ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

06.03.2014Справа № 901/126/14

За позовом Державного підприємства

«Науково-дослідний інститут аеропружних систем»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СпецЗемлеПроєкт»

про спонукання до виконання певних дій

Суддя А.Р. Ейвазова

Представники:

від позивача - Муртазаєва І.Є. за довіреністю №б/н від 08.01.2014; Строканіна Г.В. за довіреністю №ЮР-404/125 від 13.02.2014;

від відповідача - Шаров А.В. за довіреністю №б/н від 17.02.2014.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» (далі - ДП «НДІ АПС») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СпецЗемлеПроєкт» (далі - ТОВ «СпецЗемлеПроєкт») та просить суд визнати протиправним та недійсним звіт незалежної експертної оцінки вартості майна, яке перебувало на балансі ДП «НДІ АПС» у складі: 1 металевої ємності об'ємом 75м3 (інвентарний номер №7129), 4 металевих ємностей об'ємом 50 м3 кожна (інвентарні номери №№ 7131, 7133, 6021, 1096), 45 блоків фундаментних ФС - 4.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказує на порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» при проведенні експертної оцінки реальної ринкової вартості об'єкта оцінки. Позивач стверджує, що експертна оцінкп вартості повністю списаного та амортизованого майна проведена оцінщиком Непомнящім С.К. неякісно, з порушенням методичних підходів, методів оціночних процедур, на основі необґрунтованих припущень, що в свою чергу призвело до порушення майнових прав та інтересів підприємства та стало підставою для вимог Феодосійської ОДФІ щодо повернення коштів, недоотриманих при реалізації майна (а.с. 2-3).

Відповідач у справі - ТОВ «СпецЗемлеПроєкт» відзиву на позов на надав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі підлягає припиненню, оскільки даний спір не підлягає розглядові в господарських судах з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є дійсність звіту незалежної експертної оцінки вартості майна, яке перебувало на балансі ДП «НДІ АПС», і який надано оцінювачем відповідача - ТОВ «СпецЗемлеПроєкт» Непомнящим С.К. (а.с.93-95).

Зазначена оцінка проведена на підставі постави слідчого СУ ГУ МВС України в АР Крим від 13.08.2013, відповідно до якої призначено експертизу ринкової вартості майна ДП «НДІ АПС», до проведення якої залучено експертів ТОВ «СпецЗемлеПроєкт» (а.с.114), а також договору від 15.08.2013 про проведення експертної грошової оцінки, який укладено між ГУ МВС України в АРК та ТОВ «СпецЗемлеПроєкт» (а.с.116).

Згідно ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як визначено ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до ст.41 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом; справи про банкрутство - у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перелік справ, підвідомчих господарським судам визначений ст.12 ГПК України, разом з тим, наведений перелік не є вичерпним, оскільки, в силу п.1 ч.1 вказаної норми, господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж ті, що визначені у даному пункті.

Отже, з огляду на положення вищевказаних норм, зважаючи на приписи ст.1 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер (також див. п.3.2 постанови пленуму ВГСУ від 24.10.2011 №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п.3.1 постанови пленуму ВГСУ від 24.10.2011 №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).

Склад учасників у даній справі відповідає положенням ст.ст.1,.21 ГПК України, однак, між сторонами відсутні господарські правовідносини

Так, у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 ГК України.

Зокрема, в силу чч. 4,5,6,7 ст.3 ГК України, сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини; господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності; під організаційно-господарськими відносинами розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю; внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Між тим, таких відносин у сторін не виникло; оцінка вартості майна здійснювалась відповідачем не у відповідності з договором, укладеним між ним та позивачем у справі, а на підставі постанови слідчого, що прийнята у кримінальному провадженні.

Також, характерним для справ, які підлягають розгляду господарськими судами, є наявність у таких справах спору про право, за виключенням такої категорії справ як справи про банкрутство, які розглядаються у порядку, визначеному спеціальним Законом.

Спору у даній справі про право між позивачем та ТОВ «СпецЗемлеПроєкт», як вбачається з позовної заяви, не має. Фактично позивач вважає наданий оцінювачем ТОВ «СпецЗемелПроєкт» відповідний висновок протиправним, оскільки висновку щодо саме такої вартості предмета оцінки оцінювач дійшов, як вважає позивач, з порушенням принципів та порядку оцінки, використанням невірних вихідних даних тощо.

Разом з тим, відповідний звіт експерта не є актами, який безпосередньо породжує для позивача виникнення, припинення або зміну його прав чи обов'язків; він не спрямований на регулювання певних відносин, у зв'язку з чим його дійсність не може бути предметом розгляду (також див. постанови ВСУ від 07.10.2003 у справі №18/478(03/158; постанови ВГСУ від 14.12.2010 №22/85, від 03.10.2006 №13/231н, від 19.02.2009 №05/1128; п.1 Інформаційного листа ВГСУ від 14.07.2004р. №01-8/1270).

Так, правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні регулюється нормами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ч.1 ст.12 вказаного Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору; звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Положеннями ст.12 Закону передбачено рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності; підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Таким чином, заінтересовані особи, які наділені відповідним правом у відповідності з нормами КПК України, яким врегульовані відносини у сфері здійснення правосуддя у кримінальних справах, можуть звернутись до особи, яка використовує відповідну оцінку та її результати для прийняття певних рішень у кримінальному провадженні, у даному випадку - слідчому з клопотанням про проведення рецензування, відповідної експертизи, повторної експертизи тощо.

Як вбачається з постанови слідчого СУ ГУ МВС України в АР Крим від 08.11.2013 у кримінальному провадженні, у якому приймалась постанова від 13.08.2013 (а.с.114), на підставі якої проводилась оцінка, у даний час призначено комплексну економічну експертизу (а.с.144-145).

Також, звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався також на те, що відповідна оцінка стала підставою для настання для нього негативних наслідків.

Так, у період з 06.08.2013 по 26.08.2013 Феодосійською об'єднаною фінансовою інспекцією відповідно до ухвали Феодосійського міського суду від 05.08.2013, яка прийнята у справі №119/6208/13-к 1-кс/119/753/13, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «НДІ АПС» за період з 01.02.2013 по 01.06.2013, за наслідками якої складено акт від 20.09.2013 №26-21/74 (а.с.18-25).

Під час проведення відповідної ревізії, перевіряючими використаний звіт про незалежну експертну оцінку вартості майна, який оспорюється у даній справі, у зв'язку з чим здійснено висновок про порушення п.8 ч.1 ст.7 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», Порядку відчуження об'єктів державної власності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №803, ст.49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та заподіяння збитків ДП «НДІ АПС» на суму 252 470грн.

Результати перевірки стали підставою для направлення позивачу - ДП «НДІ АПС» письмової вимоги щодо усунення порушень, в силу пп.2,3 якої, позивачу необхідно здійснити заходи щодо повернення недоотриманих ДП «НДІ АПС» внаслідок реалізації майна з порушенням чинного законодавства коштів у розмірі 242 120грн. та 10 350грн. (а.с.27-28).

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Отже, направлення вимоги органу державного фінансового контролю створює для позивача виникнення певних обов'язків, зважаючи на обов'язковість такої вимоги для виконання в силу наведеної норми.

Однак, ч.1 ст.13 зазначеного Закону визначено, що дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

При цьому, відповідні спори, за змістом ст.17 КАС України, підвідомчі адміністративним судам.

Таким чином, позивач не позбавлений права оскаржити дії Феодосійської об'єднаної держфінінспекції щодо направлення вимоги про усунення порушень, які виявлені під час проведення перевірки, під час якої використаний звіт про оцінку, до адміністративного суду, який при здійсненні провадження у відповідній справі не позбавлений можливості призначити експертизу для з'ясування чи є відповідні висновки Феодосійської об'єднаної фінансової інспекції обґрунтованими тощо.

Також, звертаючись до суду з даним позовом позивач посилався на положення ст..33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до якої спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Так, дійсно відповідні спори, пов'язані з оцінкою майна та майнових прав вирішуються в судовому порядку, однак: по-перше, судом у відповідності з його компетенцією, встановленою відповідними нормами процесуального права; по-друге, закон визначає, що саме спори, вирішуються у судовому порядку, які пов'язані з оцінкою, а не сама оцінка (наприклад, спори щодо виконання умов договору, на підставі якого здійснено оцінку; спори щодо якості виконання умов договору про проведення оцінки, який укладено між замовником та суб'єктом оціночної діяльності; спорів про відшкодування збитків або заподіяної шкоди тощо), неупереджений критичний розгляд якої, згідно ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» здійснюється шляхом рецензування звіту про оцінку.

В силу п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі №901/126/14 припинити.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Суддя А.Р. Ейвазова