Придніпровський районний суд м.Черкас

Справа №711/9795/13-ц

Провадження № 2/711/424/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Скляренко В.М.

при секретарі: Чайка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, треті особи: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Орган опіки та піклування Черкаської міської ради про визнання недійсними постанови від 14.08.2012 року про передачу майна стягувачу, свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 від 15.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 640 та скасування запису про право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за № 1656593,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2, Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, треті особи: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Орган опіки та піклування Черкаської міської ради про визнання недійсними постанови від 14.08.2012 року про передачу майна стягувачу, свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 від 15.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 640 та скасування запису про право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за № 1656593.

В обґрунтування позову вказує, що постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 14.08.2012 року ОСОБА_2, як стягувачу по виконавчому листу № 2-279 від 19.05.2011 року Придніпровського районного суду м. Черкаси було передано в рахунок погашення боргу 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за оцінкою, за якою вона була передана на реалізацію, а саме - 120378 грн.

На підставі вказаної постанови приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 відповідачці ОСОБА_2 було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 15.07.2013 року, зареєстроване в реєстрі за № 640 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було внесено запис за № 1656593 про право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Вважає, що постанова Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 14.08.2012 року, якою було передано стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу по виконавчому листу № 2-279 від 19.05.2011 року Придніпровського районного суду м. Черкаси 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за оцінкою, за якою вона була передана на реалізацію, а саме - 120378 грн., а також свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 15.07.2013 року, посвідчене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстроване в реєстрі за № 640 є такими, що підлягають визнанню недійсними, а запис про право власності ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за № 1656593 - скасуванню.

Вказує, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах - прилюдні торги можуть бути визнані недійсними за правилами закріпленими ЦК України, з підстав їх невідповідності вимогам цього Кодексу та актів цивільного законодавства (ст. 203, 215 ЦК України).

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Чинним законодавством встановлені певні вимоги до угод, пов'язаних з відчуженням майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні (малолітні) діти.

Статтями 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» визначені гарантії забезпечення прав неповнолітнього щодо житлових приміщень, власниками, користувачами якого вони є.

Зокрема ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки та особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Таким чином згода органу опіки та піклування потрібна на стадії вчинення будь-яких правочинів щодо житлових приміщень, право власності чи користування яким мають неповнолітні діти. Дотримання зазначених положень закону має з'ясовуватися, у тому числі на стадії вирішення відповідних спорів з приводу зазначених питань.

Вказує, що відповідно до довідки № 3247 від 27.10.2012 року, виданої КП «Придніпровська СУБ» в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_4 та дочка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, факт неповноліття якої підтверджується копією свідоцтва про її народження, серія НОМЕР_1 від 15.05.2002 року.

А тому вважає, що в даному випадку реалізація нерухомого майна, власником якого є він, коли з ним сумісно зареєстрована неповнолітня дитина є неможливою без надання дозволу на таку реалізацію органом опіки та піклування.

Відповідно до п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 року, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення способу і порядку виконання.

Вказує, що відповідно до повідомлення № 36941 від 20.08.2013 року Придніпровського відділу ДВС Черкаського МУЮ для передачі на реалізацію 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності дозвіл органу опіки та піклування відділом ДВС не отримувався.

Також вказує, що відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», якщо стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, то він зобов'язаний у 15-денний строк з дня повідомлення державного виконавця повідомити його про виявлення бажання залишити за собою непродане майно, внести на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь, якщо вартість непроданого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. З перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, стягується виконавчий збір, а залишок коштів повертається боржнику.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2011 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 борг в сумі 120000 грн.

З постанови Придніпровського відділу ДВС Черкаського МУЮ від 14.08.2012 року про передачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу вбачається, що станом на 14.08.2012 року загальний залишок його боргу перед усіма стягувачами (ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7) складає 438316 грн.

Протягом 2011-2012 років Придніпровським відділом ДВС Черкаського МУЮ вживалися заходи щодо примусової реалізації рухомого майна, яке йому належало на праві власності, в тому числі і автомобіля «Део Ланос» за понад 26000 грн. Частина коштів від реалізації рухомого майна була перерахована ОСОБА_2

Часткове погашення боргу підтверджується і самим Придніпровським відділом ДВС, так як станом на 14.09.2011 року загальна сума боргу складала 558652 грн. 40 коп.

Відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності ПП «Ажіо» про вартість житлового приміщення від 08.05.2012 року ринкова вартість 1/3 невиділеної в натурі частини квартири АДРЕСА_1 станом на 07.05.2012 року складає 120378 грн., що перевищує навіть первинну суму боргу перед ОСОБА_2

Однак в жодному документі, в постанові про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу, акті передачі майна стягувачеві в рахунок погашення боргу не вказано чи сплачено ОСОБА_2 різницю між вартістю арештованого й нереалізованого майна (120378 грн.) та сумою яка підлягає стягненню з нього, як боржника (120000 грн.), навіть враховуючи погашену внаслідок примусової реалізації частину заборгованості.

Таким чином, наявність порушень процедури передачі нерухомого майна, нереалізованого на прилюдних торгах також тягне за собою недійсність постанови Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції № б/н від 14.08.2012 року, якою було передано стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу по виконавчому листу № 2-279 від 19.05.2011 року Придніпровського районного суду м. Черкаси 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за оцінкою, за якою вона була передана на реалізацію, а саме - 120378 грн.

Також вказує, що видача свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів - це одна з тих нотаріальних дій, що встановлюють факти, які мають юридичне значення. Для нотаріуса, який вчиняє цю нотаріальну дію, основним є констатація факту безспірного набуття права власності на нерухоме майно саме цим набувачем. Всі необхідні відомості, факти й документи вже повинні бути встановлені, витребувані державним виконавцем під час підготовки до прилюдних торгів і залишені у матеріалах виконавчого провадження.

Враховуючи, що постанова Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції № б/н від 14.08.2012 року, якою було передано стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу по виконавчому листу № 2-279 від 19.05.2011 року Придніпровського районного суду м. Черкаси 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за оцінкою, за якою вона була передана на реалізацію, а саме - 120378 грн. підлягає визнанню недійсною, то і свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 15.07.2013 року, посвідчене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстроване в реєстрі за № 640 підлягає визнанню недійсним, а запис про право власності ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за № 1656593 - скасуванню.

А тому просить визнати недійсними постанову Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції № б/н від 14.08.2012 року, якою було передано стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу по виконавчому листу № 2-279 від 19.05.2011 року Придніпровського районного суду м. Черкаси 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за оцінкою, за якою вона була передана на реалізацію, а саме - 120378 грн., свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 15.07.2013 року, посвідчене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстроване в реєстрі за № 640 та скасувати запис про право власності ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за № 1656593.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, за довіреністю ОСОБА_8, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2. та її представник - ОСОБА_9, позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача - Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, за довіреністю Назаренко Є.І., позовні вимоги не визнав, пояснивши, що при передачі стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу по виконавчому листу № 2-279 від 19.05.2011 року Придніпровського районного суду м. Черкаси 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за оцінкою, за якою вона була передана на реалізацію, а саме - 120378 грн. були дотримані вимоги чинного законодавства України, порушень допущено не було. Крім того, просив врахувати, що позивачем дії державного виконавця, в передбаченому законом порядку, не оскаржувалися. А тому, просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник третьої особи - Органу опіки та піклування - Босюк Г.М., просила задовольнити позовні вимоги, оскільки таке рішення буде відповідати інтересам неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню і разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, а також Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5.

З 17.04.2012 року набрала чинності Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року.

Згідно п. 1.2 Тимчасового положення, прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Згідно з п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Частиною 6 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 62 вищевказаного Закону у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 9 ст. 62 вказаного Закону майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Як встановлено в судовому засіданні з 23.05.2011 року на виконанні в Придніпровському відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції знаходилося виконавче провадження ВП № 26669618 з примусового виконання виконавчого листа № 2-279 від 19.05.2011 року Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 120000 грн.

01.02.2012 року між Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції та ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» було укладено Договір № 16/009-12А про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 за початковою вартістю 103920 грн. 50 коп., але реалізація вказаної вище частини квартири не була проведена у зв'язку з відсутністю купівельного попиту.

В подальшому державним виконавцем було прийняте рішення про проведення переоцінки майна.

Як вбачається з листа ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» від 08.08.2012 року повторна реалізація арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах, що належить боржнику ОСОБА_1, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, за заявкою і договором №с 16/009-12А від 01.02.2012 року не здійснена в зв'язку з відсутністю купівельного попиту з боку покупців.

На підставі вказаного листа 08.08.2012 року старшим державним виконавцем Назаренко Є.І. було складено акт № 26669618/3 про те, що торги не відбулися.

Як вбачається із заяви ОСОБА_2 від 10.08.2012 року нею було повідомлено державного виконавця про її бажання передати їй в рахунок погашення боргу 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою вона передавалася на реалізацію.

З заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 10.08.2012 року вбачається, що вони не заперечували проти передачі 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу ОСОБА_2

В зв'язку з цим 14.08.2012 року державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Федоренко І.А. було винесено постанову № б/н про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу по виконавчому листу № 2-279 від 19.05.2011 року, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 за оцінкою, за якою вона передана на реалізацію, а саме: 120378 грн. та складено акт передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено загальні правової основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувача і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (статті 1,2, 5, 7, 10, 11, 11-1, 85 Закону).

Згідно з розділом VII ЦПК України боржники мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб) порушені їх права чи свободи.

Своїх обов'язків ОСОБА_1 не виконав і своїми правами в процесі виконавчого провадження № 2-279 від 19.05.2011 року не скористався, дій державного виконавця при здійсненні ним повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», які полягали у передачі майна ОСОБА_1, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на реалізацію без отримання попереднього дозволу органів опіки та піклування для передачі на реалізацію нерухомого майна, та постанову від 14.08.2012 року про передачу майна стягувачу в передбаченому законом порядку не оскаржував, а пред'явив позов до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції та ОСОБА_2 про визнання недійсними постанови від 14.08.2012 року про передачу майна стягувачу, свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 від 15.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 640 та скасування запису про право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за № 1656593.

Також суд враховує, що свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 від 15.07.2013 року, посвідчене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстроване в реєстрі за № 640 є документом, що посвідчує право певної особи (ОСОБА_2) на майно та не має ознак правочину, а тому не може бути визнане недійсним, а запис про право власності ОСОБА_2, вчинений на його підставі, не підлягає до скасування.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 11, 16, 60, 61, 88, 208-216 ЦПК України, ст.ст. 202, 203, 204, 215,230 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, треті особи: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Орган опіки та піклування Черкаської міської ради про визнання недійсними постанови від 14.08.2012 року про передачу майна стягувачу, свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 від 15.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 640 та скасування запису про право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за № 1656593 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: В.М. Скляренко