КОПІЯ
Справа № 143/1715/13-ц Провадження № 22-ц/772/755/2014Головуючий в суді першої інстанції:Скрицький Л. П.
Категорія: 25 Доповідач: Матківська М. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2014 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Матківської М.В.
Суддів: Шемети Т.М., Марчук В.С.
При секретарі: Сніжко О.А.
За участю: позивача ОСОБА_2 і його представника - адвоката ОСОБА_3; представника відповідача Сутиріна В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Унілайф»
на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Унілайф», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дочірнього підприємства «Мобест» ТОВ «ВТД - Україна», про визнання недійсним договору добровільного страхування життя і стягнення коштів в сумі 12 000 гр., -
В с т а н о в и л а :
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Компанія страхування життя «Універсальна», яка з 3 червня 2013 року перейменована в ПАТ «Компанія страхування життя «Унілайф», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ДП «Мобест» ТОВ «ВТД - Україна», про визнання недійсним договору № 015548-ВФ05Ж від 18 листопада 2010 року добровільного страхування життя і стягнення коштів в сумі 12 000 гр., мотивуючи свої вимоги таким. У листопаді 2010 року він вирішив купити трактор для сільськогосподарських робіт. Коштів на придбання трактора у нього не вистачало, тому він намагався отримати кредит у банках, чого не зробив, оскільки в одних банках його не влаштовували умови кредитування, а інші відмовляли йому у видачі кредиту, через те, що він не працює і не має майна для передачі під заставу. У газеті « 33-й канал» він побачив рекламне повідомлення про надання позики на усі види сільськогосподарської техніки без довідки про доходи і без поручителів, яке здійснює ДП «Мобест» ТОВ «ВТД - Україна» шляхом надання грошового кредиту.
18 листопада 2010 року представником ДП «Мобест» ТОВ «ВТД - Україна» Плотницькою Є.С. йому було дано на підпис договір № 17671. При цьому договір належним чином йому не роз'яснено, лише було сказано, що при підписанні всіх документів трактор він зможе забрати зразу, сплативши для цього перший внесок 12 000 гр. Плотницька Є.С. надала йому пакет документів, які він підписав, будучи переконаним, що негайно отримає трактор. Плотницька Є.С. написала йому на аркуші паперу суми для сплати першого внеску за трактор - 8 000гр. і 4 000 гр. і направила для сплати до банку. В цей же день він сплатив ці суми на дві квитанції. Через три тижні йому по пошті надійшов пакет документів, у тому числі підписані ним договори, із якими він неодноразово звертався з питанням отримання трактора, на що отримував відповідь, що документи потрібно направити в м.Київ, а потім, - що трактор іще технічно не готовий. Запідозривши обман, у грудні 2010 року він розірвав договір № 17671 і чекав повернення внесених ним 12 000 гр. У грудні 2012 року у своїх документах він виявив договір №015548-ВФ05Ж добровільного страхування життя. Вважає, що при укладенні договору № 17671 на придбання трактора на умовах діяльності Програми «Добробут» його як людину з неповною середньою освітою (9 класів), скориставшись його безграмотністю, бажанням працювати біля землі на власному тракторі, було введено в оману відносно підписання договору страхування життя.
Позивач вважає, що договір страхування суперечить ст. 6 Закону України «Про страхування»; ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 і ст. 979 ЦК України; ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», тобто ДП «Мобест» ТОВ «ВТД - Україна» при укладенні договору № 17671 на придбання товару (трактора), не вправі було шляхом обману надавати йому для підпису бланки договору страхування, оскільки він не мав наміру укладати договір добровільного страхування життя і сплачувати страхові платежі.
Крім того, представник відповідача Жерьобкін В.М. з ним не зустрічався і договору про добровільне страхування життя не укладав, а представник ДП «Модест» ТОВ «ВТД - Україна» Плотницька Є.С. про укладення зазначеного договору не повідомляла, а звертала лише увагу на договір про отримання трактора. Тобто, його навмисно було введено в оману щодо обставин, які мають істотне значення для укладання договору добровільного страхування життя, якого він не мав наміру укладати і не уклав би при укладенні договору на придбання трактора.
Тому позивач просив визнати недійсним договір №015548-ВФ05Ж від 18 листопада 2010 року добровільного страхування життя та стягнути з відповідача на його користь 12 000 гр., які були ним сплачені за договором №015548-ВФ05Ж добровільного страхування життя від 18.11.2010 року.
Рішенням (заочним) Погребищенського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року договір № 015548-ВФ05Ж від 18 листопада 2010 року добровільного страхування життя, укладений між ОСОБА_2 і ПАТ «Компанія страхування життя «Універсальна» в особі директора обласного управління у Вінницькій області Жерьобкіна Володимира Миколайовича, визнано недійсним.
Стягнуто з ПАТ «Компанія страхування життя «Універсальна» на користь ОСОБА_2 12 000 гр., які були ним сплачені за договором №015548-ВФ05Ж добровільного страхування життя від 18 листопада 2010 року, а також понесені ним судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 229,40 гр. і на правову допомогу в розмірі 1 500 гр.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Компанія страхування життя «Унілайф» просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу у позовних вимогах відмовити.
Зазначив, що рішення суду вважає незаконним, оскільки суд виконав не всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу не згідно із законом; при цьому судом порушені норми процесуального і матеріального права та принцип повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Позивач і його представник заперечили апеляційну скаргу, просять її відхилити, а законне і справедливе рішення суду - залишити без змін.
Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився і не надав своїх письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Судом встановлено, що 18 листопада 2010 року ОСОБА_2 - учасник, уклав із ДП «Мобест» ТОВ «ВТД - Україна» - адміністратор, договір № 17671, за умовами якого за дорученням учасника адміністратор зобов'язується за плату здійснювати наступні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного в додатку № 1 до цього договору - сільськогосподарська техніка, вартістю 50 000 гр., на умовах діяльності програми «Добробут», у тому числі: сформувати та адмініструвати групу учасників; організувати своєчасну активацію для подальшої безперешкодної участі учасника у програмі; організувати та проводити асигнаційні заходи, щодо надання товарно-асигнаційного акту на придбання товару; здійснити оплату товару та забезпечити його передачу учаснику на умовах програми; інші правочини в порядку та в строки, передбачені даним договором, умовами програми (додаток № 2 до договору) та іншими додатками, які є невід'ємною його частиною з дотриманням вимог чинного законодавства України. Порядок, термін розрахунків, розмір платежів, вартість товару, товар, строк виконання зобов'язань сторони визначили і погодили в даному договорі та додатках № 1, № 2, які є невід'ємною його частиною (а. с. 8-11, 28-31).
У пункті 5.1 договору № 17671 від 18 листопада 2010 року зазначено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, в тому числі, пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням даного договору, тлумачення його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договірних умов, регулюються даним договором, його додатками та чинним цивільним/господарським законодавством України. Сторони повністю розуміють значення та умови цього правочину, його правові наслідки, підтверджують дійсність намірів при його укладанні, а також те, що даний договір не носить характер фіктивного чи удаваного правочину, і не є право-чином зловмисним. Підписання договору та додатків до нього є свідченням того, що сторони дійшли повного порозуміння і визначили, що договірні умови є обов'язковими до виконання сторонами.
У пункті 5.3 цього договору вказано, що учасник - ОСОБА_2 гарантує дійсність своїх намірів, добросовісність своїх дій по відношенню до інших осіб, в тому числі подружжя, підтверджує їх погодження на здійснення даного правочину, заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів усі визначення, умови та зміст договору та додатків до нього, розуміючи правові наслідки і що засвідчив своїм підписом.
В цей же день - 18 листопада 2010 року між ПАТ «КСЖ «Універсальна» (страховиком) і ОСОБА_2 (страхувальником - застрахованою особа) укладено договір № 015548-ВФ05Ж добровільного страхування життя, згідно якого його предметом та об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України і пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи. Вигодонабувачами за договором являються: дочірнє підприємство «Мобест» ТзОВ «ВТД - Україна» та спадкоємці згідно чинного законодавства України або за заповітом (а. с. 7, 27).
За цим договором термін страхування - 1 рік (п. 3.1). У договорі зазначено перелік страхових випадків (п. 3.3); страхова сума 50 000 гр. (п. 3.4), розмір річного страхового внеску 4 000 гр. (п. 3.6).
На момент укладення договору страхова сума встановлена в розмірі зазначеному в п. 3.4., а саме 50 000 гр. На дату настання страхового випадку відповідальність страховика встановлена в розмірі: поточної заборгованості застрахованої особи перед вигодобавувачем (ДП «Мобест» ТзОВ «ВТД - Україна»), згідно укладеного між застрахованою особою та вигодабувачем договору позики та не може перевищувати розміру страхової суми; внесених загальних платежів за цивільно-правовим договором перед вигодонабувачем (спадкоємцями) у разі якщо договір позики між застрахованою особою і вигодонабувачем не укладався та не може перевищувати страхової суми (п. 3.7).
Цей договір набирає чинності з нуля годин дня, наступного за датою зарахування страхового внеску в повному розмірі на рахунок ПАТ «Компанія Страхування життя «Універсальна» за умови надання страхувальником всіх документів, необхідних страховику для оцінки ризику, та закінчується о 24 годині 17 листопада 2011 року (п. 3.9).
У пункті 11.3 договору добровільного страхування життя зазначено, що ОСОБА_2 повідомлений, що страхування є добровільним і надається за його бажанням. Він проінформований про те, що ця програма не є інвестиційним продуктом і заявив про те, що отримав повну і докладну інформацію про страхування життя та ознайомлений з Правилами. Він їх прочитав, зрозумів і прийняв.
Своїм підписом страхувальник ОСОБА_2 засвідчив, що з Правилами та умовами страхування ознайомлений та бути застрахованою особою згідний (а. с. 27).
На виконання умов цього договору страхувальник ОСОБА_2 18 листопада 2010 року вніс страховий платіж в сумі 8 000 гр. згідно квитанції № 78, зазначивши призначення платежу - страховий платіж за договором страхування життя № 105548-ВФ05Ж (а. с. 25).
Також судом встановлено, що 18 листопада 2010 року між ПАТ «КСЖ «Універсальна» та ОСОБА_2 укладено договір № 015547-ВФ05Ж добровільного страхування життя, який за змістом ідентичний вищезазначеному договору №015548-ВФ05Ж, також терміном страхування - 1 рік (п. 3.1, 3.7); проте, страхова сума складає 100 000 гр.(п. 3.4) і розмір річного страхового внеску - 8 000 гр. (п. 3.6).
18 листопада 2010 року ОСОБА_2 сплатив згідно квитанції № 79 страховий платіж за договором страхування життя №015547-ВФ05Ж в сумі 4 000 гр. (а. с. 24).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За правилами ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).
Згідно зі ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.
Істотні умови договору страхування зазначені у ст. 982 ЦК України, якими являються: предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором (ст. 983 ЦК України).
Статтею 997 ЦК України передбачені підстави припинення договору страхування, у випадках встановлених договором та законом.
Підстави недійсності договору страхування зазначені у статті 998 ЦК України, якою передбачено що договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зокрема, згідно вимог ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За правилами частини 1 статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Істотне значення має обман щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якості речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Із пояснень позивача вбачається, що він звернувся до ДП «Мобест» ТОВ «ВТД - Україна» за отриманням грошового кредиту, де отримав певну консультацію та роз'яснення умов укладення договору, і оскільки коштів у нього не було, він через три дні прийшов із коштами для підписання договору.
Із змісту договору добровільного страхування життя вбачається, що позивачу відомо про те, що страхування є добровільним і надається за його бажанням, що він отримав повну і докладну інформацію про страхування життя і ознайомлений із правилами: прочитав їх, зрозумів і приймає (п.11.3).
Підписуючи договір, ОСОБА_2 своїм підписом засвідчив, що з правилами та умовами страхування ознайомлений і бути застрахованим згідний (а. с. 28).
Отже, ці обставини свідчать про його вільне волевиявлення, яке відповідало його внутрішній волі та є підтвердженням факту ознайомлення та розуміння його умов.
Згідно роз'яснень у пунктах 19, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 6 листопада 2009 року відповідно до статей 229-230 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.
Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
З урахуванням встановлених обставин по справі та зазначених норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність законних підстав для визнання недійсним договору добровільного страхування життя № 015548-ВФ05Ж від 18 листопада 2010 року, оскільки договір містить усі необхідні умови, передбачені статтями 979-985 ЦК України, спрямовані на реальне настання наслідків для сторін та при його укладенні сторонами дотримано вимог цивільного законодавства, при цьому позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а саме, не довів факт обману, та відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України не підтвердив цих своїх доводів відповідними доказами, передбаченими статтями 57-64 ЦПК України.
Договір добровільного страхування життя № 015547-ВФ05Ж від 18 листопада 2010 року, за умовами якого позивач 18 листопада 2010 року по квитанції № 79 сплатив страховий внесок в сумі 4 000 гр., ОСОБА_2 не оспорив.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає до скасування і ухвалення нового за підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та порушення норм матеріального права.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду про задоволення позову є незаконним і таким, що підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового чи зміни рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 203, 215, 230, 979-985, 997, 998 ЦК України, ст.307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Унілайф» задовольнити.
Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2014 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Компанія страхування життя «Унілайф», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дочірнього підприємства «Мобест» ТОВ «ВТД - Україна», про визнання недійсним договору добровільного страхування життя і стягнення коштів в сумі 12 000 гр., відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська
Судді: /підпис/ Т.М. Шемета
/підпис/ В.С. Марчук
Згідно з оригіналом:
Суддя: М.В. Матківська