КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Епель О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2014 року Справа: № 826/16551/13-а ( у 2-х томах)
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А.,
за участю секретаря Бабенка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Державної реєстраційної служби України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Державної реєстраційної служби України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» про визнання протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 вересня 2013 року № 5932029 про проведення державної реєстрації права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний запис майна 158726080000) на ім'я публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК»; зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві внести реєстраційний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 вересня 2013 року № 5932029 про проведення державної реєстрації права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний запис майна 158726080000) на ім'я публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК».
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 16 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з цим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги, так як, на думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08 листопада 2010 року між ОСОБА_2 і публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» (далі - ПАТ «ЕРДЕ БАНК» ) було укладено кредитний договір № 59-КЛ.
02 грудня 2010 року для забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором № 59-КЛ між позивачем і третьою особою - ПАТ «ЕРДЕ БАНК» укладено договір іпотеки, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1.
Згідно з пунктом 7.1 вказаного договору, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, зокрема, якщо у момент настання строку (терміну) виконання зобов'язань, вони не будуть виконані (виконані неналежним чином).
03 січня 2013 року ПАТ «ЕРДЕ БАНК» ОСОБА_2 було направлено вимогу про усунення порушень виконання зобов'язань за договором іпотеки від 02 грудня 2010 року, яка була отримана позивачем 08 січня 2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_2.
06 лютого 2013 року ПАТ «ЕРДЕ БАНК» ОСОБА_2 було направлено лист-повідомлення, в якому позивачу повторно було надіслано відомості про суму заборгованості та реквізити для її погашення.
Зазначений лист-повідомлення був отриманий позивачем 15 лютого 2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_2.
23 липня 2013 року ПАТ «ЕРДЕ БАНК» забезпечив проведення незалежної оцінки майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, про що складено відповідний звіт.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 вересня 2013 року № 5932029 було здійснено державну реєстрацію права власності ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Спірні правовідносини врегульовні Конституцією України, нормами Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV), Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок № 703).
Так, відповідно до статті 33 Закону № 898-IV, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно зі статтею 35 Закону № 898-IV, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Частиною 1 статті 37 Закону № 898-IV закріплено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
У частині 2 статті 19 Конституції України передбачено, щооргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
У пункті 1 частини 1 статті 19 Закону № 1952-IV встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Згідно з підпунктом 1 пункту 27 Порядку № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.
Пунктом 34 Порядку № 703 регламентовано, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає: - завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; - документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; - звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка та в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про її кадастровий номер); - заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).
Отже, з наведених правових норм вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки законодавством здійснюється шляхом передачі права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі застереження в договорі.
При цьому, правовою підставою для прийняття посадовою особою компетентного органу Державної реєстраційної служби України рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно та внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору іпотеки необхідною є одночасна наявність двох умов: 1) надання заявником повного пакету документів, перелік яких визначено у пункті 34 Порядку № 703; 2) встановлення державним реєстратором факту дотримання особою, яка звертається із заявою про реєстрацію права не нерухоме майно на підставі договору іпотеки (іпотекодержавтелем), порядку попереднього повідомлення іпотекодавця про порушення останнім умов договору іпотеки шляхом надіслання йому вимоги про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що, як було правильно встановлено судом першої інстанції, іпотекодержателем - ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на момент звернення до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно було виконано правові вимоги законодавства щодо дотримання порядку попереднього повідомлення іпотекодавця про порушення останнім умов договору іпотеки, а також надано державному реєстратору прав на нерухоме майно та їх обтяжень Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві повний пакет документів, перелік яких визначено у пункті 34 Порядку № 703.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 вересня 2013 року № 5932029 про проведення державної реєстрації права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний запис майна 158726080000) на ім'я публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, доводи апелянта стосовно того, що ним не було отримано жодних письмових вимог від ПАТ «ЕРДЕ БАНК» про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки спростовуються матеріалами справи, а саме: копією вимоги про усунення порушень виконання зобов'язань за договором іпотеки від 02 грудня 2010 року, відповідним зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_2 08 січня 2013 року; листом-повідомленням, в якому позивачу повторно було надіслано відомості про суму заборгованості та реквізити для її погашення та відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_2 15 лютого 2013 року, а також належним чином завіреними копіями реєстраційної справи № 158726080000,тому такі доводи колегією суддів до уваги не приймаються.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з правовою позицією та висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. від 17 вересня 2013 року № 5932029, та відповідно, для зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві внести реєстраційний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5932029 від 17 вересня 2013 року про проведення державної реєстрації права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний запис майна 158726080000) на ім'я Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» і приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог ст. 159 КАС України.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2014 року.
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Федотов І.В.
Ісаєнко Ю.А.