копія

Справа № 1-3/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2008  року         Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі: 

    головуючої - судді Грох Л.М.

    при секретарі Фурман Н.Л.,

    з участю прокурора Яковенка О.В,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ярмолинці справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Хмельницького, українця, громадянина України, з середньою освітою,   непрацюючого,  мешканця АДРЕСА_1, не судимого в силу ст.89 КК України,

в скоєнні  злочинів,  передбачених ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2  КК України,

встановив:

26.01.2005 року  ОСОБА_1.  з ОСОБА_2. домовилися про відкрите викрадення  мобільного телефона у  знайомого ОСОБА_1 Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_1.  цього ж дня  близько 21 год. домовився з власником телефону про зустріч з ним ОСОБА_2, який хоче придбати його мобільний телефон. Незважаючи на відмову  того продати телефон, ОСОБА_1. попросив його  вийти на зупинку «Пам'яті героїв», що по вул. Кам'янецькій в м.Хмельницькому, та  особисто повідомити про це ОСОБА_2 На зупинці після відмови хлопця продати телефон, ОСОБА_2 звернувся до іншого присутнього ОСОБА_5.  та попросив показати свій телефон, далі відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон «Самсунг С-100». Викрадений телефон ОСОБА_1. та ОСОБА_2 спільно збули, виручені гроші спільно використали. Зазначеними діями спричинено потерпілому матеріальну шкоду на суму 1000 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 17 березня 2005 року  близько 14 год. ОСОБА_1., незаконно проникнувши в  приміщенні квартири АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_3., та скориставшись тим, що господар квартири  та його товариш ОСОБА_4. сплять, таємно викрав телевізор «Самсунг», завдавши ОСОБА_3. збитку на загальну суму 1350 грн.

Підсудний ОСОБА_1. свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково (щодо вчинення крадіжки) і показав, що в середині березня 2005 року він прийшов до свого знайомого ОСОБА_3., де  разом з ним та ОСОБА_4 випили пляшку горілки, після чого останні лягли спати. Скориставшись ситуацією,  він вирішив викрасти телевізор «Самсунг», який знаходився на тумбі в кімнаті. Реалізуючи свій умисел, він пішов на вулицю, де  найняв таксі  і  під'їхав до будинку потерпілого. Біля будинку він зустрів свого знайомого на ім'я Олександр і попросив його допомогти винести телевізор, повідомивши останньому, що робить це з дозволу господаря. Разом з ОСОБА_6 винесли телевізор з квартири ОСОБА_3 та завантажити його в автомобіль таксі. Продав телевізор своєму знайомому ОСОБА_12  за 210 грн., гроші витратив на власні потреби.

Заперечив свою участь в заволодінні мобільним телефоном спільно з ОСОБА_2., вказавши, що 26.01.05 р. близько 21 год. в під'їзді  будинку АДРЕСА_3 лише домовився  про зустріч ОСОБА_2 з  товаришем свого брата ОСОБА_7  ОСОБА_8  який  мав намір продати свій мобільний телефон, при цьому не міг знати про намір ОСОБА_2 відкрито викрасти телефон.

Проте вина підсудного у пред'явленому обвинуваченні підтверджується дослідженими доказами у справі. 

Так, згідно показань потерпілого ОСОБА_3. (який помер на час розгляду справи в суді) на досудовому слідстві (протокол допиту - а.с.28) 17.03.05 р. він спільно зі своїм  знайомим ОСОБА_4. розпивали горілку в його квартирі, потім лягли відпочивати, двері залишили незамкненими. За деякий час його розбудив сусід, який зі слів своєї дружини повідомив, що з його квартири невідомий виніс телевізор - і дійсно виявив відсутність телевізора «Самсунг»  вартістю 1350 грн. в квартирі.

Факт крадіжки ОСОБА_1. телевізора підтверджується показаннями на досудовому слідстві ОСОБА_12. (протокол допиту від 21.05.05 р. - а.с.22-23), який придбав  телевізор «Самсунг» в підсудного.

Участь підсудного у відкритому викраденні мобільного телефону «Самсунг С-100» спільно з ОСОБА_2. підтверджується показаннями останнього  в якості обвинуваченого на досудовому слідстві (протокол допиту від 22.04.05 р.), згідно яких  вони мали попередню домовленість про відкрите викрадення телефону у хлопця на ім'я ОСОБА_8  на зупинці «Пам'яті героїв». Викрадений телефон ОСОБА_1. обміняв у колишньої дружини  на її дешевший з доплатою 110 грн.

Водночас суд не приймає до уваги показання  свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо вчинення ним грабежу одноосібно, оскільки вони спростовуються його показаннями на досудовому слідстві, а також вироком Хмельницького міськрайонного суду від 27.0.05 р., згідно якого його визнано винним за ст.186 ч.2 КК України по цьому ж факту.

Суд не приймає до уваги і показання свідка ОСОБА_9., який повідомив, що з розмови  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в автомобілі вбачався намір останнього придбати мобільний телефон, оскільки вони дані з метою вигородити підсудного і спростовуються показаннями ОСОБА_2 про відсутність у нього  коштів на момент зустрічі з потенційним продавцем телефону.

Згідно показань на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_5. (протокол допиту від 10.02.05 р. - а.с.49) підсудний дійсно 26.01.05 р. близько 21 год. домовлявся  в його присутності з ОСОБА_10. про зустріч з ним хлопця, який хоче придбати його мобільний телефон. Незважаючи на відмову  того продати телефон, ОСОБА_1. попросив вийти на зупинку «Пам'яті героїв» та особисто повідомити про це його товариша (ОСОБА_2). На зупинці після відмови ОСОБА_8 продати телефон, ОСОБА_2 звернувся до нього та попросив показати свій телефон, далі вихопив його з рук потерпілого та пішов до автомобіля, де сидів ОСОБА_1. На його вимогу віддати телефон злочинці не зважали і, відштовхнувши його від дверей автомобіля, поїхали.

Одночасно наявність попередньої змови між підсудним та ОСОБА_2.  на відкрите викрадення телефону підтверджується показаннями свідка ОСОБА_11. (протокол допиту від 10.02.05 р. - а.с.52), згідно яких він возив на «таксі» ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_9. 26.01.05 р. до будинку АДРЕСА_3, з їхньої розмови  в автомобілі зрозумів, що вони мають забрати телефон у невідомого хлопця, знайомого ОСОБА_1 чи його брата. По приїзді в двір цього будинку, спочатку в будинок пішов ОСОБА_1., який по поверненні повідомив, що той хлопець є і ОСОБА_2 може піти забрати в нього телефон. ОСОБА_2. пішов в сторону зупинки, за  деякий  час повернувся, якийсь хлопець намагався його втримати за куртку, але той його відштовхнув і   вони поїхали. З розмови хлопців в автомобілі він зрозумів, що телефон вони відкрито викрали у того хлопця.

Факт збуту викраденого телефону ОСОБА_1. їй підтвердила  свідок АДРЕСА_4

Вина підсудного стверджується також  письмовими доказами у справі -  протоколом добровільної видачі (а.с.44), протоколами очних ставок (а.с.51,72).

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного в скоєнні крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, а також у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому  за попередньою змовою групою осіб, повністю доведена в судовому засіданні, а тому його дії слід кваліфікувати за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2  КК України.

При призначенні покарання підсудному суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєних злочинів,   особу винного, що позитивно характеризується по місцю проживання,  на час розгляду справи в суді змінив своє оточення, проживає однією сім'єю з жінкою, виховують спільну дитину. 

Обставин, які  обтяжують чи пом'якшують покарання підсудного суд не вбачає, оскільки об'єктивних доказів скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння  судом не здобуто.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що покарання підсудному  слід обрати у вигляді позбавлення волі  ближче до нижньої межі санкцій ч.3 ст.185 КК та ч.2 ст.186 КК України. Остаточне покарання слід призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на підставі  ч.1 ст.70 КК України.

        Питання речових доказів вирішено вироком Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.05 р.

        Позов  ОСОБА_3. в зв'язку зі смертю останнього, що підтверджується копією актового запису про смерть №  1044  від 26.05.07 р., слід залишити без розгляду.

        Підстав   змінювати обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд не вбачає. 

         Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк  3 (три) роки; визнати винним за ст.186 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначити остаточне покарання  вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Зарахувати в строк  відбуття покарання засудженим строк перебування  його під вартою з 18 липня 2008 року.

 Запобіжний захід стосовно засудженого  -  тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

              Позов ОСОБА_3. залишити без розгляду.

На вирок може бути подана апеляція протягом  15 діб з дня його проголошення, а засудженим - протягом 15 діб з часу отримання ним копії вироку.

   Суддя :        підпис

Копія вірна:

Суддя                                            Л.М.Грох