8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/514/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Мандича І.В. (довіреність № 9/14 від 06.01.2014),

першого відповідача: Савкіної О.С. (довіреність № 102/10/10-013 від 03.07.2013),

Винокурової К.Ю. (довіреність № 5753/10/10-013

від 06.11.2013),

Грошева В.О. (довіреність №2569/10/28-05-10-13

від 03.03.2014),

другого відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення сум надмірно сплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, у якому позивачем заявлено такі вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів стосовно повернення публічному акціонерному товариству «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» надмірно сплаченого податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 37500000,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України через управління Державної казначейської служби України в Луганській області на користь публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» (93002, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67, п/р 26001956 у АТ «Райффайзен Банк Аваль м. Луганськ, МФО 304007, ідентифікаційний код 01882551) суму надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 37500000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» має переплату в сумі 38000000,00 грн. у зв'язку з надмірною сплатою податку на прибуток приватних підприємств. Факт наявності переплати підтверджено даними податкового обліку та знайшов своє відображення у листі Міністерства доходів і зборів України № 16503/6/99-99-15-02-0115 від 29.11.2013, та зафіксований у акті звірки розрахунків платника з бюджетом № 2216-20 від 22.10.2013.

Факт перерахування коштів до бюджету підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додані до позовної заяви.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 29.04.2011 № 72/29-011 ПАТ «РКТК» узято на податковий облік відповідачем.

З метою повернення надмірно сплаченого податку позивач неодноразово звертався на адресу відповідача із заявами про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 37,5 млн. грн..

На день звернення до суду відмови, рівно як і будь-якої обґрунтованої відповіді щодо повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 37,5 млн. грн., ПАТ «РКТК» не отримало. Така бездіяльність відповідача, на думку позивача, є протиправною та порушує майнові права позивача.

Позивач вважає, що у відповідача відсутні будь-які підстави для відмови у поверненні надміру сплачених коштів, оскільки у позивача відсутній податковий борг.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, про що надали письмові заперечення проти позову (а.с.52-56), у яких зазначили, що умовою повернення коштів відповідно до ст.43 ПК України є надмірність сплати платником податку до Державного бюджету України суми грошового зобов'язання.

На думку представників відповідача, підстави, порядок та сплата авансових внесків Податковим кодексом України не передбачені, а тому сплата авансових внесків не є грошовим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України, оскільки не є ні податком, ні збором, а отже не підлягає поверненню як надміру сплачена сума грошових зобов'язань.

Представник ГУ ДКСУ в Луганській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду письмові заперечення проти позову (а.с.37-38), у яких зазначив, що з часу набрання чинності Податковим кодексом України органи казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів. Позивач у позовній заяві повинен просити суд не стягнути з Державного бюджету України суму податку на додану вартість, а зобов'язати орган податкової служби надати до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Такого висновку відповідач дійшов з посиланням на ст.200 ПК України.

Також, з урахуванням вищевикладеного другий відповідач вважає, що органи казначейства не повинні залучатися до справ даної категорії.

Представник ГУ ДКСУ в Луганській області у письмових запереченнях проти позову також просив адміністративну справу розглянути за його відсутності.

З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив адміністративну справу розглянути за відсутності представника ГУ ДКСУ в Луганській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов до такого.

Судом установлено, підтверджено матеріалами справи, що публічне акціонерне товариство «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» (далі - ПАТ «РКТК») перебуває на податковому обліку у відповідача, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.10).

Позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІзОВП у м. Луганську) подано такі податкові декларації з податку на прибуток:

- за 1 квартал 2011 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 4387534,00 грн. (а.с.68-69);

- за 2 квартал 2011 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 12109596,00 грн. (а.с.71-73);

- уточнююча податкова декларація за 2 квартал 2011 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 11753414,00 грн. (а.с.75-77);

- уточнююча податкова декларація за 2 квартал 2011 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 12120101,00 грн. (а.с.79-81);

- за 3 квартал 2011 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 12110001,00 грн. (а.с.83-85);

- уточнююча податкова декларація за 3 квартал 2011 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 9057671,00 грн. (а.с.87-89);

- за 4 квартал 2011 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 3448385,00 грн. (а.с.91-93);

- уточнююча податкова декларація за 4 квартал 2011 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 36596,00 грн. (а.с.95-97);

- за 1 квартал 2012 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 1394188,00 грн. (а.с.99-101);

- за 2 квартал 2012 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 4630449,00 грн. (а.с.103-105);

- за 3 квартал 2012 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 8148076,00 грн. (а.с.107-109);

- за 4 квартал 2012 року, у якій визначено до сплати суму податкового зобов'язання - 2890682,00 грн. (а.с.111-113).

Всього у вищевказаних податкових деклараціях з податку на прибуток ПАТ «РКТК» визначено до сплати суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 45724994,00 грн.

Натомість за вказаний період ПАТ «РКТК» сплачено податок на прибуток у загальному розмірі 80823527,50 грн., що підтверджено такими платіжними дорученнями: № 2767 від 19.02.2013 на суму 1574746,00 грн., № 2768 від 19.02.2013 на суму 4452080,50 грн., № 1013 від 21.01.2013 на суму 4693540,50 грн., № 947 від 18.01.2013 на суму 1574746,00 грн., № 19723 від 21.12.2012 на суму 1532717,00 грн., № 19227 від 07.12.2012 на суму 100000,00 грн., № 4916 від 22.03.2013 на суму 5141585,50 грн., № 17888 від 20.11.2012 на суму 3144364,00 грн., № 16450 від 26.10.2012 на суму 4520447,00 грн., № 14684 від 28.09.2012 на суму 151770,00 грн., № 10474 від 23.07.2012 на суму 4819623,00 грн., № 8103 від 08.06.2012 на суму 280000,00 грн., № 5929 від 27.04.2012 на суму 3939345,00 грн., № 4436 від 30.03.2012 на суму 144810,00 грн., № 3951 від 21.03.2012 на суму 8111193,00 грн., № 2782 від 29.02.2012 на суму 2912740,00 грн., № 17527 від 29.11.2011 на суму 5552075,00 грн., № 15881 від 31.10.2011 на суму 500000,00 грн., № 13475 від 14.09.2011 на суму 4085342,00 грн., № 6487 від 29.04.2011 на суму 2372943,00 грн., № 5856 від 15.04.2011 на суму 6885790,00 грн., № 13471 від 14.09.2011 на суму 1865880,00 грн., № 52 від 27.07.2011 на суму 5000000,00 грн., № 59 від 12.08.2011 на суму 6724747,50 грн., № 69 від 30.08.2011 на суму 10000000,00 грн. (а.с.114-138).

З актів звірки № 2216-20 від 22.10.2013 за період з 01.01.2013 до 22.10.2013, від 31.12.2012 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, № 270-20 від 21.02.2014 за період з 01.01.2014 по 21.02.2014 вбачається, що за ПАТ «РКТК» обліковується переплата по податку на прибуток (а.с.9, 140, 156). На час розгляду адміністративної справи така переплата становить 37974657,86 грн., що також підтверджено витягом зі зворотного обліку картки ПАТ «РКТК» по податку на прибуток (а.с.157).

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про повернення переплати по податку на прибуток в сумі 37500000,00 грн. на рахунок позивача (а.с.25, 27, 28, 30-31).

На час розгляду даної адміністративної справи ПАТ «РКТК» відповіді від СДПІзОВП у м. Луганську по суті заяви про повернення переплати по податку на прибуток не отримано.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Як встановлено судом у судовому засіданні, ПАТ «РКТК» самостійно обчислено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток, яку зазначено у податкових деклараціях за 2011-2012 роки.

Позивачем самостійно сплачено суму податкових зобов'язань, зазначену ним у податкових деклараціях, що підтверджено вищевказаними платіжними дорученнями. Крім того, у вказаному періоді позивачем сплачено також авансові внески з податок на прибуток, в результаті чого за ПАТ «РКТК» утворилася переплата з податку на прибуток в сумі 37974657,86 грн.

Згідно п.п.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання встановлено ст.43 ПК України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним Наказом Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 974/1597/499 від 21.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1386/18681 (далі - Порядок № 974/1597/499).

Так, ст.43 ПК України та Порядком № 974/1597/499 визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Судом встановлено, що ПАТ «РКТК» подано до СДПІзОВП у м. Луганську заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань по податку на прибуток із зазначенням напряму перерахування коштів - на поточний рахунок платника податків в установі банку, як це передбачено ст.43 ПК України та Порядоком № 974/1597/499.

Натомість СДПІзОВП у м. Луганську у порушення вимог ст.43 ПК України та Порядку № 974/1597/499 не підготувала висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подала до виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, чим допустила протиправну бездіяльність та порушила право ПАТ «РКТК» на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань по податку на прибуток, визначене п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України.

У ПАТ «РКТК» на час звернення до податкового органу із відповідною заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток податковий борг був відсутній. Даний факт сторонами не оспорюється.

Тобто, судом встановлено, що у СДПІзОВП у м. Луганську були відсутні підстави для не складання та не направлення відповідного висновку для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Посилання представника ГУ ДКС України в Луганській області на те, що позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права, суд вважає безпідставними, оскільки такого висновку представник ГУ ДКС України в Луганській області дійшов з огляду на положення ст.200 ПК України, якою врегульовано порядок відшкодування з Державного бюджету України (бюджетне відшкодування) сум податку, а не порядок повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Оскільки неповерненням надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 37500000,00 грн. порушується право платника на повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань внаслідок неодержання коштів з відповідного бюджету, тому суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є саме стягнення зазначених коштів з відповідного бюджету.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, суд зазначає таке.

Юрисдикція адміністративних судів, згідно із ч.1 ст.17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що за змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення ч.2 ст.2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, як не спростовує висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так і не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що у разі неподання контролюючим органом висновку про надміру сплачених зобов'язань, право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту такого права є вимога про стягнення зазначених коштів.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «РКТК» на п/р 26001956 у АТ «Райффайзен Банк Аваль м. Луганськ, МФО 304007 надмірно сплаченої суми грошових (податкових) зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 37500000,00 грн.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом згідно ст.ст.88-94 КАС України відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.8 п.1 ст.40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами майнового і немайнового характеру.

Разом з тим, позивачем сплачено тільки 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання до адміністративного суду майнового характеру, що підтверджено платіжним дорученням № 1246 від 20.01.2014 (а.с.2). Судовий збір за подання до суду позову немайнового характеру позивачем не сплачений.

Оскільки рішенням суду позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне покласти на позивача обов'язок сплати судового збору за подання до суду позову немайнового характеру (у задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено) шляхом повернення позивачу 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру за вирахуванням ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 03 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 березня 2014 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення сум надмірно сплачених коштів, - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» (93002, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67, ідентифікаційний код 01882551) на п/р 26001956 у АТ «Райффайзен Банк Аваль м. Луганськ, МФО 304007 надмірно сплачену суму грошових (податкових) зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 37500000,00 грн. (тридцять сім мільйонів п'ятсот тисяч).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» (93002, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67, ідентифікаційний код 01882551) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 414,12 грн. (чотириста чотирнадцять гривень дванадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 07 березня 2014 року.

Суддя К.О. Пляшкова