237/609/14-ц
2/237/632/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2014 року м. Мар`їнка
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Приходько В.А.
при секретарі Стрепетовій М.Є.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду м. Мар'їнки Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
встановив:
Позивачка звернулась до суду з вказаною позовною заявою і просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач є її сином, з січня 2011 року в квартирі без поважної причини не проживає, а проживає за адресою АДРЕСА_2. Відповідач не приймає участі в утримані квартири, не здійснює оплату за комунальні послуги, а весь тягар по утриманню квартири лежить на ній. В добровільному порядку відповідач відмовився знятися з реєстрації, тому вона вимушена звернутися до суду.
Позивачка в попереднє судове засідання надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав поштою заяву, посвідчену нотаріусом Брестського нотаріального округу Республіки Білорусія ОСОБА_3, де зазначив, що більше трьох років та по теперішній час проживає на території Республіки Білорусія, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти визнання його таким, що втратив право на проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 130 ч 4 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ч 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд вважає, що маються законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.
З договору від 02.06.1992 року вбачається, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1, договір зареєстровано в бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 3377.
З копії паспорту відповідача вбачається, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 05.01.1999 року.
З акту депутату міської ради Юрченко Н.М., складеного в присутності сусідів 10.02.2014 року вбачається, що відповідач не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 2011 року, виїхав до Білорусії.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Сам відповідач в своїй заяві зазначає, що він протягом 2011, 2012, 2013 років і по теперішній час проживає в Республіці Бєларусь.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не проживав в квартирі значно більше одного року без поважних причин і залишив квартиру добровільно, тому втратив право користування вказаним жилим приміщенням.
Керуючись ст.391, 405 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Дата документу 03.03.2014