Справа № 109/6085/2013-а
Номер провадження № 2-а/109/16/14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2014 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Мязгова Л.О.
при секретарі Корнацькой І.В.
за участю представника
відповідача Стрельнікова В.М.
третьої особи Букініч О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Красногвардійське справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.06.2013 року, третя особа ВДВС Красногвардійського РУЮ
Встановив:
Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом до відповідача Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.06.2013 року, оскільки вважає постанову незаконної.
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги, пояснив що на підставі протоколу про адміністративне правопорушення 01-16-13/199 від 13.05.2013 року головним державним інспектором Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим винесена постанова 01-16-13/251-55 від 10.06.2013 про накладення адміністративного стягнення за ст. 188-6 КУпАП у види штрафу в розмірі 850 грн., за те що він не виконав припис інспекції № 01-16-13/324-257 від 26.04.2013 року. Але з даною постановою він не згоден, оскільки з об'єктивних причин він не мав можливості виконати припис інспекції № 01-16-13/324-257 від 26.04.2013 року в зв'язку з тим що з 01.01.2013 року підприємство має дебіторську заборгованість бюджету за виконані роботи за 2012 рік в розмірі 530 тисяч гривен. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення свою вину він не визнав та зазначив про ці обставини. Крім того, він оскаржив постанову № 01-16-13/251-55 від 10.06.2013 року про накладення на нього адміністративного стягнення, що підтверджується копією скарги в матеріалах справи від 12.06.2013 року до Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим. Однак ніякої відповіді на його скаргу він досить не отримав. 05.12.2013 року він отримав постанову ВДВС Красногвардійського РУЮ про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2013 року з примусового виконання постанови інспекції від 10.06.2013 року. А тому при таких обставинах він пропустив строк на оскарження постанови від 10.06.2013 року до суду. Просив поновити йому строк оскарження постанови № 01-16-13/251-55 від 10.06.2013 року про накладення адміністративного стягнення, позовні вимоги задовольнити, визнати дії головного державного інспектора Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим Стрельнікова В.М. неправомірними, визнати постанову № 01-16-13/251-55 від 10.06.2013 року про накладення адміністративного штрафу незаконною и скасувати її.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив що в ході перевірки підприємства, керівником якого є ОСОБА_3 було встановлено порушення норм трудового законодавства в частини невиплати заробітної плати працівникам підприємства, про що складено припис інспекції № 01-16-13/324-257 від 26.04.2013 року. Позивач повинен був усунути допущені порушення в встановлений строк. Але останнім порушення не були усунути, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 188-6 КУпАП, та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення. Просив в задоволенні позову відмовити за пропуском строку на оскарження постанови.
Вислухавши стороні, представника ВДВС, вивчивши матеріали справи, надані доказі, матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено що постановою судді Красногвардійського райсуду АР Крим від 12.06.2013 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП. (а.с.7) Згідно зазначеної постанови суду ОСОБА_3 допустив порушення трудового законодавства, що підтверджується приписом інспекції № 01-16-13/324-257 від 26.04.2013 року.
Сума штрафу сплачена ОСОБА_3 повністю що підтверджується квитанцією ПАТ «Приват Банк» (а.с. 8)
На підставі протоколу про адміністративне правопорушення 01-16-13/199 від 13.05.2013 року головним державним інспектором Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим винесена постанова 01-16-13/251-55 від 10.06.2013 про накладення адміністративного стягнення за ст. 188-6 КУпАП на ОСОБА_3 у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с. 3-5)
Відповідно зазначеної постанови ОСОБА_3 не виконав припис інспекції № 01-16-13/324-257 від 26.04.2013 року в частини виплати заробітної плат.
Також з протоколу вбачається що ОСОБА_3 свою провину не визнав, пояснив що бюджет України має перед підприємством заборгованість за виконані роботи в розмірі 530 тисяч гривен.
28.11.2013 року ВДВС Красногвардійського РУЮ відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови інспекції від 10.06.2013 року. (а.с.10)
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно до ст. 287 ч.1 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Згідно до ст. 288 ч.1. п. 3 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Згідно до ст. 18 ч. 1 п.2 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото - и кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно ст. 71 ч. 1, ч.2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 4 ст. 71 КАСУ передбачено що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Судом встановлено що підприємство ТОВ ВБК «Пошук ЛТД» на час складання протоколу про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на керівника підприємства ОСОБА_3 має дебіторську заборгованість бюджету за виконані роботи за 2012 рік, що підтверджується матеріалами справі (а.с. 57-66)
Згідно до ст. 158 ч. 1 КАС України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
Таким чином, з огляду на вищевказане суд приходить до висновку що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 188 -6 КУпАП, оскільки підприємство не отримало з державного бюджету кошті за виконані роботи, в зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості виконати припис державного інспектора в частини виплати працівникам заробітної плати. А тому суд вважає що ОСОБА_3 був незаконно притягнутий до адміністративній відповідальності за ст. 188-6 КУпАП, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
З огляду на обставини справі, враховуючі поважну причину пропуску строку на оскарження постанови, суд вважає поновити ОСОБА_3 строк оскарження постанови № 01-16-13/251-55 від 10.06.2013 року про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 288 ч.1. п. 3, 289 КУпАП, ст. 6, 11, 18, 69, 70, 158 - 160, 171-2 КАС України суд
Постановив:
Позов ОСОБА_3 до Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 строк оскарження постанови № 01-16-13/251-55 від 10.06.2013 року про накладення адміністративного стягнення.
Визнати дії головного державного інспектора Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим Стрельнікова В.М. неправомірними, постанову № 01-16-13/251-55 від 10.06.2013 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 за ст. 188 -6 КУпАП в розмірі 850 гривен визнати незаконною и скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 188 -6 КУпАП - закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Мязгов Л.О.