ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

07.03.2014 № 02-21/ 901/866/14

Суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Доброрез І.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Благоустройство»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Армада»

про розірвання договору та стягнення 1067942,00 грн

ВСТАНОВИВ:

07.06.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Благоустройство» (далі - позивач, ТОВ «Благоустройство») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Армада» (далі - відповідач), в якій просить:

розірвати укладений між сторонами договір від 25.04.2012 № 025/04;

стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 1067942,00 грн, у т.ч. 853090,00 грн основного боргу, 179064,00 грн пені, 35806,00 грн трьох процентів річних.

При вирішенні питання про порушення провадження у справі суддя перевіряє дотримання позивачем вимог ст.ст. 55-57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при пред'явленні позову.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон), який набрав чинності 01.11.2011.

Так, ч. 1 ст. 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідні розміри ставок судового збору визначені ч. 2 ст. 4 Закону.

Частиною 3 ст. 6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що ТОВ «Благоустройство» заявлено вимоги про розірвання договору, які мають немайновий характер, та вимоги про стягнення грошових коштів, які, в свою чергу, мають майновий характер.

Так, ставка судового збору, яка встановлена за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, дорівнює 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону); немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Згідно із пп. 8 п. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VІІ встановлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату, зокрема, у місячному розмірі: з 1 січня - 1218,00 грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу при зверненні до суду із даним позовом необхідно було сплатити судовий збір у загальному розмірі 22576,84 грн (21358,84 грн - за подання вимоги майнового характеру, 1218,00 грн - за подання вимоги немайнового характеру), тоді як ним відповідно до платіжних доручень від 23.07.2013 № 2 та від 26.02.2014 № 1 судовий збір був перерахований у загальному розмірі 21358,85 грн.

Таким чином, позивачем при пред'явленні позову не дотримано вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, належних доказів сплати судового збору не надано.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «Благоустройство» з доданими до неї документами підлягає поверненню без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву з доданими до неї документами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Благоустройство» без розгляду.

Суддя І.О. Доброрез