ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
"12" грудня 2006 р. |
Справа № 02-2/14-710 |
УХВАЛА
Суддя Руденко О.В., розглянувши позовні матеріали Прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Державної митної служби України від імені якої діє Тернопільська митниця, м. Тернопіль до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль про стягнення суми несплаченого ввізного мита - 131065,98 грн. та податку на додану вартість - 26213,19 грн. в загальній сумі 157279,17 грн., встановив наступне:
- порушено п.2-1 ст.54 ГПК України;
- порушено п.5 ст. 54 ГПК України.
Згідно п.2-1 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Однак, позивачем при поданні позовної заяви не долучено документів, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно п.5 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Як вбачається із долучених до позовної заяви матеріалів, позивачем не подано обґрунтованого розрахунку стягуваної суми.
Крім цього, відповідно до пп.2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон) митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
В той же час, згідно із пп. 2.3.1. п.2.3 ст.2 Закону органами стягнення є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Разом з тим, позовні вимоги про стягнення спірних сум боргу заявлено в інтересах Тернопільської митниці, тоді як згідно до ч.2 ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Крім того, виявлення фактів, що свідчать про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань митної справи, в силу постанови КМ України від 23 грудня 2004 р. № 1730, є підставою для проведення перевірки митним органом та оформлення за її результатами акту про проведення перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи - службового документу, який підтверджує факт проведення перевірки, відображає її результати, зокрема виявлені й систематизовані за тематичною однорідністю порушення законодавства України з питань митної справи (п.1.2 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України №254 від 30.03.2006р.). В той же час, до позовних матеріалів відповідний акт перевірки позивачем не долучено.
Відповідно до п.3 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Враховуючи викладене в сукупності та керуючись ст.ст. 12, п.2-1, п.5 ст. 54, п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву №8633 від 07 грудня 2006 року та долучені до неї документи, повернути заявнику без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя О.В. Руденко