УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/178/14Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.
"26" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосії у складі:
головуючого - суддіПритуленко О.В.,
суддів:Ломанової Л.О., Кустової І.В.,
при секретаріБроніковській М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2013 року Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» (далі - ОП «Кримтеплокомуненерго») звернулось з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
У позові зазначено, що ОП «Кримтеплокомуненерго» надає послуги з теплопостачання в квартиру АДРЕСА_1, в який мешкають ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проте, відповідачі не в повному обсязі сплачували надані послуги, внаслідок чого за період з 1 грудня 2009 року до 1 жовтня 2011 року утворилася заборгованість в розмірі 1444, 72 грн., яку позивач просив стягнути.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 листопада 2013 року позов ОП «Кримтеплокомуненерго» задоволений. Суд стягнув з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за надані послуги за період 1 грудня 2009 року до 1 жовтня 2011 року в розмірі 1444,72 грн., у відшкодування витрат по сплаті судового збору стягнув з кожного по 57,35 грн.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили вказане рішення суду в апеляційному порядку; посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просять рішення скасувати.
На думку апелянтів, вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував, що згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільги за користування тепловою енергією для обігріву житла поширюються не лише на ОСОБА_1, як учасника бойових дій, а і на членів його сім'ї, тобто на його дочку - ОСОБА_2 та двох її малолітніх дітей - онуків, які також є членами сім'ї пільговика. Посилаючись на те, що згідно ст.22 Конституції України не допускається звуження прав і свобод при прийнятті нових законів, апелянти вважають, що пільги, установлені для членів сім'ї учасника бойових дій, які проживають разом з ним, розповсюджуються на кожного члена сім'ї в розмірі, передбаченому для пільговика, та додатково 10,5 кв. м на сім`ю. А відтак, позивач неправильно нараховував оплату за надані послуги, на що суд не звернув увагу.
Згідно частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: діти, які не мають (і не мали) своїх сімей. Повнолітня дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_2, згідно довідки житлово-експлуатаційної організації, проживає з двома малолітніми дітьми. За таких підстав нарахування оплати за послуги теплопостачання з наданням пільги ОСОБА_1 у вигляді 75 - відсоткової знижки на 21 кв.метр опалювальної площі та додатково на 10,5 кв.м на сім'ю відповідає положенням чинного законодавства. Оскільки відповідачами не здійснена оплата за спірний період у повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Суд правильно по суті вирішив спір.
Встановлено, що ОСОБА_1, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надає йому та членам його сім'ї, які проживають разом з ним, право на 75-відсоткову знижку плати за користування комунальними послугами та скрапленим газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання (п.5 ст.12 Закону).
ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та її дітьми проживає у квартирі АДРЕСА_1 та користуються послугами позивача з теплопостачання.
За період з 1 грудня 2009 року до 1 жовтня 2011 року за надання послуг з теплопостачання у квартиру відповідачів позивачем було нараховано до сплати 1951,87 грн. Фактично сплачено 507,15 грн. Заборгованість становить 1444,72 грн.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів суми заборгованості, суд першої інстанції правильно керувався положеннями п.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно якого площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Обґрунтовуючи рішення про задоволення позову, суд послався на положення п.1 ст.10 вказаного Закону та виходив із того, що цією нормою передбачено перелік осіб членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб і, зокрема, зазначено, що до них належать діти, які не мають (і не мали) своїх сімей.
Суд вважав, що з урахуванням цієї норми Закону на повнолітню дочку ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не поширюється передбачена ст.12 Закону пільга на оплату комунальних послуг.
Застосування ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до спірних правовідносин у поєднанні зі ст.12 цього ж Закону є помилковим, оскільки (як слідує з висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року, справа № 6-93цс12) ця стаття передбачає поширення чинності Закону тільки на членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, тому її дія не може бути застосована до учасника бойових дій та членів його сім'ї.
Разом з тим, таке помилкове застосування цієї норми не вплинуло на законність оскаржуваного судового рішення та не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
У ст. 95 Конституції України зазначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Витрати, пов'язані з реалізацією Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», здійснюються, зокрема, за рахунок коштів державного бюджету (ст.17 Закону).
Частиною 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні дітьми (до 18 років); неодружені повнолітні дітьми, визнані інвалідами з дитинства І та ІІ групи або інвалідами І групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни І групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклування громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
Згідно з постановою Кабінету міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» як автоматизований банк обліку даних для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України створений Єдиний державний автоматизований реєстр, до якого включаються, зокрема, загальні відомості про пільговика, його склад сім'ї, характеристика житла, реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він реально користується.
Згідно інформації, наданої Управлінням праці та соціального захисту населення Керченської міської ради, ОСОБА_1 перебуває на персоніфікованому обліку отримувачів пільг, встановлених ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», і після смерті дружини у 2007 році, йому надається пільга з розрахунку на одну особу (опалювальна площа квартири складає 67 кв.м, 75-відсоткова знижка надається з розрахунку на одну особу 21 кв. метр опалювальної площі та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю).
Вказана інформація узгоджується з розрахунком, наданим позивачем.
Колегія суддів вважає, що при нарахуванні плати за надані послуги позивач правильно застосував нормативно - правові акти з питань оплати за споживання послуг по опаленню житла і обґрунтовано у спірний період нарахував 75-відсоткову знижку плати за користування послугами на одну особу, оскільки відповідно до положень ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, яким визначений перелік осіб членів сімей пільговика, ОСОБА_2 та її діти не відносяться до членів сім'ї пільговика, які одночасно з ним мають право користування пільгою.
Доводи апелянтів про те, що суд залишив поза увагою положення статті 257 Цивільного кодексу України, якою встановлений трирічний строк загальної позовної давності також не можна визнати підставою для скасування ухваленого у справі рішення, оскільки з видачею Керченським міським судом судового наказу від 21 грудня 2009 року (який було скасовано ухвалою від 13 січня 2010 року) перебіг позовної давності перервався.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскарженого рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.Феодосії
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.