідомлення підприємства ПАТ "ДТЕК Крименерго" про відклик виданих пільгових довідок № К06-03-4975/1 та К06-03-4975/2 від 29.04.2013, як необґрунтовано наданих; Управлінням направлено листа до ПАТ "ДТЕК Крименерго" про відклик пільгових довідок ОСОБА_2 - 02.09.2013 та повторно 30.10.2013; 21.11.2013 до Управління надійшов лист ПАТ "ДТЕК Крименерго" щодо запиту обґрунтування відклику пільгових довідок ОСОБА_2 20.12.2013 Управлінням ні адресу ПАТ "ДТЕК Крименерго" втретє було направлено листа щодо відклику пільгових довідок ОСОБА_2 з детальними поясненнями.
В судове засідання, призначене на 04.03.2014 позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно (арк. с. 117-119)
Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника в судовому засіданні по іншій справі в Окружному адміністративному суді м. Севастополя о 10: 00 (вх.№3479 від 04.03.2014) (арк. с. 120)
Зазначене клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надані відповідні докази поважної причини неявки в судове засідання.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Безпідставне відкладення розгляду справи призведе до порушення встановлених строків розгляду апеляційної скарги, встановлених статтею 195-1 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження; у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Клопотання про продовження строків розгляду справи не заявлено та не надано.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виповнилось 55 років.
22.05.2013 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (арк.с.15)Разом з заявою позивач надав відповідачу, пакет необхідних документів, про що ОСОБА_2 була видана відповідна розписка - повідомлення від 22.05.2013 (арк. с. 16)
Загальний трудовий стаж позивача за відомостями трудової книжки становить більше 25 років.
Згідно з довідкою ВАТ «Севастопольський морський завод» від 23.05.2011 № 012-24, позивач працював повний робочий день у ВАТ «Севастопольський морський завод» за періоди з 14.03.1977 по 08.08.1977 та з 25.10.1985 по 21.06.1987(загальний пільговий стаж 2 роки 22 дні) (арк. с. 21).
Згідно з довідкою ПАТ «ДТЕК Крименерго» № К06-03-4975/1 від 29.04.2013 позивач працював повний робочий день у Будівельно-монтажному управлінні "Крименергострой" ПЕО "Крименерго" на Севастопольській ділянці та в періоди роботи з 19.08.1987 по 22.11.1993 виконував роботу з різання металу ручного зварювання за професією електрозварник ручного зварювання яка передбачена Списком 2 (арк. с. 18).
Згідно з довідкою ПАТ «ДТЕК Крименерго» № К06-03-4975/2 від 29.04.2013 позивач працював повний робочий день у Будівельно-монтажному управлінні "Крименергострой" ВЕО "Крименерго" на Севастопольській ділянці та в періоди роботи з 04.07.1994 по 20.01.2000 виконував роботу з різання металу ручного зварювання за професією електрозварник ручного зварювання яка передбачена Списком 2 (арк. с. 19).
Загальний пільговий стаж 11 років 9 місяців 21 день, тобто в сумі пільговий стаж за довідками становить більш ніж 12 років 6 місяців.
08.11.2013 позивач отримав поштою від УПФ України в Балаклавському районі м. Севастополя Протокол № 28 про відмову ОСОБА_2 з призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи; в результаті перевірки встановлено наступне: ОСОБА_2, згідно наказу № 189-к від 17.08.1987 працював за посадою зварника З розряду з 19.08.1987, згідно наказу № 229-к від 25.10.1988 присвоїти суміжну професію стропальника, згідно наказу № 248-к від 24.11.1988 присвоїти суміжну професію муляра, згідно наказу № 112-к від 23.11.1993 звільнений з посади зварника. Згідно наказу № 26-к від 17.06.1994 був прийнятий на посаду зварника 3 розряду, згідно наказу №18 від 02.11.1995 та № 18/2 від 02.11.1995 присвоєний розряд електрозварника з 02.11.1995, згідно наказу № 7-к від 01.02.2000 звільнений і посади зварника з 20.01.2000;таким чином, пільгові довідки № К 06-03 4975/1 від 29.04.2013 за період з 19.08.1987 по 22.11.1993 (видана ПАТ "ДТШ Крименерго"), та № К 06-03-4975/2 від 29.04.2013 та період з 04.07.1994по 20.01.2000 (видана ПАТ "ДТЕК Крименерго") - надані необґрунтовано.
Як вбачається з копій довідок ПАТ «ДТЕК Крименерго» № К06-03-4975/1 від 29.04.2013 стосовно періоду з 19.08.1987 по 22.11.1993та № К 06-03-4975/2 від 29.04.2013 стосовно періоду з 04.07.1994 по 20.01.2000 позивач у зазначені періоди працював електрозварником ручної зварки.
Також вказані факти підтверджуються даними трудової книжки, та копіями інших документів: картою умов труда, рапортом затвердження штатного розпису, журналами інструктажів по техніці безпеки, протоколом № 18(2) від 02.11.1993 року, наказом № 54к від 04.11.1995 по Сімферопольському будівельно-монтажному управлінню «Крименергобуд» ВЕО «Крименерго», наказом № 74 від 20.11.1995 «Про встановлення надбавок та доплат працівникам» по Сімферопольському будівельно-монтажному управлінню «Крименергобуд» ВЕО «Крименерго», наказом № 20 від 22.11.1996 «Про встановлення надбавок та доплат працівникам» по Сімферопольському будівельно-монтажному управлінню «Крименергобуд» ВЕО «Крименерго», табелями обліку робочого часу.
Згідно з довідкою ПАТ «Укренергозахист» від 30.09.2013 ОСОБА_2 працював повний робочий день на капітальному будівництві в Київському СМУ "Укренергохімзахист", ізолювальником- плівочником з використанням шкідливих виробів, які відносяться за характером праці до 2 ступені 111 класу, суміжних професій на виконував за періоди з 20.11.1978 по 12.11.1983, дана професія дає право на пільгову пенсію, що передбачена Списком № 2, всього пільговий стаж складає 5 років, 2 дні.
Позивач звернувся до суду адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність УПФ України в Балаклавському районі м. Севастополя по неприйняттю у десятиденний термін рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії - протиправною;
- визнати бездіяльність УПФ України в Балаклавському районі м. Севастополя по ненаданню ОСОБА_2 можливості надати додаткові документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах протиправною;
- визнати рішення УПФ України в Балаклавському районі м. Севастополя про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - протиправним;
- зобов'язати УПФ України в Балаклавському районі м. Севастополя призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18 березня 2013 року;
- стягнути з УПФ України в Балаклавському районі м. Севастополя на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди в розмірі 4 000,00 грн.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1788), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 за змінами та доповненнями (далі - Закон №1058), Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442.
Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінету Міністрів України і за результати атестації робочих місць чоловіки після 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них 12 років б місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 20 цього Порядку підтвердження наявного трудового стажу для "призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників
Стосовно порушення строків призначення пенсії судом зазначено.
Відповідно до частини п'ятої ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до п.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованого з Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, у разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те-які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначенні пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, зазначено, що частиною другою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. При вирішенні питання про з'ясування фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог статті 1167 Цивільного кодексу України, в якій визначені підстави відповідальності за моральну шкоду.
Частиною першою даної статті встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до пункту 5 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювана, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, рішення якого у відповідності до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, зокрема, у справах «Недбала проти Польщі» та «Джаббара проти Туреччини» (2000 рік), визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними є достатнім відшкодуванням спричинення позивачу моральної шкоди, оскільки діючим законодавством передбачено і інші форми її відшкодування, крім стягнення коштів.
Відповідно до ст. 87 КАС України одним з видів витрат, пов'язаних розглядом справи, є витрати на правову допомогу.
Згідно зі ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу з договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правове допомоги, передбачених законом.
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442.
Цим Порядком встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до п.1 Порядку атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Відповідно до частини першої п.4 Порядку відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність проведення атестації робочих місць на підприємстві, де працював позивач, як на підставу для відмови у позові є безпідставними, оскільки несвоєчасне або неналежне проведення атестації робочих місць не можуть позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Позивач набув достатнього пільгового стажу для призначення йому пенсії, оскільки відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, якою затверджено список №2 у розділі XXXII «Общие профессии» передбачено посади «газозварники» та «електрозварники», зазначення посад позивача «електрогазозварник» і «зварник» включає ці дві посади, які надають право на даний вид пільгової пенсії, а тому стаж роботи позивача на посаді «електрогазозварника» («зварника») надає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 у справі №К800/9867/13.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що майстер будівельних та монтажних робіт та електрозварник входять до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (розділ XXIII).
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач працював електрозварником ручної зварки, ізолювальником - плівочником з використанням шкідливих виробів, тобто, працював при наявності шкідливих та тяжких умов праці, що дає йому право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням віку, що підтверджується відповідними додатковими довідками та відомостями трудової книжки.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач повинен був у десятиденний строк розглянути подані позивачем документи, та прийняти рішення, або повідомити його про те, що ним подані документи не у повному обсязі, а також вказати які саме документи необхідно подати додатково. Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про вказані обставини, ОСОБА_2 був позбавлений можливості додатково подати необхідні документи, а тому ця бездіяльність визнана протиправною.
У позовній заяві ОСОБА_2 вказав на те, що внаслідок довготривалої відсутності після подання документів на призначення пенсії пенсійних виплат, відмови у призначенні пенсії, він почав нервувати, що призвело до безсоння, головного болю, стресу, болям, тобто загального погіршення самопочуття, а у подальшому до госпіталізації. Але у позовній заяві також зазначає, що внаслідок шкідливості роботи втратив своє здоров'я, що було однією з причин виходу на пенсію. Тобто суд позбавлений можливості встановити причину погіршення самопочуття, оскільки воно могло бути визвано загостренням існуючих хронічних захворювань, що виникли внаслідок трудової діяльності пов'язаної з шкідливими умовами праці, і без впливу інших абстрактних, суб'єктивних факторів.
Суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання моральної шкоди. Тому, врахувавши фактичні обставини справи, суд дійшов вірного висновку, що визнання судом порушення прав позивача саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану йому.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовою допомогою в адміністративному процесі визнається допомога правового характеру лише адвоката або у визначених законом випадках іншого фахівця у галузі права, які її надають на підставі договору. Крім того, судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу повинні бути пов'язані тільки з розглядом конкретної адміністративної справі що розглядається судом.
Судом першої інстанції вірно зазначено, адвокат у розгляді справи участі не приймав. ОСОБА_3 яка приймала участь у справи, не надала суду доказів того, що вона є фахівцем в галузі права. У справі відсутні договори про надання правової допомоги. А отже, враховуючи наведене, суд не приймає до уваги, як докази, акт виконавчих робіт від 14 січня 2014 року та квитанції до нього про оплату правові допомоги по здійсненню окремих процесуальних дій, а також не вбачає підстав для стягнення на користь позивача сум відповідно до наведених квитанцій, згідно вимог ст.94 КАС України.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Балаклавського районного суду м. Севастополя від 15.01.14 у справі № 762/4233/13-а залишити без задоволення.
2. Постанову Балаклавського районного суду м. Севастополя від 15.01.14 у справі № 762/4233/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис З.І.Курапова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна