Справа 2-655/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року Кам'янобрідський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді: Бойко Н.В.,

при секретарі: Бондаренко А.І.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.

В обґрунтування якого зазначив, що 22.10.2011р. водій автомобіля ЗАЗ 1103307 д/н НОМЕР_1, ОСОБА_2, рухався по автодорозі Луганськ-Сватове на 212 км +400 м, на рівній ділянці дороги, перед початком маневру обгону автомобілю FAW д/н НОМЕР_2, який рухався попереду, не переконався в тому, що водій, який рухається за ним на автомобілі ВАЗ 21112 д/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 не почав маневр обгону раніше. В результаті чого сталося зіткнення передньою частиною автомобіля ЗАЗ 1103307 д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 з задньою правою частиною автомобіля ВАЗ 21112 д/н НОМЕР_3 під керуванням позивача, а також передньою частиною автомобіля ВАЗ 21112 д/н НОМЕР_4 з задньою частиною автомобіля FAW д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який з місця пригоди втік. Постановою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 21.12.2011р. адміністративна справа за ст. 124 КУпАП відносно відповідача була закрита на підставі ст. 247 п. 7 КУпАП. В результаті ДТП з вини відповідача, автомобілю позивача були спричинені механічні пошкодження. Згідно автотоварознавчого звіту сума матеріального збитку становить 33033,20 грн. Крім матеріального збитку, позивачу також заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що з моменту ДТП і до теперішнього часу він не може користуватися автомобілем, який є джерелом його існування, також позивач відчуває незручність в реалізації своїх планів і ділових намірів, моральні страждання полягають також у тому, що він не приносить гроші в сім'ю. У зв'язку з тим, що до теперішнього часу шкода позивачу не відшкодована він змушений звернутися до суду та просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 33033,20 грн., моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн., вартість наданих юридичних послуг у розмірі 2500,00 грн., вартість за проведення звіту про оцінку автомобіля у розмірі 600,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 340,00 грн.

30.05.2012 року на адресу Кам`янобрідського районного суду м.Луганська надійшло доповнення до позовної заяви, в якому представник позивача виклав аналогічні позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача, після проведеної по справі автотоварознавчої експертизи № 1325/27 від 14.12.2012р. уточнила позовні вимоги та просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду (вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_3) у розмірі 32052,23 грн., величину втрати товарної вартості автомобіля ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_3 у розмірі 2849,85 грн., моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн., вартість наданих юридичних послуг у розмірі 2500,00 грн., вартість за проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 600,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 340,00 грн. Але у подальшому не наполягала на стягненні величини втрати товарної вартості автомобіля ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_3 у розмірі 2849,85 грн.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, пояснив, що позивачем не надано доказів про надання йому послуг адвоката або іншого фахівця в галузі права, позивачем наданий договір, укладений між ОСОБА_5 і ПП ОСОБА_8, але цей договір не укладався з позивачем, та не підтверджує надання йому правової допомоги. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, позивачем не зазначено в чому саме полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. З метою встановлення ринкової вартості автомобіля та вартості відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_3 просив призначити судову автотоварознавчу експертизу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються,

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження,

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин,

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин,

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити,

6) як розподілити між сторонами судові витрати,

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення,

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Як встановлено у судовому засіданні між сторонами склалися правовідносини щодо відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_3 є володільцем автомобіля ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_3 (а.с.6).

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.10.2011р., ОСОБА_2 було порушено вимоги п.п.14.2а ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.27).

Постановою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 21.12.2011р. адміністративна справа відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП була закрита на підставі ст. 247 п. 7 КУпАП (а.с.28).

Після проведеної по справі судової автотоварознавчої експертизи № 1325/27 від 14.12.2012 року (а.с.78-88), експертом ОСОБА_6 було надано висновок, згідно якого ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_3 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме на 22.10.2011р. склала: 49371,98 грн., ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_3 на час проведення експертизи склала 56394, 61 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_3 на час проведення експертизи складає 32052,23 грн., величина втрати товарної вартості автомобіля ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_3 у результаті скоєння ДТП складає 2849,85 грн.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_7 пояснив, що повністю підтримує висновок автотоварознавчої експертизи № 1325/27 від 14.12.2012 року, який за своїм змістом відповідає вимогам діючого законодавства.

Суд вважає, що висновок експерта обґрунтований, не суперечить іншим матеріалам справи і не викликає сумнівів в його правильності. У судовому засіданні не було встановлено обставин, які виключали участь експерта у справі, була перевірена його компетентність, достатність поданих експертові об'єктів дослідження, повнота відповідей на порушені питання та їх відповідність фактичним даним, узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи.

Посилання представника відповідача, що зазначений висновок автотоварознавчої експертизи є неясним, суд не приймає до уваги, оскільки зазначений висновок експертизи виконаний експертом ОСОБА_7, який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта 4 класу за спеціальністю «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів та розміру матеріальних збитків, спричинених володільцю транспортного засобу» (свідоцтво НОМЕР_5 від 14.03.1997 року, видане Донецьким НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України) та стаж експертної роботи з 1997 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові. Але представником відповідача, на підтвердження наявності таких обставин не наведено суду жодного переконливого доводу та не заявлено клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення матеріальної шкоди (вартості відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ -21112, державний номер НОМЕР_3) у сумі 32052, 23 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 60, 61 ЦПК України, які регламентують, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У зв'язку з тим, що представник позивача не наполягала на задоволенні вимог про стягнення з відповідача величини втрати товарної вартості автомобіля ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_3 у розмірі 2849,85 грн. суд вважає, що у задоволенні цієї частини вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання моральної шкоди іншій особі. Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я,

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів,

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна,

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень".

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року, зі змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Визначаючи розмір моральної (немайнової) шкоди суд виходить з фактичних обставин справи. Моральна шкода в даному випадку - це втрати немайнового характеру, які позивач зазнав внаслідок моральних страждань, негативних наслідків, заподіяних незаконними діями відповідача, які виразилась у тому, що позивач був позбавлений можливості вільно користуватись своєю власністю - автомобілем ВАЗ -21112, державний номер НОМЕР_3, оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача його було пошкоджено, це потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого подальшого життя, у зв'язку з чим було порушено його звичайний образ життя. Залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 1000 гривень відповідає обставинам події, величині її моральних та духовних страждань, у зв'язку з чим, суд вважає, що з відповідача на користь позивача для відшкодування моральної шкоди слід стягнути 1000,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Витрати на правову допомогу - фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документ, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касовий чек).

Відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа , яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

В обґрунтування вказаної вимоги до суду надано копію договору про надання юридичних послуг (а.с.30) та копію розрахункової квитанції на суму 2500 грн. від 16.03.2011р. (а.с.31), оригінали яких не були пред`явлені. Даних щодо особи, яка надавала таку правову допомогу, є фахівцем в галузі права та має свідоцтво, в якому зазначено види діяльності, в тому числі юридичні послуги, до матеріалів справи не надано. Згодом представником позивача був наданий договір про надання юридичних послуг від 16.05.2012 року суб`єктом підприємницької діяльності в галузі права ОСОБА_1, але до нього не була додана розрахункова квитанція на суму 2500 грн.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті юридичних послуг не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача грошової вартості за складання звіту № 0778 про оцінку автомобіля ВАЗ-21112, державний номер НОМЕР_3 у розмірі 600,00 грн., суд вважає необхідним відмовити за необґрунтованістю.

Проте, суд бере до уваги ту обставину, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ -21112 у сумі 32052, 23 грн. була визначена експертом із врахуванням вартості нових деталей автомобілю, що підлягали встановленню замість пошкоджених, а саме таких: капот, колесо рульового управління, ліва та права петлі капота, передній бампер, рамка радіатора, ліва та права блок-фара, решетка радіатору, дефлектор капоту, ліве та праве облицювання скла вітрового, скло вітрового вікна, двері передні праві, праве дзеркало заднього виду, дефлектор рамки передньої правої двері, ущільнювач скла вітрового вікна, реєстраційний номер, рамка реєстраційного номеру, бризговик двигуна, замок капоту, радіатор системи охолодження двигуна, права опора двигуна, звуковий сигнал низького та високого тону, грязезахисний щиток правого переднього колеса, контролер запалювання.( а.с.84 оборот).

У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» є визначеним, що «постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації».

Суд приходить до висновку, що необхідно передати майно, а саме: капот, колесо рульового управління, ліву та праву петлі капота, передній бампер, рамку радіатора, ліву та праву блок-фару, решетку радіатору, дефлектор капоту, ліве та праве облицювання скла вітрового, скло вітрового вікна, двері передні праві, праве дзеркало заднього виду, дефлектор рамки передньої правої двері, ущільнювач скла вітрового вікна, реєстраційний номер, рамку реєстраційного номеру, бризговик двигуна, замок капоту, радіатор системи охолодження двигуна, праву опору двигуна, звуковий сигнал низького та високого тону, грязезахисний щиток правого переднього колеса, контролер запалювання після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду ОСОБА_2, адже зазначені деталі мають певну цінність і після їх демонтажу.

Ствердження представника відповідача, що в результаті ДТП автомобіль позивача зазнав невеликих пошкоджень, а саме не було пошкоджено лобове скло, радіатор, рульове кермо, суд не приймає до уваги, оскільки на підтвердження наявності таких обставин не наведено суду жодного належного доказу та переконливого доводу.

Відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, у зв'язку з чим суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 170,00 грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 58-60, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11,15,16, 23,1166,1167,1187 ЦК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду (вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ -21112, державний номер НОМЕР_3) у сумі 32052 (тридцять дві тисячі п'ятдесят дві) гривні 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.

Покласти на ОСОБА_3 зобов`язання повернути ОСОБА_2 після відшкодування останнім матеріальної шкоди зношені запчастини автомобіля, що замінені на нові деталі: капот, колесо рульового управління, ліву та праву петлі капота, передній бампер, рамку радіатора, ліву та праву блок-фару, решетку радіатору, дефлектор капоту, ліве та праве облицювання скла вітрового, скло вітрового вікна, двері передні праві, праве дзеркало заднього виду, дефлектор рамки передньої правої двері, ущільнювач скла вітрового вікна, реєстраційний номер, рамку реєстраційного номеру, бризговик двигуна, замок капоту, радіатор системи охолодження двигуна, праву опору двигуна, звуковий сигнал низького та високого тону, грязезахисний щиток правого переднього колеса, контролер запалювання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.В.Бойко