Справа №436/2294/13ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2014 року Кам'янобрідський районний суд м. Луганська,
в складі:
головуючого - судді Бойко Н.В.,
при секретарі - Бондаренко А.І.,
за участю позивачки - ОСОБА_1,
за участю представника позивача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради про встановлення фактів володіння домоволодінням, родинних відносин, прийняття спадщини та визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог вказала, що ОСОБА_3 була власником домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03.02.1934 року. У 1959 році вона змінила прізвище на ОСОБА_3, про що зроблено відповідний запис у домовій книзі. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла, після смерті заповіла все своє майно ОСОБА_5. ОСОБА_5 є рідним братом позивачки, який у встановлений законом термін звернувся до Першої Луганської Державної нотаріальної контори. Документи на підтвердження того, що ОСОБА_5 був її рідним братом не зберіглися, але цей факт можуть підтвердити свідки, які тривалий час знають її родину. ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_5 помер, до своєї смерті він не оформив право власності на спірний житловий будинок, заповіт не залишив. На час смерті ОСОБА_5 позивачка постійно мешкала разом з ним та вважає себе такою, що прийняла спадщину, відкриту після смерті брата, у зв'язку з чим просить визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, зобов'язати відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на вказаний житловий будинок.
У судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та просила суд встановити факт володіння ОСОБА_4 на час її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року на праві приватної власності домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, оскільки право власності на домоволодіння не було перереєстровано на змінене прізвище ОСОБА_4, встановити факт володіння ОСОБА_5 на час його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 року на праві приватної власності домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року був рідним братом - ОСОБА_1, встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що уточнена позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Відповідно до ст.10 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 60, 61 ЦПК України, які регламентують, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 була власником домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом купівлі-продажу від 03.02.1934 року, висновком о реєстрації домоволодіння від 01.07.1949 року № 4, довідкою МКП БТІ м. Луганська (а.с. 89,90-91,93).
Згідно рішення виконавчого комітету Кам'янобрідської районної ради народних депутатів № 197/4 від 10.11.1992 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було розділено, та за житловим будинком В-1 було закріплено земельну ділянку площею 259 кв.м. з присвоєнням номеру по АДРЕСА_1 та видано свідоцтво про право приватної власності на ім'я ОСОБА_3 (а.с.92).
У 1959 році ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_3, про що зроблено відповідний запис у домовій книзі (а.с.6-8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла (а.с.10), після смерті заповіла все своє майно ОСОБА_5, що підтверджується заповітом від 23.06.1977 року (а.с.9).
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.02.2006 р. (а.с.11).
Згідно листа Першої Луганської Державної нотаріальної контори № 1430/02-14 від 11.12.2013р. після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини за заповітом подав ОСОБА_5, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.59).
Згідно листа Першої Луганської Державної нотаріальної контори № 1414/01-16 від 09.12.2013р. після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини або відмови від неї до нотаріальної контори ніхто не звертався (а.с.57).
Відповідно до листа з відділу державної реєстрації актів цивільного стану Любарського районного управління юстиції у Житомирській області первинна реєстрація ОСОБА_5 відсутня, у зв'язку тим, що книги реєстрації актових записів за 1938-1941р.р., 1944 р. - збереглись частково (а.с.63).
Згідно запису акту про народження № 773 від 25.08.1959 р. ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року, її батьками вказані - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.65).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 р. (а.с.79).
Згідно довідки голови квартального комітету ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, без реєстрації та доглядала свого брата ОСОБА_5 до часу його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.80).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що родину ОСОБА_5, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1, вона знає з 1977 року. ОСОБА_1 проживала у будинку разом з братом ОСОБА_5 та їх матір'ю, також разом з ними жила бабуся, яку вони доглядали та згодом поховали.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та є сусідкою позивачки. За адресою: АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_1, раніше з нею мешкав її брат ОСОБА_5 та їх мати.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_3 та є сусідкою позивачки. За адресою: АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_1, раніше з нею мешкала мати та її брат ОСОБА_5, який помер у 2006 році.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Так, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі ст. 1262 ЦК України, позивач є спадкоємцем другої черги.
Як передбачено ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно статті 1262 у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Ст. 1258 ЦК України передбачає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК України. Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. У п'яту чергу право на спадкування за законом також одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцями слід вважати неповнолітню або непрацездатну особу (жінку, чоловіка при досягненні відповідно 55 і 60 років, інвалідів I, II і III груп), яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб (ст.122 ЦПК) а також за заявою прокурора. При подачі однією особою заяв про встановлення декількох фактів, що мають юридичне значення, всі ці заяви відповідно до правил ст.144 ЦПК можуть бути об'єднані і розглянуті судом в одному провадженні. Інші вимоги не можуть розглядатись у провадженні про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає підтвердженим той факт, що ОСОБА_4 на час її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року на праві приватної власності належало домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого все майно, належне їй на час смерті, заповіла ОСОБА_5, який після її смерті звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК України (ред. 1963 року) вважається таким, що прийняв спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_4, у зв'язку з чим, суд вважає можливим встановити факт володіння ОСОБА_5 на час його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 року на праві приватної власності домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, суд вважає підтвердженим той факт, що фактично батьками позивачки ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_5 були ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а позивачка ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_5 є між собою рідними братом та сестрою. Дані факти також підтверджені вищезазначеними поясненнями свідків, які не викликають сумнівів у суду в їх достовірності, тому суд вважає можливим встановити юридичний факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року був рідним братом - ОСОБА_1
Відповідно до ст. 1268 ЦК України суд вважає також встановленим та доведеним факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_5, у порядку спадкування за законом, тому суд вважає за можливе визнати зазначений факт та визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1220, 1222, 1236, 1258, 1261-1265, 1268, ЦК України, ст.ст. 10,11,16, 209, 212, 214-215, 256 ЦПК, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд, -
ВИРІШИВ:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт володіння ОСОБА_4 на час її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року на праві приватної власності домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Встановити факт володіння ОСОБА_5 на час його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 року на праві приватної власності домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року був рідним братом - ОСОБА_1.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.В.Бойко