ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.06

Справа №АС 5/782-06.

за позовом приватного виробничо-комерційного малого підприємства "Наса", м. Суми

до відповідача – Державної виконавчої служби  у Ковпаківському районі м. Суми

про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.06 р.

За участю представників сторін:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – предст. Руденко О.М.

Суть спору: Викладена в ухвалі від 19.12.06р.

Позивач просить визнати протиправними дії Державної виконавчої служби Ковпаківського району м. Суми та скасувати постанову про відкриття виконавчого  провадження від 01.11.06р. Державної виконавчої служби у Ковпаківському районі з примусового виконання виконавчого напису № 2438 від 06.07.06р., як незаконну, а також стягнути суму відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 3 грн.          40 коп.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими, оскільки винесена державним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та не порушує і не обмежує прав позивача.

        Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2006 р. Державної виконавчої служби у Ковпаківському районі м. Суми державним виконавцем Рудь М.Л. відкрите виконавче провадження з примусовго виконання виконавічого напису № 2438 від 06.07.2006 р. виданого нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Сіряченко Н.Ю. про стягнення з ПВКМП "Наса" на користь ВАТ "Сумигаз" суми боргу в розмірі 100 000,00 грн., витрат, пов’язаних з опротестуванням векселя і вчиненням виконавчого напису в розмірі 1 750,00 грн., разом 101 750,00 грн.

Як зазначає позивач вищевказана постанова ним одержана була нарочно 06.11.2006 р.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу, який видав виконавчий документ, на підставі чого, відповідач повинен був надіслати позивачу оскаржувану постанову не пізніше 02.11.2006 р., проте останній одержав її нарочно 06.11.2006 р., тобто, як зазначає позивач в цій частині дії Державної виконавчої служби є протиправними.

Відповідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів. Згідно Додатку 7 до п. 3.6.2., 5.9.2. "Інструкції про проведення виконавчих дій" у ч. 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження зазначається строк добровільного виконання виконавчого документа, який обчислюється конкретною датою. Як  зазначає позивач, строк для добровільного виконання ним виконавчого документа оскаржуваною постановою фактично не встановлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови, державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження", та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Як зазначає позивач, у зв’язку з невстановленням строку для добровільного виконання рішення, відповідач  фактично позбавив позивача права на відкладення провадження виконавчих дій та поновлення строку для добровільного виконання рішення, при цьому позивач зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", у разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження і тільки тоді, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

В заперечення проти позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву послався на те, що 02.11.2006 р. державним виконавцем на підставі ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, другий пункт резолютивної частини якої, надає боржнику семиденний термін для добровільного виконання постанови. В зв’язку з тим, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження та для недопущення порушення прав боржника, в постанові про відкриття виконавчого провадження вказується не конкретна дата, після якої закінчується строк для добровільного виконання, а надається семиденний термін з дня отримання постанови.

Крім того, як зазначає відповідач, що державним виконавцем 06.11.2006 р. з власної ініціативи була винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса до 16.11.2006 р.,  в зв’язку з чим відповідач вважає , що несвоєчасне одержання сторонами документів виконавчого провадження не є підставою для подання позовної заяви до суду, а лише передбачає звернення з заявою про відкладення провадження виконавчих дій до ДВС.

Відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАСУ  пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову внаслідок пропущення позивачем строку звернення  до суду, встановленого ст. 181 КАСУ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була одержана постанова про відкриття виконавчого провадження нарочно 06.11.2006 р., а позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 08.12.2006 р., отже пропустив десятиденний строк подання позовної заяви передбачений ст. 181 КАСУ та беручи до уваги те, що відповідач наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову, господарський суд вважає  вимоги позивача неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 100, 181, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд

    ПОСТАНОВИВ:

1.          В  позові  відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                             В.Д.Гудим