ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2014 року Справа №801/1115/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
Обставини справи: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв'язку з ненаданням до органів державної податкової служби більш року документів податкової звітності, що підтверджуються довідкою.
Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про день, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час і місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до вимог КАС України за адресою реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, заперечення на позов, будь - які докази до суду не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта .
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках встановлених цим Кодексом.
Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.
На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг від 18.11.2013) відповідач зареєстрований фізичною особою-підприємцем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби у якості платника податків.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання, фізичною особою-підприємцем, який зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та на нього розповсюджується дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 № 755-ІV, у тому числі в частині перереєстрації і припинення реєстрації.
Судом встановлено, що підставою для звернення до суду з зазначеними позивними вимогами є ненадання більш року до податкового органу відповідачем податкових декларацій та документів фінансової звітності.
Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд заважає на наступне.
Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 49.18 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України);
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України);
календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України);
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (пп. 49.18.4. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України);
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.5. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України).
Таким чином, відповідач, маючи статус суб'єкта господарювання, зареєстрований у встановленому порядку в податковому органі, з 01.01.2011 зобов'язаний був подавати податкові декларації про доходи протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду (якщо знаходився на загальній системі оподаткування), щоквартально - якщо є платником єдиного податку. З 01.01.2012 згідно з п. 294.1. ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал.
Судом встановлено, що згідно довідки позивача від 14.11.2013 та акта № 371/18.3 від 12.11.2013 відповідач не надає до податкового органу звітність більш року, заборгованості перед бюджетом не має.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач під час здійснення господарської діяльності не виконав вимог ст. 67 Конституції України, та норми податкового законодавства.
Згідно з п. п. 20.1.12. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення фізичної особи-підприємця.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003 року № 755-ІV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення з цього питання, підставами для ухвалення такого рішення є неподання протягом року органам державної податкової служби декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Відповідач згідно зі ст. 71 КАС України не надав докази оформлення податкових декларацій, іншої звітності та відправлення цих матеріалів позивачу.
Отже, враховуючи, що відповідач декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає більш року, у суду є підстави для припинення фізичної особи-підприємця, у зв'язку з чим позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
3. Копію постанови в день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Г.Л.Тоскіна