Справа №2а-580\07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Нікітіной С.Й.,
при секретарі - Віноградовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративний позов ОСОБА_1 до журналу „Військо України" та Міністерства оборони України про визнання права та про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до журналу „Військо України" та Міністерства оборони України, вказуючи на те, що відповідач, в період з 01.01.2004 року не в повному обсязі провів з позивачем розрахунок грошового забезпечення, а саме: позивачу не в повному обсязі виплачена щомісячна надбавка за безперервну військову службу у Збройних Силах України, право на отримання якої, у розмірі 90 відсотків від грошового забезпечення з 01.01.2004 року позивач має на підставі пункту 1 Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу".
Позивач просить визнати його право на надбавку за безперервну військову службу у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення за період з 1 січня 2004 року та зобов'язати, солідарно, Міністерство оборони України та журнал „Військо України" провести перерахунок виплачуваного йому грошового забезпечення за період з 1 січня 2004 року з урахуванням визнаного права на надбавку за безперервну військову службу у розмірі 90% грошового забезпечення.
Також позивач просить зобов'язати, солідарно, Міністерство оборони України та журнал „Військо України" сплатити йому суму недоотриману по надбавці за безперервну військову службу у розмірі 90% грошового забезпечення за період з 1 січня 2004 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та пояснив, що право на грошове забезпечення за рахунок держави позивач має на підставі частини 2 статті 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року, відповідно до частини 3 статті 9 цього Закону грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості і умов військової служби.
У відповідності з наказами Міністра оборони України від 19.03.04 № 88 та від 30.07.04 №308 окремим посадовим особам центрального апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та Військової служби правопорядку Збройних Сил України надбавка за безперервну військову службу сплачувалась у максимальному розмірі, в той час коли іншим військовослужбовцям Збройних Силах України, в тому числі і позивачу, надбавка виплачувалась у мінімальному розмірі.
Таким чином, має місце неоднакове виконання вимог Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 №2011 - XII відносно грошового забезпечення військовослужбовців, що, на думку позивача, є підтвердженням порушення гарантованого статтею 24 Конституції України права позивача на рівність перед законом та на право відсутності привілеїв та обмежень за будь якими ознаками.
Представник відповідача - журналу „Військо України" у судове засідання не з'явився про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Представник відповідача - Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд на місці ухвалив, в порядку частини 4 статті 128 КАС України, провести розгляд справи за відсутності представників відповідачів.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши надані письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню по наступних підставах.
ОСОБА_1 в званні полковника проходив військову службу в Збройних Силах України і перед звільненням займав посаду відповідального редактора редакції газети „Слава і Честь".
Наказами заступника Міністра оборони України за №619 від 20 жовтня 2005 року та головного редактора газети „Слава і Честь" за №166 від 26 листопада 2005 року, позивач, за станом здоров'я звільнений в запас та з ЗО листопада 2005 року виключений зі списків особового складу редакції.
Станом на 1 січня 2004 року безперервна військова служба позивача у Збройних Силах України складала більше 29 років, а на момент звільнення - 31 рік.
Директивою Міністра оборони України за №Д-322\1\1-дск від 10.10.2006 року редакція газети „Слава і Честь" була розформована та правонаступником було визначено Центральний друкований орган МО України журнал „Військо України".
Указом Президента України №389 від 5 травня 2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" до грошового забезпечення військовослужбовців введено щомісячну надбавку за безперервну військову службу у розмірі від 5% до 90% грошового забезпечення.
Порядок і умови виплати даної надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України визначаються п. 4 Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 149 від 26.05.2003 року.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ.
Наказом Міністра оборони України №149 від 26 травня 2003 року передбачено, що розмір щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюється, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення за рішенням Міністра оборони України.
Крім того, Указом Президента України №389 від 5 травня 2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу", передбачено право, а не обов'язок Міністра оборони України, Міністра внутрішніх справ України, Голови Державної прикордонної служби України та начальника Управління державної охорони України встановлювати військовослужбовцям відповідно Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України, щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх військах, у Державній прикордонній службі України та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби.
Як вбачається з матеріалів справи, щомісячні надбавки за безперервну службу нараховувались позивачу у відповідності з розпорядженнями Міністра оборони України щодо розміру щомісячних надбавок за безперервну службу в Збройних Силах України.
Таким чином, вимоги позивача відносно перерахунку виплачуваного йому грошового забезпечення за період з 1 січня 2004 року по надбавці за безперервну військову службу та стягнення з відповідачів суми недоотриманої по надбавці за безперервну військову службу не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року, Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу", п. 4 Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 149 від 26.05.2003 року, ст.ст. 2, 4 - 14, 17, 104, 158 - 160, 167, 185, 186 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до журналу „Військо України" та Міністерства оборони України - відмовити.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі заяви про її апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і подачі апеляційної скарги, протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.