Копія/ Справа   №1-4/08

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     19 грудня 2008 року                                                                      смт.Ярмолинці

 

               Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

                      головуючого- судді Грох Л.М.

                      при секретарі  Фурман Н.Л.

                      з участю прокурора  Яковенка О.В.,

                      потерпілих та представників потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2.,ОСОБА_3.,

                           захисника ОСОБА_4           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ярмолинці кримінальну справу по обвинуваченню

           ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, працює торговим представником ТОВ «Рома», не судимого, 

           в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -

 

встановив:

 

 07 травня 2006 року ОСОБА_5. близько 2 год. виїхав на автомобілі  «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ»НОМЕР_2 з м. Умань та направлявся в м. Чернівці.  Близько 11.20 год. на 203 км+350м автошляху Житомир - Чернівці - Теребляче, між селами Антонівці та Правдівка Ярмолинецького району, водій ОСОБА_5., рухаючись в напрямку смт. Ярмолинці, не дотримавши безпечної дистанції та  з метою уникнення зіткнення з автомобілем,  що рухався попереду в попутному напрямку, пересік суцільну лінію розмітки та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107 НОМЕР_1 під керуванням  ОСОБА_6., який рухався в напрямку м. Хмельницького.

 В результаті ДТП водій автомобіля ВАЗ 2107 НОМЕР_1 ОСОБА_6. загинув на місці, отримавши тілесні  ушкодження, які за ознакою небезпеки для життя  в момент заподіяння є тяжкими і перебувають у причинному зв'язку з настанням смерті.    

Крім того пасажир автомобіля ВАЗ 2107 НОМЕР_1 ОСОБА_1 в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження, які по тяжкості відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я .

    В даній  ситуації водій ОСОБА_5. повинен був керуватись Правилами дорожнього руху України,  зокрема:

·        п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

·        п.2.3.Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу...

·        п.11.2.  Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

·        п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості  аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

·        п.13.1  Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.   

            Порушення водієм ОСОБА_5.  вищевказаних пунктів ПДР знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті  ОСОБА_6. та отриманням ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень  під час ДТП.

           

            Допитаний в  судовому засіданні підсудний ОСОБА_5. свою вину в скоєнні цього злочину заперечив та показав, що на час цієї поїздки не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Фараон Лтд», а здійснював  перевезення вантажу на підставі цивільно-правової угоди з ТОВ «Фараон Лтд». 06 травня 2006 року близько 14-15 год. він виїхав на автомобілі  «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ» НОМЕР_2  з м. Чернівці, приїхавши до пункту призначення - с. Умані близько 24 год. Розвантаживши автомобіль та перепочивши 1-2 години,  07 травня 2006 року близько 02 год. він виїхав з м. Умань та направлявся в м. Чернівці.  Знаходячись близько 11год. по автошляху Житомир - Чернівці - Теребляче між селами Антонівці та Правдівка Ярмолинецького району, він рухався в напрямку смт. Ярмолинці в колоні автомобілів зі швидкістю 50-55 км/год, зберігаючи дистанцію 40-50 м з автомобілем «Газель», що рухався попереду його автомобіля. Падав дощ.  Коли автомобіль «Газель» гальмуючи, з'їхав на праве узбіччя,  він почав його об'їзд, однак коли дистанція  між автомобілями скоротилася до 18-20 м, «Газель» різко виїхала на проїзну частину і він (ОСОБА_5.)  став  гальмувати з блокуванням коліс, а оскільки його автомобіль розташовувався дещо під кутом до розподільчої лінії, його понесло  на  зустрічну смугу руху, де він зупинився на межі проїзної частини і лівого узбіччя. При виїзді на зустрічну смугу   десь за 50 м він побачив    зустрічний автомобіль ВАЗ, який зіткнувся з його автомобілем, після зупинки останнього. Автомобіль «Газель» продовжив рух, не зупиняючись.

Проте показання підсудного спростовуються показаннями потерпілої, свідків та іншими доказами, дослідженими судом.

Так, потерпіла ОСОБА_1. суду показала, що 07.05.06 р. близько 10 год. разом з своїм чоловіком ОСОБА_6. на власному автомобілі  ВАЗ НОМЕР_1  виїхали з м. Дунаївці і направлялися в м. Хмельницький. День був ясний,  дорога суха. За кермом знаходився чоловік, а вона сиділа поряд на передньому сидінні. Їхній автомобіль на ділянці автодороги за Правдівкою на підйом  рухався зі швидкістю 60 км/год. Зустрічний пасажирський мікроавтобус «Газель» рухався по своїй смузі руху, жодних маневрів при цьому не виконував.   Раптом  автомобіль «Мерседес», який рухався за «Газеллю» на незначній відстані,  з достатньо великою швидкістю «вискочив» з-за «Газелі» на зустрічну смугу руху.  Намагаючись уникнути зіткнення, її чоловік скерував автомобіль вправо, на узбіччя, однак автомобілі зіткнулися  на межі проїзної частини і узбіччя. Удар прийшовся в ліву стійку їхнього автомобіля і чоловік загинув на місці. Мікроавтобус «Газель» зупинився  нижче місця ДТП, однак згодом поїхав. Дощ став падати лише по приїзді працівників міліції та «швидкої» - десь за  годину після ДТП. Підтримала остаточні  позовні вимоги, викладені в заяві від 08.12.08 р.

Показання потерпілої узгоджуються з показаннями свідків  ОСОБА_7 та ОСОБА_8., які першими зупинилися біля місця ДТП та надали допомогу пасажирам автомобіля ВАЗ. Свідки показали, що нижче місця ДТП стояв пасажирський автобус «Газель» синього кольору,  водій «Мерседеса» (підсудний в справі) знаходився біля «Газелі», розмовляв з людьми, після чого «Газель»  поїхала далі. Інших автомобілів, вантажних мікроавтобусів поблизу місця ДТП не було. Дорога  була сухою, дощ став накрапати  по приїзді працівників міліції  та «швидкої допомоги».

Суд не приймає показання свідка ОСОБА_9., які аналогічні показанням підсудного, оскільки  його присутність на місці ДТП та можливість бачити взаєморозташування та маневри  усіх транспортних засобів до зіткнення спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7 і  ОСОБА_8. щодо його відсутності на місці події безпосередньо після ДТП, а також показаннями свідка  ОСОБА_10 (слідчого в справі), який показав, що при огляді місця події 07.05.06 р. близько 12 год.  при опитуванні присутніх працівниками міліції очевидців ДТП не було виявлено. Про існування цього свідка ДТП його повідомив підсудний чи його захисник через 1,5 місяця після ДТП, які самостійно доставили свідка до нього. ОСОБА_9. привіз з собою письмові пояснення, що містяться в справі на арк.76-78 тому І (з його слів написані вдома), і в протокол допиту  він власноруч  дослівно переписав те, що було викладено в поясненнях.

 Показання підсудного,  що на момент зіткнення його автомобіль перебував у нерухомому стані після застосування гальмування спростовуються  висновком комплексної судово-трасологічної та автотехнічної експертизи № 117 А від 31.07.06 р. (а.с.148-149), одночасно висновком експертизи підтверджується, що дії підсудного в частину виїзду керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху при виникненні небезпеки для його руху не відповідали технічним вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху України та осьової лінії розмітки 1.1.

Як показав допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11., показання  підсудного щодо застосування екстреного гальмування з блокуванням коліс до повної зупинки автомобіля на межі лівого узбіччя та дороги після маневру виїзду на дорогу з узбіччя  «Газелі» також є неспроможними з технічної точки зору, оскільки на дорозі не залишилося слідів гальмування, що об'єктивно підтверджується протоколом огляду місця події зі схемою та фототаблицею (а.с.3-15).  Одночасно вказав, що уточнення вихідних даних (сухе дорожнє покриття та  можливо дещо нижча швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_5  50-55 км/год проти зазначеної 60-70 км/год в постанові слідчого) не впливає на висновки експертизи  № 117 А від 31.07.06 р. (а.с.148-149); наявність слідів мікровантажівки (чи то кочення, чи  то гальмування) на узбіччі однозначно вказує на перебування в русі цього автомобіля на момент зіткнення.

Об'єктивно вина підсудного  підтверджується даними протоколу огляду місця події від 07.05.06 р., схеми та фототаблиць до нього, згідно яких вбачається, що

  первинне зіткнення автомобілів ВАЗ-2107 та «Мерседес-Бенц» на  межі зустрічної смуги руху (для останнього) та узбіччя.

Факт  смерті ОСОБА_6. внаслідок спричинення  від дії твердих тупих предметів  салону автомобіля тяжких тілесних ушкоджень, що перебувають у причинному зв'язку з настанням смерті, підтверджується висновком  експертизи № 372 від 05.06.06 р. (а.с.95-96).

Факт спричинення потерпілій ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, підтверджується висновком судово-медичної експертизи  № 1361 від 05.06.06 р.

Вина підсудного підтверджується також  висновком експертизи технічного стану автомобіля «Мерседес-Бенц» № 95-А від 06.07.06 р. (а.с.129-142) та протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_1 (а.с.154-156).

Суд не приймає до уваги  висновок транспортно-трасологічної та судової автотехнічної експертизи № 2215/2216/2217/2218 від 08.05.08 р. (а.с.18-24, том ІІІ),  та висновок спеціаліста-автотехніка № 2006-788 від 26.06.06 р., оскільки експертам  надавалися спотворені, неправдиві вихідні дані про взаєморозташування  транспортних засобів «Мерседес-Бенц» та «Газель», їх маневри  до зіткнення, які суперечили об'єктивній обстановці та фактичним обставинам справи.

Даючи правову оцінку усім суперечливим доказам у справі, суд приходить до висновку, що в даній дорожній обстановці підсудний порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3, 11.2, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Будучи втомленим від тривалого керування автомобілем (з 15 год. попередньої доби) за відсутності достатнього відпочинку та нічного сну, ОСОБА_5. знизив увагу та в якийсь момент припинив слідкувати за дорожньою обстановкою, тому не зміг своєчасно та належно відреагувати на  зменшення дистанції до автомобіля «Газель» і, керуючись інстинктом самозбереження, вивернув кермо вліво та направив автомобіль на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення із зустрічним автомобілем ВАЗ 2107.

Таким чином суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_5 в скоєнні злочину, що виразився в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, в зв'язку з чим його дії кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

 

Обираючи підсудному  покарання, суд враховує характер та ступінь  тяжкості скоєного ним злочину, особу підсудного, що являється соціально адаптованою особою молодого віку,  позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання підсудного, суд не вбачає. чих обставиною при призначенні покарання  ОСОБА_5.суд не вбачає.

Пом'якшуючою покарання  обставиною суд визнає те, що ОСОБА_5. щиро розкаявся в скоєному та сприяв органу досудового слідства і суду у встановленні істини по справі, частково відшкодував потерпілим спричинені матеріальні збитки.          

ОСОБА_5., вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання.

            З врахуванням викладеного,  а також приймаючи до уваги позицію та поведінку підсудного щодо потерпілих, позицію потерпілих щодо призначення найбільш суворого покарання підсудному, покарання ОСОБА_5. слід призначити у вигляді позбавлення волі в межах ближче до максимальної межі санкції ст.286 ч.2 КК України з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 3 роки.

           

Цивільний позов ОСОБА_1 в частині стягнення  з ТОВ «Фараон Лтд» на її користь матеріальної шкоди в сумі 16381 грн. (витрат, пов'язаних з похованням та відшкодування вартості пошкодженого автомобіля) не підлягає задоволенню, оскільки  відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за наявності укладеного  відповідного договору страхування цивільно-правової відповідальності, що підтверджується  полісом № ВА № 4966487 (а.с.87, том І), при настанні страхового випадку страховик (а не власник джерела підвищеної небезпеки) відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Зважаючи на те, що позивачка ОСОБА_1 не представила суду доказів в обґрунтування  перевищення розміру фактичних втрат в зв'язку зі смертю годувальника проти суми 51000 грн., виплаченої  страховиком,  належних доказів на підтвердження фактичних доходів загиблого протягом року до його смерті, а також доказів щодо призначення (чи не призначення) пенсії в зв'язку з втратою годувальника, суд вважає за неможливе задовольнити позов в частині стягнення періодичних платежів на її користь та на утримання неповнолітньої  ОСОБА_12. в зв'язку з втратою годувальника.

Суд визнає факт заподіяння моральної шкоди позивачам, яка  передбачена п.2 ч.2 ст.23 ЦК України і полягає у душевних стражданнях, яких особи зазнали  у зв'язку з протиправною поведінкою щодо члена їх сім'ї, ОСОБА_6., внаслідок чого настала його смерть - відповідно. Приймаючи до уваги непоправність такої втрати, сума відшкодування очевидно має бути більшою, аніж можливий розмір відшкодування страховиком  (не більше ніж 5 % ліміту, визначеного п.9.3  ст.9 цього Закону - 2550 грн.), відтак підлягають задоволенню вимоги  позивачів ОСОБА_1  в її інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_12.,ОСОБА_13, ОСОБА_14. та ОСОБА_2. про стягнення по  2550 грн. з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь кожного.

Виходячи зі змісту ч.3 ст.2 цього Закону, не підлягають задоволенню вимоги позивачів ОСОБА_1  в її інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_12.,ОСОБА_13, ОСОБА_14. , ОСОБА_2. та ОСОБА_15 про стягнення  відшкодування моральної шкоди з ТОВ «Фараон Лтд» в сумі 97450 грн. на користь кожного з них, оскільки згідно цієї норми закону різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Водночас позовні вимоги ОСОБА_15 щодо відшкодування моральної шкоди  як ТОВ «Фараон Лтд», так і ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»  не підлягають задоволенню, оскільки в силу ч.2 ст.1168 ЦК України  моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю. Як встановлено з показань ОСОБА_1, ОСОБА_2., позивачка ОСОБА_15. не  проживала однією сім'єю з загиблим ОСОБА_6.

Судові витрати  за проведення судових експертиз в сумі 5053,03 грн. підлягають стягненню з підсудного згідно ст.93 КПК України, з них 350 грн.  підлягає стягненню на користь потерпілої ОСОБА_1, оскільки вона понесла ці витрати.

Речові докази в справі  відповідно до ст.81 КПК України підлягають поверненню законним володільцям - автомобіль «Мерседес-Бенц», шина та диск до нього  - товариству «Фараон Лтд»,  автомобіль ВАЗ 2107 - ОСОБА_6

Арешт, накладений на майно ТОВ «Фараон Лтд» постановою слідчого від 06.07.06 р., підлягає скасуванню відповідно до ч.6 ст.126 КПК України.

            Запобіжний захід  щодо підсудного підписку про невиїзд слід змінити на тримання під вартою з метою забезпечення виконання вироку суду.

         Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд, -

 

засудив:

 

   ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7(сім) років 6 (шість) місяців з позбавленням його права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 3 (три) роки.

          Стягнути з ОСОБА_5  на користь ОСОБА_6 350 грн. відшкодування понесених судових витрат.

          Стягнути з ОСОБА_5  5053,03 грн. витрати за проведення судових експертиз: 988,53 грн. на користь НДЕКЦ при УМВС України  Хмельницькій області (р/р35228001000040, МФО 815013 в УДК у Хмельницькій області), 3714,50 грн.  - на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

          Позов задовольнити частково. Стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 в її інтересах та в інтересах неповнолітньоїОСОБА_12 5100 грн. відшкодування заподіяної моральної шкоди, по 2550 грн. відшкодування заподіяної моральної шкоди на користь ОСОБА_13,  ОСОБА_14, ОСОБА_16. В решті вимог відмовити.

Речові докази по справі - автомобіль «Мерседес-Бенц», шину та диск до нього повернути товариству «Фараон Лтд»,  автомобіль ВАЗ 2107 - ОСОБА_6

Арешт, накладений на майно ТОВ «Фараон Лтд» постановою слідчого від 06.07.06 р.,  скасувати.

         Запобіжний захід підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_5  змінити на тримання під вартою.                     

         Вирок може бути оскаржений та на нього прокурором може бути внесено апеляційне подання до  апеляційного суду Хмельницької області через Ярмолинецький  районний суд на протязі 15 днів, починаючи з моменту його проголошення.

 

         Суддя                    підпис

Копія вірна:

Суддя Ярмолинецького районного суду                                     Л.М.Грох