Судове рішення #35623872

Справа № 127/30988/13-к

1-кп/127/354/14


В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


06.03.2014 року м. Вінниці


Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого суддіІванченко Я. М.

секретаря - Гачківської Т.В.,

за участю:

сторони обвинувачення : прокурора Герасимчука С.П.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №13, в м. Вінниці, обвинувальний акт та угоду про примирення в кримінальному провадженні №12013010390004607 від 03.12.2013 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

30.01.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,


ВСТАНОВИВ:


ОСОБА_2, 02.12.2013 близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи в помешканні своїх знайомих за адресою: АДРЕСА_2, помітивши в одній із кімнат будинку, яка належить ОСОБА_3 комп'ютерний монітор чорно-сірого кольору «ViewSonic», який знаходився поверху шафи, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, дочекався поки ОСОБА_3 вийде з кімнати та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно взяв вищевказаний монітор та засунув його під куртку, після чого, непомітно для оточуючих вийшов із будинку та зник з місця скоєння злочину.

В подальшому ОСОБА_2 здав комп'ютерний монітор чорно-сірого кольору «ViewSonic» у ломбард «Соломон», що за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька 66, за який отримав кошти в сумі 170 грн., чим завдав ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 1000 грн.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

26.02.2014 року між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про примирення у відповідності вимог ст. 471 КПК України, яка надійшла до суду з обвинувальним актом.

Згідно даної угоди, підозрюваний ОСОБА_2 з однієї сторони та потерпілий ОСОБА_3 з другої сторони дійшли згоди щодо формулювання та правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а саме те, що підозрюваний повністю визнав свою винуватість у зазначеному злочині, розкаявся у скоєному злочині, відшкодував завдану злочином шкоду ОСОБА_3

Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести підозрюваний за вчинений злочин у виді позбавлення волі строком на 2 роки, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 , 4 ст. 76 КК України. Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2014 року, за яким ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді 80 годин громадських робіт допустити до самостійного виконання, та передбачені наслідки її укладення та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_2 та потерпілому ОСОБА_3

Відповідно до ч.3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення судом. Обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винним у вчиненні даного злочину, повністю визнав вину та зазначив, що угода про примирення є добровільною, наполягав на затвердженні угоди про примирення.

Потерпілий ОСОБА_3 зазначив, що наслідки затвердження угоди про примирення йому зрозумілі, угоду про примирення укладено добровільно та просив визначити узгоджене сторонами покарання, підтвердив суду, що не має до обвинуваченого ОСОБА_2 претензій матеріального та морального характеру.

Прокурор Герасимчук С.П. не заперечував проти затвердження угоди про примирення укладеної між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 та просив затвердити угоду, оскільки вона відповідає вимогам закону, просив визнати обвинуваченого винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання.

Розглядаючи в порядку, передбаченому ч.3 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_2 являється особою раніше судимою, однак позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, вчинений ОСОБА_2, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз, дана угода відповідає вимогам ст.471 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілому ОСОБА_3 судом роз'яснені наслідки затвердження угоди про примирення, відповідно до п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.


За таких обставин суд вважає, що угода від 26.02.2014 року, укладена між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 підлягає затвердженню, обвинуваченому слід призначити покарання, узгоджене сторонами у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком та із покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України. При цьому вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2014 року, за яким ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт слід допустити до самостійного покарання відповідно до ч.4 ст. 70 КК України.


Відповідно до ст. 100 КПК України слід вирішити питання про долю речових доказів в справі.


На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 474-475 КПК України та ст. 65 КК України, -


ЗАСУДИВ:


Затвердити угоду від 26.02.2014 року, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 про примирення у кримінальному провадженні №12013010390004607 від 03.12.2013 року.


ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки, із покладенням обов'язків, передбачених в п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції за цим вироком та у виді 80 годин громадських робіт за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2014 року. Кожен вирок виконувати самостійно.


Речовий доказ - комп'ютерний монітор чорно-сірого кольору «ViewSonic», переданий на тимчасове зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити останньому.


Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КК України.


Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.


Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація