ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2014 року Справа № 803/179/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
з участю представників позивача Сівак А.М., Тарараку Т.М.,
представників відповідача Сівчук К.О., Цюпак Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ірта" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Ірта" звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0010302201, №0010292201, №0010282201 від 09.12.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Ірта" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року за результатами якої складений акт №1513/22.1/32872238 від 25.11.2013 року та винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення: №0010302201 від 09.12.2013 року, яким, за порушення п.41.1, п.44.3 ст.44, п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11 067 грн.; №0010292201 від 09.12.2013 року, яким, за порушення пп.14.1.11, 14.1.27, 14.1.36, 14.1.257, п.14.1 ст.14, пп. 20.1.8 п.20.1 ст.20, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4, п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.10 ст.137, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 32 788 грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 8 197 грн.; №0010282201 від 09.12.2013 року, яким за порушення пп.44.1, 44.3 ст.44, п.20.1.8 п.20.1 ст.20, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання по податку додану вартість на 18 172 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 4 543 грн.
Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями Луцької ОДПІ №0010302201, №0010292201, №0010282201 від 09.12.2013 року, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.
Під час перевірки встановлено, що ПП "Ірта" не включено до доходу заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності на суму 69 867 грн., яка виникла у зв'язку з не оплатою поставлених товарів від ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Заборгованість перед ОСОБА_5 виникла 19.11.2008 року в розмірі 22 300 грн., а перед ОСОБА_6 заборгованість в розмірі 47 567 грн. виникла 21.10.2009 року.
Проте, з такими твердженнями податкового органу позивач не погоджується, оскільки дані операції позивачем були відображені в податковій декларації з податку на прибуток підприємства в 3 кварталі 2012 року, де в Додатку ІД "Інші доходи" в рядку 03.2 "Суми безнадійної кредиторської заборгованості" відображено суму 944 199 грн. Зазначена сума за 3 квартали разом, та в різниці між 3 кварталом 2012 року і 2 кварталом 2012 року рядка 03.25 (944 199 грн. - 651 530 грн.) складає 292 669 грн. В цю суму включено заборгованість перед: ОСОБА_5 в розмірі 22 300, 00 грн., ОСОБА_6 47 566, 67 грн. та ОСОБА_7 - 23 822, 10 грн., несплачені відсотки по кредитах складають 198 979, 95 грн.
Таким чином, твердження Луцької ОДПІ про заниження ПП "Ірта" доходів в сумі 69 867 грн., в т.ч. за 4 кв. 2012 року в сумі 69 867 грн. є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, в акті перевірки №1513/22.1/32872238 від 25.11.2013 року зафіксовано, що ПП "Ірта" віднесено до складу витрат суму витрат за придбання дизпалива, які є недостатньо підтвердженими по факту здійснення господарських операцій з ТОВ "Ютрейд", а саме: в накладних на оприбуткування пального не зазначено прізвища та інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні, відсутні лімітно-забірні карти, акти прийому-передачі кількості та вартості палива, відомості на придбання та списання пального, відсутність матеріально-відповідальної особи, прихід пального що не підтверджує факту переміщення товару.
З урахуванням наведеного, відповідачем зроблений висновок про завищення суми витрат в розмірі 83 839 грн., в тому числі за 1 кв. 2012 року - 83 231 грн. за 2 кв. 2012 року на суму 608 грн.
З такими твердженнями Луцької ОДПІ позивач не погоджується та зазначає, що ПП "Ірта" згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 28.11.2011 року №84, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютрейд" придбавало в 2012 році нафтопродукти на загальну суму 103 522, 27 грн., в т.ч. ПДВ 17 254 грн.
Зазначені господарській операції підтверджені належним чином оформленими податковими та видатковими накладними.
Крім того, згідно додаткової угоди від 10.01.2012 року до договору купівлі-продажу №84 від 28.11.2011 року, частину нафтопродуктів ПП "Ірта" у січні 2012 року придбало картками на пальне (талонами), а саме: на суму 1 106 грн., що вбачається з назви товару в накладній №87 від 31.01.2012 року - «Дизельне паливо (талони)», та на суму 2 210, 41 грн. (250л.) - талони.
Іншу частину товару в сумі 40 936, 79 грн. ПП "Ірта" отримало на підставі товарно-транспортної накладної №12 від 12.01.2012 року за якою, перевізник ТОВ "Домінант Захід" поставило підприємству 4 630 л. дизпалива, яким відразу ж були заправлені автомобілі ПП "Ірта".
В лютому 2012 року ПП "Ірта" придбало нафтопродуктів на загальну сум 47 264, 24 грн., що стверджується видатковими накладними №127 від 09.02.2012 року №128 від 09.02.2012 року, №154 від 16.02.2012р., які підписані директором ПП "Ірта" Кушнір Н.М та бухгалтером ТОВ "Ютрейд" Новгородцевою Т.О., податковими накладними, товарно-транспортною накладною №19 від 09.02.2012 року, платіжними дорученнями.
Дизпаливом, яке постачалося відповідно до товарно-транспортної накладної №19 від 09.02.2012 року на загальну суму 41 762, 60 грн. було заправлено автомобільний транспорт ПП "Ірта".
В березні 2012 року ПП "Ірта" придбано нафтопродуктів на загальну суму 6 745 грн., що підтверджується видатковими та податковою накладними. Зазначені нафтопродукти ПП "Ірта" використані у власній господарській діяльності для заправки власних транспортних засобів.
В квітні 2012 року ПП "Ірта" придбано нафтопродуктів на загальну суму 3 645 грн., що стверджується видатковою накладною та податковою накладними. ПП "Ірта" використані у власній господарській діяльності для заправки власних транспортних засобів.
Отже, на думку позивача наявні первинні первинні документи свідчать, що ПП "Ірта" у 2012 році фактично придбавало в ТОВ "Ютрейд" нафтопродукти на загальну суму 103 523 грн., в т.ч. ПДВ 17 254 грн. оплатила їх вартість та використовувала дане паливо для господарських цілей, а за таких підстав позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат по господарських операціях з ТОВ "Ютрейд".
З урахуванням наведеного вище, а також враховуючи пояснення надані в судовому засіданні, представник позивача просив суд позов задовольнити в повному обсязі, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0010302201, №0010292201, №0010282201 від 09.12.2013 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в письмових запереченнях акцентував увагу на тому, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Ірта" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року за результатами якої складений акт №1513/22.1/32872238 від 25.11.2013 року.
В ході перевірки встановлено заниження бази оподаткування від не включення заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності за 2012 рік на суму 69 867 грн. Дана заборгованість виникла у покупця в зв'язку з неоплатою отриманих продавцями товарів, послуг, а саме: на суму 22 300 грн. від ОСОБА_5 та 47 567 грн. від ОСОБА_6 Зазначена заборгованість виникла 19.11.2008 року та 21.10.2009 року.
Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу сума одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнув після закінчення строку позовної, давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою та згідно з вимогами пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Кодексу включається до складу інших доходів.
В порушення пп.14.1.11 пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України, підприємством занижені доходи в сумі 69 867 грн., в т.ч. за 4 кв. 2012 року в сумі 69 867 грн.
Також перевіркою встановлено завищення витрат за результатами фінансово-господарської діяльності з ТОВ "Ютрейд" щодо придбання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 103 523 грн., в тому числі податок на додану вартість 17 254 грн.
В ході проведення перевірки підприємством надано товарно-транспортні накладні які не відповідають типовій формі №1-ТН "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 року №363 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року №128/2568, Наказу міністерства транспорту України спільно із Міністерством статистики України від 29.12.1995 року №488/346 "Пpo затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" та формі ТТН на відпуск нафтопродуктів, затвердженою Інструкцією про порядок приймання, транспортувати - зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організація України від 20.05.2008 року №281/171/578/155, а також підприємством не надано дорожні листи вантажного автомобіля та акти приймання-передачі продукції, що підтверджують факт отримання товару та його перевезення.
Крім того, до перевірки були надані первинні документи - накладні оприбуткування пального від ТОВ "Ютрейд", в яких не було зазначено прізвища та інші дані, що не дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні, чим порушено статтю 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
З урахуванням викладеного позивачем при формуванні витрат та податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ "Ютрейд" порушені вимоги п.п.138.2 ст.138, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні представники відповідача підтримала обставини викладені в акті перевірки та письмових запереченнях та просили суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлені наступні обставини справи.
Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Ірта" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року за результатами якої складений акт №1513/22.1/32872238 від 25.11.2013 року.
Так, зокрема, на сторінці 5 та 6 акту перевірки зафіксовано, що підприємством не включено до складу доходу заборгованість за зобов'язаннями за якими минув строк позовної давності, а саме: на суму 22 300 грн. по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", де отримано матеріали від ОСОБА_5, заборгованість виникла 19.11.2008 року; на суму 47 567 грн. по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", де отримано матеріали від ОСОБА_6, заборгованість виникла 21.10.2009 року.
В порушення пп.14.1.11 пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України, підприємством занижені доходи в сумі 69 867 грн., в т.ч. за 4 кв. 2012 року в сумі 69 867 грн.
Також в акті перевірки зафіксовано, що за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року ПП "Ірта" здійснювало фінансово-господарську діяльність із ТОВ "Ютрейд".
В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності ТОВ "Ютрейд", реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено, відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів. Станом на 01.01.2012 року підприємство має основні засоби 4-ї групи "машини та обладнання", транспортні засоби відсутні.
В ході перевірки надано 1ТТН-Форма 1-ТН (нафтопродукт) №19 від 09.02.2012 року автопідприємство ТОВ "Домінанта Захід", автомобіль ГАЗ 5312 АС5521ВВ, вантажовідправник ТОВ "Ютрейд", пункт навантаження та розвантаження місто Луцьк, кількість 4 630 літрів. Інших документів в ході перевірки підприємством не надані та не надано на перевезення вантажів автомобільним транспортом ТТН за формою №1 (нафтопродукти).
В ході проведення перевірки підприємством надано товарно-транспортні накладні які не відповідають типовій формі №1-ТН "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 року №363 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року №128/2568, Наказу Міністерства транспорту України спільно із Міністерством статистики України від 29.12.1995 року №488/346 "Пpo затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", та формі ТТН на відпуск нафтопродуктів, затвердженою Інструкцією про порядок приймання, транспортувати - зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організація України від 20.05.2008 року №281/171/578/155, а також підприємством не надано дорожні листи вантажного автомобіля та акти приймання-передачі продукції, що підтверджують факт отримання товару та його перевезення. (а.с.17-18)
Крім того до перевірки були надані первинні документи - накладні на оприбуткування пального від ТОВ "Ютрейд", в яких не було зазначено прізвища, та інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні, чим порушено вимоги ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". (а.с.20)
Враховуючи викладене, в акті перевірки на сторінці 13 зроблений висновок, що в ході перевірки, згідно наявних документів не вбачається, що відбувався рух товару від продавця до покупця, а також відсутні документи, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження паливно-мастильних матеріалів. (а.с.13)
Таким чином, відповідачем в акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем 14.1.27, 14.1.36 ст.14, пп. 20.1.8 п. 20.1 ст.20, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 ст.139, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст..201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП "Ірта" завищено суму витрат за придбання у ТОВ "Ютрейд" - дизельного пального та безпідставно віднесено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту по зазначеній господарській операції.
Крім того, в акті перевірки також зафіксовано, що в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України підприємством включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними на суму 916, 36 грн. за період із січня 2012 року по травень 2013 року. (а.с.30)
На підставі зазначеного акту перевірки, Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення: №0010302201 від 09.12.2013 року, яким за порушення п.41.1, п.44.3 ст.44, п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11 067 грн.; №0010292201 від 09.12.2013 року, яким за порушення пп.14.1.11, 14.1.27, 14.1.36, 14.1.257, п.14.1 ст.14, пп.20.1.8 п.20.1 ст.20, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4, п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.10 ст.137, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 32 788 грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 8 197 грн.; №0010282201 від 09.12.2013 року, яким за порушення пп.44.1, 44.3 ст.44, п.20.1.8 п.20.1 ст.20, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання по податку додану вартість на 18 172 грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 4 543 грн.
Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №0010302201, №0010292201, №0010282201 від 09.12.2013 року підлягають частковому скасуванню з огляду на наступне.
Відповідно до п.14.1.11 ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Згідно пункту 14.1.257 ПК України безповоротною фінансовою допомогою є сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості.
Відповідно до п.135.5 ст.135 ПК України до складу інших доходів включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін у позивача рахується заборгованість, як у покупця, в зв'язку з неоплатою отриманих продавцями товарів, послуг, а саме: на суму 22 300 гривень від ОСОБА_5 та 47 567 гривень від ОСОБА_6. Зазначена заборгованість виникла 19.11.2008 року та 21.10.2009 року.
З наявної у матеріалах справи ухвали Господарського суду Волинської області від 24.10.2011 року у справі №5004/714/ у справі про банкрутство Приватного підприємства "Ірта" вбачається, що 24.10.2011 року визнані грошові вимоги кредиторів боржника -Приватного підприємства "Ірта", в тому числі ОСОБА_6 та ОСОБА_5.
Згідно статті 1 та статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції, що діяла 24.10.2011 року) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Крім того, як вбачається із пояснень представника позивача та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року, в додатку ІД до рядка 03 податкової декларації, в графі 03.25 позивачем відображені суми безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 944 199 грн., в яку включено заборгованість перед ОСОБА_5 в розмірі 22 300 грн. та ОСОБА_6 в розмірі 47 566, 67 грн.
Враховуючи наведені обставини, а також положення п.14.1.11, п.14.1.257 ст.14, п.135.5 ст.135 ПК України суд вважає, безпідставними твердження відповідача про заниження бази оподаткування від невключення заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності за 2012 рік на суму 69 867 грн., оскільки: по-перше, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявлені до суду вимоги про стягнення із ПП "Ірта" кредиторської заборгованості, по-друге, підприємством включено до складу інших доходів в декларації за 3 квартал 2012 року безнадійну кредиторську заборгованість, що виникла перед ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Судом також встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 28.11.2011 року №84, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютрейд" придбавало в 2012 році нафтопродукти на загальну суму 103 522, 27 грн., в т.ч. ПДВ 17 254 грн.
На виконання зазначеної господарської операції Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютрейд" виписані податкові накладні: від 29.12.2011 року №104 на суму 2 218 грн., в тому числі ПДВ 369, 67 грн., №26 від 11.01.2012 року на суму 38 989 грн., в тому числі ПДВ 6 498, 17 грн., №31 від 12.01.2012 року на суму 1 940 грн., в тому числі ПДВ 323, 37 грн., №57 від 23.01.2012 року на суму 1 615, 28 грн., в тому числі ПДВ 269, 21 грн., №87 від 31.01.2012 року на суму 1 106 грн., в тому числі ПДВ 184, 33 грн., №41 від 09.02.2012 року на суму 41 762, 60 грн., в тому числі ПДВ 6 960, 43 грн., №40 від 09.02.2012 року на суму 2 218 грн., в тому числі ПДВ 369, 67 грн., №66 від 16.02.2012 року на суму 3 283, 64 грн., №30 від 07.03.2012 року на суму 5 745 грн., в тому числі ПДВ 957, 50 грн., №68 від 16.03.2012 року на суму 1 000 грн., в тому числі ПДВ 166, 67 грн., №46 від 10.04.2012 року на суму 3 645 грн., в тому числі ПДВ 607, 50 грн. (а.с.134-144)
На підставі зазначених податкових накладних позивачем сформований кредит в загальному розмірі 17 254 грн. в податкових деклараціях за січень 2012 року на суму 7 275 грн. за лютий 2012 року на суму 8 247 грн., за березень 2012 року на суму 1 124 грн. та за квітень 2012 року на суму 608 грн. (а.с.199-227).
Також позивачем за господарською операцією із Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютрейд" сформовані валові витрати за 1 квартал 2012 року в розмірі 83 231 грн. та за 2 квартал 2012 року на суму 608 грн.
В якості обґрунтування фактичного здійснення господарської операції із ТОВ "Ютрейд" щодо купівлі нафтопродуктів позивачем надані товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів №12 та №19 (а.с.83-84), накладні на поставку палива №29 від 12 січня 2012 року, №87 від 31 січня 2012 року, №128 від 09 лютого 2012 року №127 від 09 лютого 2012 року, №154 від 16 лютого 2012 року, №232 від 07 березня 2012 року, №262 від 16 березня 2012 року, №372 від 10 квітня 2012 року. (а.с.99-106)
Крім того, згідно листа ТОВ "Ютрейд" від 27 січня 2014 року №12 скерованого на адресу ПП "Ірта" вбачається, що ТОВ "Ютрейд" підтверджено поставку нафтопродуктів в кількості 4 880 літрів на ПП "Ірта".
Також з наявних у матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що ПП "Ірта" проведені розрахунки перед ТОВ "Ютрейд" за поставлений товар. (а.с.118-133)
В судовому засіданні представник позивача надала пояснення суду в яких наголошувала на тому, що придбане у ТОВ "Ютрейд" пальне використане ПП "Ірта" для заправки пальним власних транспортних засобів. В якості доказів наявності транспортних засобів та здійснення ними перевезень представником позивача надано суду засвідчені копії подорожніх листів. (а.с.156-171)
Склад витрат, порядок їх визначення, а також правила формування податкового кредиту передбачені нормами Податкового кодексу України.
Як передбачено ч.1 та ч.2 п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.
Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Відповідно до п.198.1 та 198.2 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, з аналізу ст.198 ПК України вбачається, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях, і датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
З урахуванням наявних у матеріалах справи належним чином складених податкових накладних від 29.12.2011 року №104 на суму 2 218 грн., в тому числі ПДВ 369, 67 грн., №26 від 11.01.2012 року на суму 38 989 грн., в тому числі ПДВ 6 498, 17 грн., №31 від 12.01.2012 року на суму 1 940 грн., в тому числі ПДВ 323, 37 грн., №57 від 23.01.2012 року на суму 1 615, 28 грн., в тому числі ПДВ 269, 21 грн., №87 від 31.01.2012 року на суму 1 106 грн., в тому числі ПДВ 184, 33 грн., №41 від 09.02.2012 року на суму 41 762, 60 грн. в тому числі ПДВ 6 960, 43 грн., №40 від 09.02.2012 року на суму 2 218 грн., в тому числі ПДВ 369, 67 грн., №66 від 16.02.2012 року на суму 3 283, 64 грн., №30 від 07.03.2012 року на суму 5 745 грн., в тому числі ПДВ 957, 50 грн., №68 від 16.03.2012 року на суму 1 000 грн., в тому числі ПДВ 166, 67 грн., №46 від 10.04.2012 року на суму 3 645 грн., в тому числі ПДВ 607, 50 грн., товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів №12 та №19, накладних на поставку палива №29 від 12 січня 2012 року, №87 від 31 січня 2012 року, №128 від 09 лютого 2012 року №127 від 09 лютого 2012 року, №154 від 16 лютого 2012 року, №232 від 07 березня 2012 року, №262 від 16 березня 2012 року, №372 від 10 квітня 2012 року та платіжних доручень, вбачається, що позивачем правомірно віднесено до валових витрат за 1 квартал 2012 року в розмірі 83 231 грн. та за 2 квартал 2012 року на суму 608 грн., правомірно сформований податковий кредит в розмірі 17 254 грн. та задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 10 149 грн. по господарським операціям із ТОВ "Ютрейд".
В свою чергу, позиція податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового кодексу при формуванні валових витрат, податкового кредиту та від'ємного значення об'єкта оподаткування не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а надання відповідачем оцінки в акті перевірки №1513/22.1/32872238 від 25.11.2013 року господарській діяльності позивача із ТОВ "Ютрейд" відбулась без з'ясування всіх фактичних обставин та без надання належної оцінки первинним документам складених ТОВ "Ютрейд" та ПП "Ірта" в межах їхньої господарської діяльності.
Отже, суд дійшов висновку, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області: №0010292201 від 09.12.2013 року, №0010282201 від 09.12.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 254 гривні та застосування штрафних санкцій в розмірі 4 313 гривні 50 копійок та №0010302201 від 09.12.2013 року в частині зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість на 10 149 гривень.
Однак, суд вважає правомірною позицію відповідача щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 918 грн., застосування штрафних санкцій в розмірі 229, 50 грн. та зменшення від'ємного розміру об'єкта оподаткування на 918 грн., з огляду на наступне.
На сторінці 21 акту перевірки №1513/22.1/32872238 від 25.11.2013 року зафіксовано, що в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 та ст.201 ПК України підприємством включено до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість з січня 2012 року по травень 2013 року, суми податку на додану вартість які не підтверджені податковими накладними на загальну суму 916, 36 грн. (а.с.30)
Як вбачається з пояснень представника відповідача Цюпак Л.М. не підтверджені податковими накладними суми податку на додану вартість в розмірі 916, 36 грн., з урахуванням заокруглених показників, що відображались в податкових деклараціях з податку на додану вартість з січня 2012 року по травень 2013 року, суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними склала 918 грн., у зв'язку з чим за вказане порушення у податкових повідомленнях-рішеннях від 09.12.2013 року №0010282201 та від 09.12.2013 року №0010302201 відповідачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 918 гривень та зменшено від'ємне значення сум податку на додану вартість на 918 грн.
В свою чергу порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 та ст.201 ПК України в частині включення до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість з січня 2012 року по травень 2013 року, сум податку на додану вартість які не підтверджені податковими накладними в розмірі 918 грн. знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Позивачем не надано ні під час перевірки ні в судовому засіданні податкових накладних, які б підтверджували правомірність формування податкового кредиту з січня 2012 року по травень 2013 року та, відповідно і формування від'ємного значення сум податку на додану вартість на 918 грн.
Більше того, представниками позивача в судовому засіданні не заперечувалось формування податкового кредиту та від'ємного значення сум податку на додану вартість на 918 грн. з порушенням п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 та ст.201 ПК України.
З урахуванням наведеного суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №0010282201 в частині збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 918 гривень та застосування штрафних санкцій в розмірі 229, 50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №0010302201 в частині зменшення від'ємного значення сум податку на додану вартість на 918 грн. є законними і не підлягають скасуванню.
В свою чергу, податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області: №0010292201 від 09.12.2013 року, №0010282201 від 09.12.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 254 гривні та застосування штрафних санкцій в розмірі 4 313 гривні 50 копійок, №0010302201 від 09.12.2013 року в частині зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість на 10 149 гривень є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Також, ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №6596 від 23.01.2014 року вбачається, що Приватним підприємством "Ірта" при поданні до суду позовної заяви майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 182, 70 грн., що становить 10% розміру ставки судового збору.
Згідно податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Волинській області №0010302201 від 09.12.2013 року позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11 067 грн.; №0010292201 від 09.12.2013 року збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 32 788 грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 8 197 грн. та № 0010282201 від 09.12.2013 року збільшено суму грошового зобов'язання по податку додану вартість на 18 172 грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 4 543 грн.
Враховуючи те, що судом визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області: №0010292201 від 09.12.2013 року, №0010282201 від 09.12.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 254 гривні та застосування штрафних санкцій в розмірі 4 313 гривні 50 копійок, №0010302201 від 09.12.2013 року в частині зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість на 10 149 гривень, тому згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а саме: оскільки сума грошового зобов'язання, на яку позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог становить 2 065, 5 грн., що у процентному співвідношенні складає 2, 8% від загальної суми грошового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями №0010292201, №0010282201, №0010302201 від 09.12.2013 року, тому розмір судового збору, який повинен бути сплачений позивачем становить 51, 16 грн.
Враховуючи те, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 182, 70 грн., тому позивачу слід повернути надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 131, 54 грн. (182, 70 грн. - 51, 16 грн.)
Відтак, на підставі ч.1 ст.94 КАС України, ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" суд присуджує з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Ірта" документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 131 гривні 54 копійки.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області: №0010292201 від 09.12.2013 року, №0010282201 від 09.12.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 254 гривні та застосування штрафних санкцій в розмірі 4 313 гривні 50 копійок, №0010302201 від 09.12.2013 року в частині зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість на 10 149 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Ірта" (код ЄДРПОУ 32872238, м. Луцьк, вул. Старицького, 9) документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 131 гривні 54 копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 02 березня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.Ю. Сорока