ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2006 р. | Справа № 1/185-3397 |
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Левандовського Ю.Я.
при секретарі судового засідання Ємчуку Р.П.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хортиця”, с.Забойки Тернопільського району Тернопільської області (адреса для пошти м.Київ, вул.Харківське шосе, 62/4)
до відповідача №1 Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль, вул.Білецька,1
до відповідача №2 Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області, м. Тернопіль, вул.Шевченка,39
за участю представників сторін:
позивача – Ставчанська О.В. -представник
відповідача №1 –Свірська А.О. –ст.державний податковий інспектор
відповідача №2 –не з’явився
прокурора –Шокало А.М.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Хортиця”, с.Забойки Тернопільського району Тернопільської області звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль, вул.Білецька,1 про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000112306/0 від 11.08.2005 року та зобов’язання відшкодування з державного бюджету ПДВ в сумі 747 935,00 грн.
Відповідач-1 у своїх запереченнях на адміністративний позов та його представник у судовому засіданні проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити.
До початку судового розгляду від Прокуратури м.Тернополя надійшло клопотання №6742 від 28.09.2006 року про вступ Прокуратури м.Тернополя у розгляд справи №1/185-3397, так як даний спір стосується матеріальних інтересів держави.
Оскільки йдеться про стягнення значної суми із державного бюджету дане клопотання судом задоволено.
Ухвалою суду від 07 грудня 2006 року залучено до участі у справі , як відповідача -2 Головне управління Державного казначейства України у Тернопільській області, м.Тернопіль.
В судове засідання представник відповідача - 2 Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. 49, 51, 52, 59 КАС України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та думку прокурора, у тому числі даних ними в попередніх судових засіданнях, судом встановлено наступне:
Товариством з обмеженою відповідальністю „Хортиця”, с.Забойки у січні-травні 2004 року проведено експортні операції, в зв’язку з чим виникло від’ємне значення після бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.
Згідно поданої декларацій за травень 2004 року позивачем до відшкодування була заявлена сума 747 935,00 грн., що виникла внаслідок виконання зобов’язань по зовнішньоекономічному контракту та даний факт знаходить підтвердження в матеріалах справи, а саме акти планових та зустрічних перевірок ДПІ у м.Тернополі за вказаний період, що не заперечується і відповідачем.
14 лютого 2005 року позивачем була знайдена помилка, яка була відображена у декларації по ПДВ в рядку 16.1. в зв’язку з чим була подана податкова декларація разом із розрахунком коригування сум ПДВ в розмірі 747 935,00 грн.
Згідно з відмітками ДПІ у м. Тернополі податкова декларація з коригуванням та розрахунком експертного відшкодування за грудень 2004 р. отримана відповідачем №1 –14.02.2005р.
Виправлення помилки позивачем було здійснено відповідно до Порядку заповнення та подання податкових декларацій з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, відповідно до якого коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка обов’язковим є подання додатка №1 „Розрахунок експортного відшкодування” –до податкової декларації. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.
Відповідно до поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість, розрахунку коригування сум ПДВ за грудень 2004 року, згідно якого проведено виправлення помилки за травень 2004 року відшкодуванню підлягає сума 747935,00 грн.
Тернопільською ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ „Хортиця” за період з 01.12.2004р. по 31.12.2004р., за наслідками проведення якої складено акт від 11.08.2005 року в якому зазначено, що при вході за юридичною адресою, товариство не встановлено та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2005 року, яким ТОВ „Хортиця” було зменшено суму бюджетного відшкодування на 747935,00 грн.
Одночасно слід зазначити, що Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією було проведено з 10.08.2004р. по 17.08.2004р. позапланову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Хортиця” за період з моменту реєстрації 16.03.2004р. по 30.06.2004р., за наслідками проведення якої складено відповідний акт від 17.08.2004р. в якому зазначено, що перевіркою правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 16.03.2004р. по 30.06.2004р. порушень не встановлено, фактична суму зобов’язань по податку на додану вартість за травень 2004 року становить в сумі -747935 грн.(від’ємне значення).
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до підпункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.
Згідно з пунктом 7.4.1 та 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів(робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва(обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Пунктом 7.5.1 пункту 7.5 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарі, дата виписки відповідного рахунку(товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.
Право позивача на кредит підтверджується належним чином оформленими податковими накладними(копії долучені до матеріалів справи).
Відповідно до підпунктів 7.7.1 і 7.7.3 пункту 7.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якщо сума податку, яка визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку із будь-яким продажем товарів(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного законом строку, вважаються бюджетною заборгованістю.
Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
Твердження відповідача, які і послужили підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2005 року, щодо відсутності підприємства за юридичною адресою, на думку суду не заслуговують на увагу, оскільки даний факт не ставить під сумнів законність експорту та дійсність документів, що його підтверджують.
Разом з тим, слід зазначити, що позивач не змінював свою юридичну адресу, що і довів в судовому засіданні належними доказами та лише змінив місце свого фактичного перебування на даний час, про що відповідач -1 був повідомлений листами позивача від 24.06.2005р. та 13.12.2005р.
Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Тернополі від 11.08.2005 року про зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування, прийняте з порушенням приписів податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню, (ст. ст. 1-3,6,17,20 ГК України, п.4 його Прикінцевих положень, ст.ст. 1,17 КАС України та п.6 його Прикінцевих положень).
Відповідно до ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.
За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Відмітки про подібне зарахування в деклараціях позивача відсутні.
Як випливає із змісту декларації, бюджетному відшкодуванню шляхом перерахування коштів, підлягає сума 747935,00 грн.
Несвоєчасно повернуті платнику бюджетні відшкодування, згідно з п.7.7.3 Закону України № 168/97- ВР вважаються бюджетною заборгованістю.
Відповідно до Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою КМУ від 31.07.1995р. №590 та Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72, з наступними змінами, суми бюджетної заборгованості по ПДВ перераховуються органами Державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Проте заявлені до стягнення суми, термін сплати яких на момент вирішення спору вже настав, позивачу безпідставно не повернуті. Висновки про це відповідачем №2 ГУДК у Тернопільській області не надавались.
За таких обставин, відповідно до ст. 124 Конституції України, Закону України “Про податок на додану вартість” спірна сума підлягає відшкодуванню в судовому порядку.
Оскільки, спір виник з вини відповідача №1, судові витрати по справі, згідно з ст.ст. 94,98 КАС України, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.49,51,55,70,71,94,98,138,163 Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000112306/0 від 11.08.2005 року.
3. Стягнути з бюджету 747935 грн.00 коп. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість з р/р 31110134800002 відкритого в УДК у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хортиця”, с.Забойки Тернопільської області, індивідуальний податковий номер 327504519157.
4. Стягнути з Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, код ЄДРПОУ 21131189 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хортиця”, с.Забойки Тернопільської області, індивідуальний податковий номер 327504519157 - 3,40 грн. сплаченого державного мита.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі “25” грудня 2006 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя Ю.Я. Левандовський