ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2014 року Справа №801/1549/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Феодосійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів

до Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції

про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору: Феодосійська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби у м. Феодосія (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 28.01.2014 року про відмову в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа - Постанови по справі про адміністративні правопорушення № 116/1690/13-п, № 3/116/1803/13 від 18.11.2013 в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 34,41 грн., зобов'язання прийняти виконавчий документ та відкрити виконавче провадження за виконавчим документом - Постанові по справі про адміністративні правопорушення № 116/1690/13-п, № 3/116/1803/13 від 18.11.2013 в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 34,41 грн.

Представник позивача у судове засідання 27.02.2014 року не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 27.02.2014 року не з'явився, надіслав до суду заперечення на адміністративний позов разом з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 18.11.2013 року у справі № 116/6890/13-п (Провадження № 3/116/1803/13) ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 34,41 грн. (а.с. 9).

29.11.2013 року Сімферопольський районний суд АР Крим відповідно до п. 3 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» копію постанови відносно ОСОБА_1 в частині стягнення судового збору у розмірі 34,41 грн. надіслано до ДПІ у м. Феодосії для пред'явлення до виконання в ВДВС за місцем проживання правопорушника (а.с. 8).

20.12.2013 року Феодосійська ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК звернулась до Державної виконавчої служби в м. Феодосії А.Р. Крим з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови № 116/6890/13-п (3/116/1803/13) від 18.11.2013 р., яку видав Сімферопольський районний суд АР Крим про стягнення судового збору у розмірі 34,41 грн. (а.с. 7).

28.01.2014 року Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті провадження з примусового виконання постанови № 116/6890/13-п, 3/116/1803/13, виданої Сімферопольським районним судом АРК про стягнення на користь держави судового збору у сумі 34,41 грн. (а.с. 5).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 2 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ч. 2 ст. 2 Закону № 606-XIV).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Підпунктом 2 частини 2 статті 17 Закону № 606-XIV передбачено, що примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягають ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях на справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що заява про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення № 116/6890/13-п (3/116/1803/13) від 18.11.2013 р., яку видав Сімферопольський районний суд АР Крим, на адресу Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції була подана Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів в АРК.

Як вбачається зі змісту спірної постанови, державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, керуючись приписами пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», за якими державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Такою обставиною відповідач, посилаючись на ч. 4 ст. 299 КУпАП, зазначив звернення виконавчого документа до виконання не тим органом, який його виніс.

Частиною 4 статті 299 КУпАП передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Суд зазначає, що Феодосійська ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК звернулась до Державної виконавчої служби в м. Феодосії А.Р. Крим з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови № 116/6890/13-п (3/116/1803/13) від 18.11.2013 р., яку видав Сімферопольський районний суд АР Крим про стягнення судового збору у розмірі 34,41 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною 3 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи доходів і зборів.

Суд зазначає, що приписами статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено право державного виконавця визначати сторін виконавчого провадження, тоді як за змістом статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право державного виконавця подавати до суду подання про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Як наслідок, відмова у відкритті виконавчого провадження та у прийнятті до провадження виконавчого документа унеможливлюють виконання судового рішення, оскільки позбавляють стягувача або іншу заінтересовану особу можливості звернутися з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належних доказів правомірності постанови, що оскаржується не надано.

За таких обставин, суд вважає, що відмовляючи в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа, відповідач діяв з порушенням порядку, встановленого Законом України "Про виконавчого провадження, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною та скасування постанови відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції від 28.01.2014 року про відмову в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа - Постанови по справі про адміністративні правопорушення № 116/1690/13-п, № 3/116/1803/13 від 18.11.2013 в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 34,41 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання прийняти виконавчий документ та відкрити виконавче провадження за виконавчим документом - Постанові по справі про адміністративні правопорушення № 116/1690/13-п, № 3/116/1803/13 від 18.11.2013 в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 34,41 грн. слід відмовити, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

Діючим законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень органами державної виконавчої служби, і суд не вправі втручатись в повноваження та діяльність суб'єктів владних повноважень, або ж підміняти їх.

Така позиція суду щодо неможливості підміняти собою органи владних повноважень, повністю узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24.10.2008 року, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Належним способом захисту прав позивача, на думку суду, є зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Відділ державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим повторно розглянути заяву Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 20.12.2013 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови № 116/6890/13-п (3/116/1803/13) від 18.11.2013 р., яку видав Сімферопольський районний суд АР Крим про стягнення судового збору у розмірі 34,41 грн. .

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції від 28.01.2014 року про відмову в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа - Постанови по справі про адміністративні правопорушення № 116/1690/13-п, № 3/116/1803/13 від 18.11.2013 в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 34,41 грн.

3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим повторно розглянути заяву Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 20.12.2013 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови № 116/6890/13-п (3/116/1803/13) від 18.11.2013 р., яку видав Сімферопольський районний суд АР Крим про стягнення судового збору у розмірі 34,41 грн.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.