ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2008 року м. Роздільна

Роздільнянський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Іванової О.В. суддів: Ільяшук А.В., Панчук А.І. при секретарі Кітчак І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області в особі Управління праці та соціальної політики, Міністерства фінансів України про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області в особі Управління праці та соціальної політики, Міністерства фінансів України про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій за 2004-2006р.р. та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідачем, всупереч вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» призначена грошова допомога виплачувалася не в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив стягнути грошову допомогу за 2004-2005 та 2007 роки, а позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої щорічної допомоги за 2006 рік просив залишити без розгляду та пояснив суду, що є учасником бойових дій та відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» йому щорічно, до 5 травня, повинна надаватися одноразова щорічна грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак, ці виплати, всупереч вимогам законодавства, здійснювалися в меншому обсязі на підставі законів України «Про державний бюджет» на 2004, 2005 та 2007 роки у розмірі:

120 грн.-в 2004 році

250 грн. - в 2005 році

280 грн. - в 2007 році.

На підставі вищевикладеного, просив суд стягнути з Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області в особі Управління праці та соціальної політики та Міністерства фінансів України на його користь заборгованість по виплатам, виходячи з мінімальної пенсії за віком в сумі 3290грн., так як кошти управлінню на виплату допомоги в повному розмірі з державного бюджету в цей період не виділялись, а також 3000 грн. спричиненої йому моральної шкоди.

Представник відповідача - Управління праці та соціальної політики Роздільнянської районної державної адміністрації Максименко Н.В., діюча на підставі доручення в судове засідання не з'явилася, надала заяву про слухання справи у відсутності представника.

Управління праці та соціальної політики Роздільнянської РДА Одеської області надали до суду заперечення, згідно до яких позивач має право на одержання щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги, та така щорічна допомога йому виплачувалася згідно до Законів України «Про державний бюджет» на відповідні роки та Бюджетного Кодексу України.

Відповідач - Міністерство фінансів України позов не визнали, у судове засідання не з'явилися, надали на адресу суду заяву про слухання справи у відсутності їх представника.

Також надали суду письмові заперечення про те, що вони не є відповідачами по справі, так як не є розпорядниками державних коштів і не вправі їх змінювати.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, проходив військову службу в Республіці Афганістан, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 31.10.1997 року (а.с.3).

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХП зі змінами, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

У період, який заявлені вимоги про стягнення виплат, розмір мінімальної пенсії за віком становив: у 2004 році - 50грн., у 2005 році - 332грн., у 2007 році - 406грн.

Таким чином позивачу повинно було бути сплачено 3940грн, у тому числі:

·        у 2004 році - 250 грн. (50 грн.х5);

·        у 2005 році - 1660грн. (332грн.х5);

·        у 2007 році - 2030грн. (406грн.х5).

Однак виплати були здійснені в меншому розмірі на підставі Законів України «Про державний бюджет» на відповідний рік, та всього складали 650 грн., у тому числі:

· на 2004 рік у сумі 120 грн.;

· на 2005 рік у сумі 250 грн.;

· на 2007 рік у сумі 280 грн.;

Таким чином, не дивлячись на те, що порядок виплати щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій, її розмір були встановлені ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХП, щорічно, починаючи з 2004 року розмір цієї допомоги в значно меншому розмірі встановлювався Законами України «Про Державний бюджет» на 2004-2005, 2007 роки і розпорядники бюджетних коштів її виплачували в межах бюджетних видатків на відповідний рік.

Однак відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права та свободи гарантуються та не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Також відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII права та пільги для ветеранів війни та членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України не можуть бути скасовані без їх рівноцінної зміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим законом є недійсними.

Конституційний суд України в межах наданих йому повноважень неодноразово розглядав питання конституційності положень законів України про Державний бюджет України у частині обмеження пільг, компенсацій, гарантій, на які мають право певні категорії громадян.

Зокрема, Конституційний Суд України своїм рішенням від 1 грудня 2004 року визнав такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними положення, зокрема ст. 44 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», яким було встановлено розмір щорічної допомоги ветеранам війни, в тому числі учасникам бойових дій у розмірі 120 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними окремі положення закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме: п. 13 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію ч. 5 ст. 12, ст. 13, 14, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».

Таким чином статті Законів України «Про державний бюджет» на відповідні роки є такими, що обмежують права та пільги ветеранів війни, а тому не можуть застосовуватися, так як вони суперечать Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод при прийнятті нових законів.

Оскільки положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII, які передбачають виплату разової щорічної допомоги учаснику бойових дій до дня перемоги є чинними, позивач має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати. Про що також вказано і в рішеннях Європейського суду з прав людини щодо розгляду аналогічних справ («Справа Кечко проти України»).

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551 -XII виплату разової допомоги здійснюють органи управління праці та соціального захисту населення.

Тому суд вважає, що заборгованість по виплатам належить стягнути з відповідача -Управління праці та соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації, а в позові до Міністерства фінансів України належить відмовити.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, оскільки вони не доведені.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 2, 12, 14, 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ, ст. 86, 94, 99, 161, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області в особі Управління праці та соціальної політики, Міністерства фінансів України про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_1 3290 грн. недоплаченої щорічної грошової допомоги за 2004-2005, 2007 роки як учаснику бойових дій.

В позові до Міністерства фінансів України та в частині відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий у першій інстанції - суддя Іванова О.В. Справа 2-а-27/2008