Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц/778/1219/14 Головуючий у 1 інстанції Мінасов В.В.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2014 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого, судді:Онищенко Е.А
суддів:Ломейко В.О.
Кухаря С.В.
при секретаріКамінській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2013 року ОСОБА_5, звернувся в суд з вказаним позовом посилаючись на те, що в 2000 році його прийнято на посаду спеціаліст а в ПП «Медичний технічний центр», яке в подальшому перейменовано в ПП «МТЦ-Запоріжжя». При прийнятті на роботу йому було встановлено заробітну плату у розмірі 140 грн. На підприємстві при розрахунку зарплати також враховувалися стаж роботи, виконання плану та особливо важливих доручень, порушення правил документообігу. Вважає, що йому не виплачувалися вказані надбавки, тому просив суд після уточнення вимог стягнути з відповідача 10458,64 грн. невиплаченої зарплати, 2756,2 надбавки за вислугу років за період з 01.12.2003 по 31.07.2007 років та 259539,3 грн. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2014 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.11.2000 року ОСОБА_5 прийнято на посаду спеціаліста по збуту в ПП «Медичний технічний центр». 22.10.2004 року ПП «Медичний технічний центр» перейменовано в ПП «МТЦ-Запоріжжя». 01.11.2004 року ОСОБА_5 переведено на посаду провідного спеціаліста по збиту бюро по роботі з дилерами. 01.10.2006 року ОСОБА_5 переведено на посаду керівника бюро по роботі з дилерами. 31.01.2007 року ОСОБА_5 звільнився з займаної посади за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.9).
Згідно з соціальною програмою ПП «МТЦ», затвердженою 01.03.2003 року працівникам передбачена низка виплат. В 2004 році вказана соціальна програма доповнена п. 15, яким передбачена матеріальна винагорода за вислугу років (а.с.21-24).
З 01.09.2004 року ПП «МТЦ» введено в дію положення про оплату праці, згідно з яким базисна заробітна плата встановлюється для спеціаліста 800-1200 грн., для провідного спеціаліста - 1200-1400 грн. Також передбачені преміювання, депреміювання та штрафування працівників. Спеціалісту ОСОБА_5 встановлена базисна заробітна плата 1200 грн. (а.с. 25-27).
З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що в грудні 2003 року ОСОБА_5 було встановлено оклад 205 грн. Згідно з платіжними відомостями за грудень 2003 року ОСОБА_5 було виплачено 50 грн. авансу та 488,67 грн. заробітної плати ( а.с. 125-126).
З січня по серпень 2004 року ОСОБА_5 встановлено посадовий оклад 220 грн., з вересня 2004 по лютий 2005 років 270, з березня 2005 по березень 2006 років 550 грн., з квітня по травень 2005 року 630 грн., з червня 2006 по січень 2007 років 700 грн. Відомості про фактично виплачену зарплату з січня 2004 по листопад 2005 років на підприємства на даний час відсутні.
За грудень 2005 року ОСОБА_5 фактично було виплачено 488,67 грн., за січень та лютий 2006 по 503,96 грн., за березень - 447,96 грн., за квітень - 471,51 грн., за травень - 551,67 грн., за червень - 1028.44 грн., за липень - 951,49 грн., за серпень 934,95 грн., за вересень та жовтень по 1028,44 грн., за листопад - 1983,7 грн., за грудень - 859,8 грн., за січень 2007 року - 1813,08 грн. (а.с..51-52).
Наказом № 57-к/с від 31.05.2006 року ОСОБА_5 з 01.06.2006 року встановлено посадовий оклад 700 грн. та персональну надбавку 75% від окладу.
Відомості про отриману ОСОБА_5 заробітну плату підтверджуються платіжними відомостями за вказані періоди з підписами позивача (а.с. 110-143).
Відомості про розміри окладів ОСОБА_5 у вказані періоди підтверджуються штатними розписами ПП «МТЦ-Запоріжжя» (а.с. 56-75).
Відповідно до акту перевірки Територіальної державної інспекції праці у Запорізької області № 08-02-056/1750 від 14.12.2006 року складеного за зверненням ОСОБА_5 проведена перевірка додержання законодавства про працю ПП «МТЦ-Запоріжжя». Перевіркою встановлено, що в порушення вимог законодавства заробітну плату виплачують один раз на місяць. Інших порушень законодавства щодо розмірів виплати заробітної плати, в тому числі й у розмірі меншому, ніж встановлено штатним розкладом, немає ( а.с. 53-54).
Апелянт в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідно до наданих довідок УПФУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя вбачається, що за вказані роки суми нарахованої ПП «МТЦ-Запоріжжя» заробітної плати ОСОБА_5 не співпадають з відомостями, наданими відповідачем про суми нарахованої та виплаченої зарплати ( а.с.144-152).
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України та 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем не доведено і не надано доказів щодо виникнення розбіжності в платіжних відомостях та в довідці УПФУ. Не витренувались докази щодо підстав зазначення цих сум, не надано доказів щодо того чи включені в дані УПФУ податки та збори, що могло призвели до збільшення сум, не надано доказів чи вказані дані пенсійного фонду відповідають даним наданим роботодавцем, чи є помилкою фонду та ін. З цього приводу позивачем клопотання не заявлялись як в суді першої інстанції так і колегії суддів на її запитання.
Окрім цього, підставою для виплати заробітної плати та визначення розміру для її виплати довідки УПФУ не являються. І тому вказані довідки УПФУ, за відсутності інших доказів, не можуть бути належним доказом порушення роботодавцем трудового законодавства при виплаті заробітної плати.
Інші доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК У?країни, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: