БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.03.2014

Справа № 497/376/14-ц

Провадження № 2/497/235/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03.03.2014 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бачур А.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (надалі ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідачів суму заборгованості у розмірі 320 300.04 гривен, у тому числі: тіло кредиту - 169 051.95 гривен; відсотки - 89 980.00 гривен; комісія для ведення кредиту - 61 268.09 гривен та суму судових витрат у розмірі 3203.00 грн. Уточнивши позовні вимоги просив стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 584.00 гривен, пов'язані з розміщенням оголошення в засобах масової інформації (а.с.58).

Свої вимоги мотивує тим, що 30 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 38/КВ-07. За умовами кредитного договору банк надав відповідачці кредит на споживчі потреби у розмірі 27 000 дол. США з розрахунку 14,3 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 30 жовтня 2007 року по 29 жовтня 2017 року.

З метою забезпечення зобов'язання за зазначеним кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено 30 жовтня 2007 року договір поруки № 38/Zпор-07-01.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає ) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого «ПАТ «Дельта Банк» стає новим кредитором, йому переходить право вимагати від боржників повного виконання своїх обов'язків.

В зв'язку з невиконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором, позивач просить позов задовольнити, стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 169 051.95 грн. та у рівних частках - суму судових витрат.

Представник позивача до суду не прибув, повідомлений належним чином (а.с.51-52). Надав заяву про розгляд справи у відсутність представника в заочному порядку (а.с.58).

Відповідачі до суду не прибули, причини неявки не повідомили (а.с.53-54). Про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином шляхом розміщення оголошення в засобах масової інформації: газеті «Урядовий Кур'єр» № 40 (5169) від 01.03.2014 року (а.с.63), «Одеські вісті» № 19 від 22.02.2014 року (а.с.62), про що в справі є відповідні докази. Будь-яких заяв, пояснень, заперечень щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, від відповідачів до суду не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України (а.с.58).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 38/КВ-07. За умовами даного кредитного договору банк надав відповідачці кредит на споживчі потреби у розмірі 27 000 доларів США (п.1.2 договору) з розрахунку 14,3 % річних за весь час фактичного користування кредитом (п.1.6) на строк з 30 жовтня 2007 року по 29 жовтня 2017 року (п.1.4). Відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором (а.с.5-11).

Згідно п.2.5 кредитного договору повернення кредиту здійснюється у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування (повернення заборгованості за кредитом) на позичковий рахунок шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку (-ів) позичальника (його поручителів, гарантів та інших осіб у відповідності до п.2.14 цього договору) та/або шляхом внесення готівки до каси банку. Кредит повертається лише в тій валюті, в якій він був наданий (а.с.12-17).

В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконала.

Відповідно до ст. 512-519 ЦК України, ст. 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Постанови Правління НБУ № 369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку» (а.с.31-36).

Відповідно до п.4.1 цього договору, в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передав (відступив) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінив Укрпромбанк як кредитора (став новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п.4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку перейшло (відступилося) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 38/КВ-07 від 30 жовтня 2007 року.

Згідно п.1.5, 2.6, 2.7 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником по 20 число включно кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту, шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника (а.с.5, 6).

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідачка ОСОБА_1 станом на 02.01.2014 року має заборгованість 320 300.04 гривен, у тому числі:

- тіло кредиту - 169 051.95 гривен,

- відсотки - 89 980.00 гривен,

- комісія для ведення кредиту - 61 268.09 гривен.

Таким чином, відповідачкою порушені умови договору, що призвели до виникнення вище вказаної заборгованості.

В якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором, між ОСОБА_2 та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено договір поруки № 38/р-07-01 від 30.10.2007 року, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 поручився перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 38/КВ-07 від 30.10.2007 року, за умовами якого останній зобов'язаний кредитору по 29 жовтня 2017 року включно, у порядку, строку та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 27 000.00 доларів США, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 14.3 % річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором (а.с.18).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою; боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а відповідно до ч. 2 цієї статті поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, а тому борг підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

Враховуючи викладене, відповідач ОСОБА_2, який забезпечив порукою виконання зобов'язання по поверненню кредиту відповідачкою ОСОБА_1 повинен нести перед позивачем солідарну відповідальність за невиконання вказаного зобов'язання, а тому вимоги позивача щодо їх солідарної відповідальності являються обґрунтованими.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, банком було направлено як боржнику, так і поручителю, на адресу, зазначену в кредитному договорі і в договорі поруки, відповідну письмову досудову вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором за вих. № 31.4-08/3271/13 від 27.03.2013 року та № 17.5/1357/12 від 03.03.2012 року (а.с.25, 26).

Станом на час розгляду справи, погашення заборгованості за кредитним договором, а ні позичальником, а ні поручителем - не здійснено.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Відповідачам, суд пропонував подати пояснення, заперечення та усі наявні у них докази на спростування доводів викладених в позовній заяви (а.с.47, 48-49, 62, 63), що було проігноровано відповідачами.

Вимогам ст. 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідачі знехтували своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.

Вимогами ст. 536 ЦПК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 1049 ЦК України закріплює обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановленні договором.

Відповідно до вимог ст. 1050 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за договором позики.

За викладених обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, оскільки вони ґрунтуються на підставах, визначених діючим законодавством.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Правила даної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання. Частина 1 статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені зазначеною статтею.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: …. п. 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Позивачем надано докази, понесених ним витрат на публікацію в пресі оголошення про виклик відповідача до суду: в газеті «Одеські вісті» в розмірі 120.00 гривен (а.с.59) та в газеті «Урядовий кур'єр» в розмірі 462.00 гривен (а.с.60), всього - 582.00 гривен.

Разом з тим, ст.ст. 79, 88 ЦПК України не передбачено стягнення судових витрат у солідарному порядку.

Солідарний зв'язок - це матеріально правова категорія (ст.541 ЦК України), а не процесуальна.

Таким чином, відповідно до ст.88 ЦПК України розподіл судових витрат, в тому числі судового збору, здійснюється у дольовому порядку: судовий збір по 1601.50 грн. з кожного (3 203.00 грн. : 2), витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик по 291.00 гривен (582.00 : 2).

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 629, 1049,1054 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 88, 131, 208, 209, 212-215, 224-228, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

2. Стягнути солідарно з:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Залізничне Болградського району Одеської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4, виданий 10.10.1996 року Теплодарським СВМ Центрального РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

та

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_5, виданий 20.07.1995 року Теплодарським СВМ Центрального РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2

на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»: м. Київ, вул. Щорса, № 36-Б (МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, рахунок № 373980009) заборгованість за кредитним договором № 38/КВ-07 від 30 жовтня 2007 року в розмірі 320 300.04 гривен (триста двадцять тисяч триста гривен чотири копійки), у тому числі:

- тіло кредиту - 169 051.95 гривен,

- відсотки - 89 980.00 гривен,

- комісія для ведення кредиту - 61 268.09 гривен.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»: м. Київ, вул. Щорса, № 36-Б (МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, рахунок № 6499100199) судові витрати у розмірі 3 785.00 гривен (три тисячі сімсот вісімдесят п'ять гривен) у рівних частках: по 1 892.50 гривен з кожного.

На це заочне рішення відповідачами протягом десяти днів з дня отримання його копії може бути подана заява до Болградського районного суду Одеської області про перегляд цього заочного рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.В. Кодінцева