КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. Справа№ 910/19381/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Зубець Л.П.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Мацегорін А.О. - дов. від 30.12.2013 року № 36/10

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Київгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року

у справі № 910/19381/13 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (м. Київ)

до Публічного акціонерного товариства „Київгаз" (м. Київ)

про стягнення 7 850 026 грн. 18 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулася Дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" з позовом до Публічного акціонерного товариства „Київгаз" про стягнення з відповідача на користь позивача 4 757 688 грн. 55 коп. основного боргу за поставлений газ, 1 776 611 грн. 34 коп. пені, 753 972 грн. 55 коп. суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 561 753 грн. 74 коп. 3% річних.

Рішенням від 20.11.2013 року господарський суд міста Києва провадження у справі № 910/19381/13 в частині вимог про стягнення 4 757 688 грн. 68 коп. боргу припинив. Позов в іншій частині задовольнив частково. Стягнув з ПАТ „Київгаз" на користь ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" 753 972 грн. 55 коп. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 561 753 грн. 74 коп. 3% річних з простроченої суми, 308 881 грн. 59 коп. пені, 14 242 грн. 69 коп. витрат по оплаті судового збору. У позові в іншій частині відмовив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПАТ „Київгаз" звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненнями до неї, в яких просить поновити строк для подання апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року в частині стягнення 753 972 грн. 55 коп. збитків внаслідок інфляції з простроченої суми та 308 881 грн. 59 коп. пені та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 130 330 грн. 40 коп. збитків внаслідок інфляції з простроченої суми та 287 414 грн. 11 коп. В частині стягнення 561 753 грн. 74 коп. 3% річних рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2013 року ПАТ „Київгаз" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/19381/13 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженнями секретаря судової палати від 13.02.2014 року, від 25.02.2014 року та від 04.03.2014 року склад суду змінювався.

В судове засідання 04.03.2014 року повноважні представники відповідача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 04.03.2014 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Представник відповідача в минулих судових засіданнях підтримував вимоги апеляційної скарги та доповнень до неї.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 20.12.2010 року Дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (постачальник) та Публічне акціонерне товариство„Київгаз" (покупець) уклали договір № 06/10-2009 про закупівлю природного газу за державні кошти, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати покупцю протягом 2011 року природний газ в обсязі до 323 810 000 куб.м згідно наведеного графіку, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Ціна на природний газ визначена у розділі 3 договору від 20.12.2010 року № 06/10-2009. Додатковою угодою від 04.04.2011 року № 3 сторони вносили зміни до вказаного розділу.

Згідно умов п. 4.1 договору від 20.12.2010 року № 06/10-2009 оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки.

Строк дії договору від 20.12.2010 року № 06/10-2009 відповідно до п. 10.1 встановлений з моменту його підписання сторонами і в частині поставки газу до 31.12.2011 року, в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Поясненнями сторін, актами передачі-приймання природного газу від 31.01.2011 року, 28.02.2011 року, 31.03.2011 року, 30.04.2011 року, 31.05.2011 року, 30.06.2011 року, 31.07.2011 року, 31.08.2011 року, 30.09.2011 року, банківськими виписками з рахунку позивача за лютий-березень 2011 року, платіжними дорученнями від 25.02.2011 року № 13/15929, від 28.02.2011 року № 13/15931, від 05.04.2011 року № 13/17004, від 06.04.2011 року № 13/17125, від 07.04.2011 року №№ 13/17138, 13/17139, від 08.04.2011 року №№ 13/17208, 13/17207, від 11.04.2011 року № 13/17271, від 14.04.2011 року № 13/17402, від 22.04.2011 року № 13/17654, від 28 .04. 2011 року № 13/17750, від 29.04.2011 року № 13/17751, від 31.05.2011 року № 13/18701, 31 від 01.06.2011 року № 13/187, від 06.06.2011 року № 36978190, від 07.06.2011 року № 37000165, від 08.06.2011 року № 37023488, від 09.06.2011 року № 37045666, від 10.06.2011 року № 37069419, від 14.06.2011 року № 37095503, від 15.06.2011 року № 37124911, від 16.06.2011 року № 37164397, від 17.06.2011 року № 37197217, від 20.06.2011 року № 37230413, від 21.06.2011 року № 37264970, від 22.06.2011 року № 37298465, від 04.07.2011 року № 37516842, від 05.07.2011 року № 37537968, від 06.07.2011 року № 37563409, від 07.07.2011 року № 37584826, від 08.07.2011 року № 37616314, від 28.07.2011 року № 13/20533, від 02.09.2011 року № 38770575, від 28.09.2011 року № 13/22534, від 08.11.2011 року № 40298138, від 09.11.2011 року № 40331841, від 10.11.2011 року № 40369023, від 16.02.2012 року № 13/26710, від 11.10.2013 року №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, меморіальними ордерами від 04.03.2011 року № 100093_001, від 09.03.2011 року № 178445_001, від 10.03.2011 року № 264432_001, від 11.03.2011 року № 349998_001, від 12.03.2011 року № 429666_001, від 14.03.2011 року № 502287_001, від 15.03.2011 року № 583234_001, від 16.03.2011 року № 677400_001, від 17.03.2011 року № 784510_001, від 18.03.2011 року № 903603_001, від 21.03.2011 року № 022205_001, від 22.03.2011 року № 175428_001, від 23.03.2011 року № 295789_001, від 24.03.2011 року № 382843_001, від 25.03.2011 року № 462803_001, від 28.03.2011 року № 533085_001, від 29.03.2011 року № 641512_001, від 30.03.2011 року № 714744_001, від 31.03.2011 року № 789310_001, від 01.04.2011 року № 877519_001, від 02.06.2011 року № 886196_001, від 03.06.2011 року № 951787_001 стверджується факт передачі позивачем відповідачу протягом січня-вересня 2011 року 157.281.817 куб.м природного газу вартістю 103 212 444 грн. 26 коп., а також оплати останнім одержаного товару у повному обсязі, у т.ч. 4 757 688 грн. 55 коп. після звернення позивача в суд з цим позовом.

Як визначено ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що оскільки заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 4 757 688 грн. 55 коп. відповідачем сплачена після звернення позивача в суд з указаним позовом, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в цій частині вимог відповідно до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п.п. 7.3.1 договору від 20.12.2010 року № 06/10-2009 сторони узгодили, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору (100% поточна оплата протягом місяця поставки), покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з розрахунку позовну ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" просило стягнути пеню за період з 11.02.2011 року то 11.04.2012 року та становить 1 776 611 грн. 34 коп.

Відповідачем було заявлено про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. (п. 4.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Додатковою угодою від 12.04.2011 року № 4 сторони виклали умови договору від 20.12.2010 року № 06/10-2009 у новій редакції. Згідно змісту вказаної угоди сторонами було зменшено строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки з трьох років до одного.

Згідно умов п. 4 угоди від 12.04.2011 року № 4 ця додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.04.2011 року і діє протягом дії договору.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що в суд з указаним позовом позивач звернувся 04.10.2013 року, тобто з пропуском встановленого ст. 258 ЦК України річного строку позовної давності в частині вимог про стягнення пені за прострочення оплати природного газу, одержаного протягом березня-вересня 2011 року, про застосування якого заявив відповідач. Доказів поважності причин пропуску указаного строку суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи, що відповідачем була подана заява про застосування строку позовної давності місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову про стягнення пені нарахованої за зобов'язаннями протягом березня-вересня 2011 року у розмірі 1 467 729 грн. 75 коп. і стягнув 308 881 грн. 59 коп. пені.

Крім того, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 753 972 грн. 55 коп. втрат від інфляції, нарахованих за період лютого 2011 року - червня 2013 року, та 561 753 грн. 74 коп. 3% річних за період з 11.02.2011 року по 03.10.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції було повністю задоволено вимогу позивача про стягнення втрат від інфляції та 3% річних.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла здійснила перерахунок втрат від інфляції та 3% річних та дійшла висновку місцевим господарським судом правомірно було задоволено позов в частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року № 14 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає неправильним розрахунок втрат від інфляції, зроблений відповідачем, оскільки він здійснений поденно, а не помісячно.

Також розрахунок відповідача включає нові періоди нарахування втрат від інфляції - липень - вересень 2013 року, що є збільшенням позовних вимог і не передбачено правами відповідача, визначеними ст. 22 ГПК України.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Київгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року по справі № 910/19381/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року по справі № 910/19381/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/19381/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано___5.03.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Л.П. Зубець

О.М. Коротун