Справа № 121/8450/13-ц

4-с/121/66/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Веденмеєр М.В., при секретарі Мартинюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 12 вересня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження,

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця ВДВС Ялтинського МУЮ в АР Крим ОСОБА_2 від 12 вересня 2013 року, в якій просив скасувати постанову від 12 вересня 2013 року, винесену державним виконавцем ВДВС Ялтинського МУЮ в АР Крим ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження № 39747107 по примусовому виконанню виконавчого документа - виконавчого листа № 2-297/2011 р. від 25 травня 2012 року за п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", затвердженою 12 вересня 2013 року начальником провести виконавчі дії по виконанню виконавчого документу (а.с.153, т.2).

Вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки не має законних підстав для відмови у виконанні рішення суду в частині стягнення суми, а що стосується виконання рішення в частині звернення стягнення не предмет іпотеки, то з такою заявою банк до органу примусового виконання не звертався.

Представник заявника у судовому засіданні скаргу підтримав у повному обсязі, з вищенаведених підстав.

Представник відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував.

Вислухавши думку осіб, які приймали участь у розгляді скарги, розглянувши скаргу, перевіривши додані до неї документи та матеріали виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ялтинського міського суду АРК від 03 березня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" заборгованість за Кредитним договором № 69 від 29 квітня 2008 року у розмірі 392290 (триста дев'яносто дві тисячі двісті дев'яносто) гривень 96 копійок. Звернуто стягнення заборгованості за Кредитним договором № 69 від 29 квітня 2008 року у розмірі 392290 (триста дев'яносто дві тисячі двісті дев'яносто) гривень 96 копійок на предмет іпотеки, а саме: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень (а.с.116-117, т.1).

Постановою від 12 вересня 2013 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження , оскільки згідно резолютивної частини виконавчого документа встановлено порядок та спосіб виконання рішення суду, відповідно до якої відсутні заходи, для примусового виконання рішення органами ДВС.

Ухвалюючи рішення від 26 січня 2012 року Апеляційний суд АР Крим встановив спосіб реалізації предмету іпотеки, виходячи при цьому з умов укладеного між сторонами договору іпотеки від 06 травня 2008 року та положеннями ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 04 грудня 2012 року у задоволенні заяви ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" про зміну порядку та способу виконання рішення Апеляційного суду АР Крим від 26 січня 2012 року відповідно до ст. 373 ЦПК України, відмовлено (а.с.21, т.2)

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 18 лютого 2013 року апеляційну скаргу ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" відхилено. Ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 04 грудня 2012 року залишено без змін (а.с.59, т.2).

Не погодившись з зазначеною ухвалою Апеляційного суду АР Крим ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" оскаржило її в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2013 року касаційну скаргу ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" відхилено, ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 04 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 18 лютого 2013 року залишено без змін (а.с.122, т.2).

При цьому всі судові інстанції виходили з наступних вимог діючого законодавства.

Встановлення способу реалізації предмету іпотеки є невід'ємною частиною рішення у разі задоволенні судом вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, прийнятого за результатами розгляду судового спору, із врахуванням приписів ст.215 ЦПК України.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.

Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

В судовому засіданні представник ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" - Макєєва В.В. пояснила, що зазначений рішенням апеляційного суду спосіб реалізації предмету іпотеки (квартири) шляхом укладання договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі не реалізовано до цього часу, у зв'язку з відсутністю у банка правовстановлюючих документів на квартиру. Тому, стягувач звернувся до ВДВС із заявою про примусове виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором.

З матеріалів справи убачається, що при зверненні до виконавчої служби стягувач надав виконавчий лист, зміст якого складався з двох абзаців:

- "Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" заборгованість за кредитним договором № 69 від 29 квітня 2008 року у розмірі 392290,96 грн.

- Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06 травня 2008 року, укладеним між ВАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", правонаступником якого є ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі № 2836: АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 10 квітня 2008 року по реєстру за № 680, зареєстрованого КП Ялтинське міське бюро технічної інвентаризації 11 квітня 2008 року, номер запису 226 в книзі 7-м, реєстровий номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 22519944, у рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії № 69 від 29 квітня 2008 року з наступними змінами, укладеним між ВАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" та ОСОБА_3 у сумі 392290,96 грн., яка склалася станом на 28 лютого 2011 року, шляхом надання іпотекодержателю - ВАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" права продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом на підстав договору купівлі-продажу, передбачених ст. 38 Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною, не нижче 600000 грн.".

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Суд звертає увагу на ту обставину, що в першому абзаці виконавчого документу зазначено саме про стягнення грошових сум на користь банку.

Зазначені обставини були також предметом дослідження судом апеляційної інстанції відповідно до ухвали Апеляційного суду АР Крим від 16 грудня 2013 року (а.с.42-44, т.3).

При винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець керувався п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Що стосується вимог заявника про зобов'язання органу примусового виконання вчинити певні дії в межах виконавчого провадження, то в цій частини в задоволенні скарги необхідно відмовити, оскільки вчинення дій в межах виконавчого провадження є повноваженням державного виконавця, відповідно до норм діючого законодавства, оцінку яким може бути надано судом при оскарженні цих дій у судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 210, 369 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 26, 47 Закону України "Про виконавче провадження",

УХВАЛИВ:

Скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 12 вересня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 12 вересня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 39747107 по примусовому виконанню виконавчого документа - виконавчого листа № 2-297/2011 від 25 травня 2012 року за п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", затвердженою 12 вересня 2013 року начальником ВДВС Ялтинського МУЮ в АР Крим Кльоновим Ю.Є..

В іншій частині скарги, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: