Справа № 110/725/14

У Х В А Л А

іменем України

"05" березня 2014 р.

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Литвиненко В.П.

при секретарі - Осинській Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноперекопськ АР Крим справу за поданням старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим - Васютинської А.С. про обмеження боржника - ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець ВДВС Красноперекопського МРУЮ АР Крим Васютинська А.С. звернулася до суду з поданням про обмеження боржника - ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Свої вимоги мотивує тим, що у ВДВС Красноперекопського МРУЮ АР Крим на примусовому виконанні знаходяться постанови №110/2356/13-п від 10.06.2013 року, №110/2357/13-п від 11.06.2013 року та №110/2157/13-п від 24.05.2013 року винесені Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ ГУМВС України в АР Крим 07.08.1998 р., на користь держави штрафу за постановою №110/2356/13-п від 10.06.2013 року у розмірі 680 грн., за постановою №110/2357/13-п від 11.06.2013 року у розмірі 680 грн., та за постановою №110/2157/13-п від 24.05.2013 року у розмірі 340 грн..

Постановами державного виконавця від 20.01.2014 року відкриті виконавчі провадження.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим боржником не виконуються.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду громадян України», ВДВС Красноперекопського МРУЮ просить задовольнити подання.

В судове засідання представник ВДВС Красноперекопського МРУЮ АР Крим не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, подання підтримує.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст. 3771 ЦПК, яка міститься у главі VI ЦПК «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)». За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст.17 Закону № 606-XIV, примусове виконання яких здійснюється ДВС.

КУпАП не містить відповідних норм у розділах, що регулюють вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, ухвалених за нормами цього кодексу.

Таким чином, ст. 3771 ЦПК є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

За змістом частини 2 ст.377-1 ЦПК України саме державний виконавець повинен довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

На підставі п.18 ч.3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.

Згідно ст.67 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1 - 9 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду громадян України», а саме, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов'язань.

З правового аналізу зазначених норм слідує, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за межі України є не лише наявність невиконаних зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, а і ухилення боржника від виконання цих зобов'язань.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, відповідно до яких боржник ОСОБА_2 отримав постанови про відкриття виконавчих проваджень та про надання йому строку для добровільного виконання рішення суду, а також відсутні докази про навмисне ухилення ОСОБА_2 від добровільного виконання рішеннь суду, вважаю що подання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», ст.377-1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старщого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим - Васютинської А.С. про обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5 денний строк з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: В. П. Литвиненко