ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про відмову у відновленні строку

"06" березня 2014 р.Справа № 4/126/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №232 від 06.03.2014р.)

Розглянувши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08 серпня 2011 року про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

по справі №4/126/10

за позовом ОСОБА_1

до:

- ОСОБА_8

- ОСОБА_9

- ОСОБА_10

- ОСОБА_11

- ОСОБА_12

- ОСОБА_13

- ОСОБА_14

- ОСОБА_15

- ОСОБА_16

- ОСОБА_17

- ОСОБА_18

- ОСОБА_19

- ОСОБА_20

- ОСОБА_21

- ОСОБА_22

- ОСОБА_23

- ОСОБА_24

- ОСОБА_25

- ОСОБА_26

- ОСОБА_27

- ОСОБА_28

- ОСОБА_29

- ОСОБА_30

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенська протиерозійна станція»

про визнання права власності на 82,12 % частки у статутному фонді ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція», визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, викладеного в протоколі від 23.12.2004р. та нової редакції статуту ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція», -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.08.2011р. на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України припинено провадження у справі 4/126/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у зв'язку зі смертю останніх.

Ухвалою місцевого господарського суду від 11.09.2013р. виправлено у резолютивній частині ухвали суду від 05.08.2011р. у даній справі описки, доповнено резолютивну частину вказаної ухвали прізвищами відповідачів ОСОБА_34 і ОСОБА_35; виправлено в указаній ухвалі написання прізвищ відповідачів ОСОБА_2 на ОСОБА_2, а ОСОБА_5 на ОСОБА_5.

04.03.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області (вхідний номер суду першої інстанції - 3199/14 від 19.02.2014р.) надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 05.08.2011р. по справі №54/126/10 про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до вказаних відповідачів.

Також скаржник подала клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з посиланням на те, що у судовому засіданні 05.08.2011р. позивач не була присутня, подавши при цьому 02.08.2011р. клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку із її хворобою. З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2011р. судом було постановлено 2 ухвали - про відкладення розгляду справи та про припинення провадження у справі в частині, проте відповідно до протоколу судового засідання від 05.08.2011р. питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог взагалі не розглядалось; на адресу позивача судом було надіслано лише копію ухвали про відкладення розгляду справи. Про існування оскарженої ухвали ОСОБА_1 стало відомо лише у грудні 2013р., з мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції від 06.12.2013р., в якій зазначається про постановлення ухвали від 05.08.2011р. 12.02.2014р. позивач ознайомилась з матеріалами справи та в той же день отримала копію оскарженої ухвали, тому строк на апеляційне оскарження пропущений нею з поважних причин. При ознайомленні з матеріалами справи раніше ухвалу від 05.08.2011р. скаржниця не бачила, оскільки вона була відсутня в матеріалах справи №4/126/10. У період з грудня 2013р. по лютий 2014р. скаржниця неодноразово хворіла.

Розглянувши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин пропуску скаржником цього строку виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно із ч.3 ст.50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

05.08.2011р. господарським судом Миколаївської області було постановлено оскаржену ухвалу.

Останній день строку подання апеляційної скарги на ухвалу від 05.08.2011р. - 10.08.2011р.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 (надіслана скаржником поштою 17.02.2014р.) надійшла до місцевого господарського суду 19.02.2014р., що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Одеської області, тобто із пропуском встановленого статтею 93 ГПК України процесуального строку.

У відповідності до ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала. Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку може бути оскаржено.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у абз.4,5 п.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011р. наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК. Про поновлення або про відмову в поновленні пропущеного строку зазначається відповідно в ухвалі апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (стаття 98 ГПК) або про її повернення (частина друга статті 93, пункт 4 частини першої статті 97 ГПК).

При цьому, господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В пункті 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011р. вказано, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Скаржник посилається на те, що копія оскаржуваної ухвали не надсилалась їй судом та не отримувалася ОСОБА_1 у встановлені процесуальним законодавством строки.

Слід зауважити, що ОСОБА_1 визнає факт одержання поштового відправлення від господарського суду Миколаївської області з ухвалою від 05.08.2011р. про відкладення розгляду справи, заперечуючи факт одержання з цим відправленням оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали від 05.08.2011р. (що вбачається з відбитку штампу канцелярії суду першої інстанції на зворотньому боці оскаржуваної ухвали) була надіслана судом першої інстанції на адресу ОСОБА_1 10.08.2011р., та отримана ОСОБА_1 особисто 19.08.2011р., що підтверджується її підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (т.10 а.с.188).

При цьому на згаданому повідомленні містяться дані про відправлення господарським судом Миколаївської області на ім'я ОСОБА_1 двох процесуальних документів - 4/126/10/13228/2011 та 4/126/10/13230/2011.

На зворотньому боці оскаржуваної ухвали від 05.08.2011р. наявний її реєстраційний номер - 4/126/10/13228/2011.

На зворотньому боці ухвали господарського суду Миколаївської області від 05.08.2011р. про відкладення розгляду справи №4/126/10 на 26.08.2011р. наявний її реєстраційний номер 4/126/10/13230/2011.

Таким чином, з поштовим відправленням у конверті господарського суду Миколаївської області, який доданий до апеляційної скарги ОСОБА_1, позивачка особисто отримала дві ухвали господарського суду Миколаївської області від 05.08.2011р. - про відкладення розгляду справи на 26.08.2011р. та про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Докази зворотнього ОСОБА_1 не надані.

Відтак, ствердження скаржниці про неодержання від господарського суду Миколаївської області оскаржуваної ухвали від 05.08.2011р. та направлення їй тільки ухвали про відкладення від цієї ж дати спростовуються викладеним, об'єктивно нічим не підтверджуються в матеріалах справи, як і її посилання на відсутність у справі оскаржуваної ухвали до 12.02.2014р., коли ОСОБА_1 знайомилась з матеріалами справи.

За цих обставин колегія суддів визнає доводи скаржниці стосовно обізнаності про факт постановлення ухвали від 05.08.2011р. тільки у грудні 2013р., а щодо її змісту - тільки 12.02.2014р., непереконливими та бездоказовими ствердженнями, які спростовуються матеріалами справи.

Стосовно періоду з 19.08.2011р. до грудня 2013р. (з дати одержання скаржницею оскаржуваної ухвали до періоду, коли ОСОБА_1 нібито дізналася про її існування), у матеріалах справи відсутні докази, які б дозволили дійти до висновку про об'єктивну неможливість реалізації ОСОБА_1 свого процесуального права на апеляційне оскарження ухвали від 05.08.2011р. Разом з цим, намагання скаржниці довести факт необізнаності щодо існування цієї ухвали та її змісту до грудня 2013р. позбавляють сенсу з'ясування таких обставин за власною ініціативою апеляційного господарського суду.

Отже пропуск ОСОБА_1 встановленого ст.93 ГПК України процесуального строку на оскарження в апеляційному порядку ухвали від 05.08.2011р. стався внаслідок недбалості або міркувань самої скаржниці, не обумовлений порушенням судом першої інстанції вимог ст.87 ГПК України, іншими причинами, пов'язаними із процесуальними діями господарського суду першої інстанції, або обставинами, які об'єктивно перешкоджали поданню апеляційної скарги з дотриманням строку.

Виходячи з викладеного, передбачені законом підстави для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно із п.4 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З наведеного випливає, що право на апеляційне оскарження судового рішення як основна засада судочинства гарантується Конституцією України, проте застереження "Крім випадків, встановлених законом" відсилає до конкретних положень процесуального закону, якими обмежується можливість апеляційного перегляду оскаржуваного рішення у зв'язку, зокрема, із пропуском строку на апеляційне оскарження без поважних причин.

Наведені положення ГПК України містять приписи, якими унормовані процесуальні дії апеляційного господарського суду при виявленні відсутності підстав для відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, які є імперативними.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне повернути апеляційну

скаргу ОСОБА_1 та додані до неї матеріали без розгляду, а також відповідно до п.2 ч.1 ст.7 ЗУ „Про судовий збір" повернути скаржнику сплачений ним за квитанцією №891/17 від 17.02.2014р. судовий збір у розмірі 609грн.

Керуючись ст. 53,86, ч.2 ст.93, п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 05.08.2011р. у справі №4/126/10.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та додані до неї матеріали повернути скаржнику.

3. Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із Державного бюджету України (р/р 31217206782002, отримувач: ГУДКС України в Одеській області, код отримувача 37607526, банк отримувача ГУДКС України в Одеській області, код банку отримувача 828011) судовий збір у розмірі 609грн., сплачений відповідно до квитанції №891/17 від 17.02.2014р.

4. Справу №4/126/10 повернути до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.