ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.12.2006 Справа № 3/326-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепел І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відділу освіти Великолепетиської районної державної адміністрації, смт. Велика Лепетиха Херсонської області,
до Великолепетиської селищної ради, смт. Велика Лепетиха Херсонської області,
про стягнення 2078 грн. 08 коп.,
за участю представників
від позивача: Горішній В.В., дор. № 08-517/01-12 від 19.12.06 р.; Періг А.І., нач. відділу,
від відповідача: Дерій О.О., спеціаліст з юридичних питань, дор. від 19.12.06 р.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 2078грн.08коп. витрат (необґрунтованих видатків) на вдрядження працівників дошкільних закладів, які знаходяться на території відповідача, посилаючись на положення ст. ст. 88 та 90 Бюджетного кодексу України та ст. 50 Закону України "Про власність".
Представник позивача на засіданні суду надав усні пояснення відповідно до яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в ході судового засідання надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог, відповідно до письмових заперечень на позовну заяву (відзиву на позовну заяву), пославшись на наступні обставини.
06 липня 2005 року була проведена перевірка контрольно-ревізійним управлінням Херсонської області і складений акт № 03-15/31 в якому виявлено порушення, а саме, що згідно пункту 2 статті 88 та пункту 2 статті 90 Бюджетного кодексу України встановлено, що фінансування дошкільних закладів здійснюється відповідною радою на території якої знаходиться цей заклад, зокрема і видатки на відрядження.
Факт фінансування дошкільних закладів Великолепетиською селищною радою не заперечується. Однак, згідно "Інструкції про службове відрядження в межах України і за кордон" затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998 року, в редакції наказів Міністерства фінансів України від 10.06.1993 року п. 1.1. направлення працівників підприємств здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, куди відряджається працівник, строку і мети відрядження.
Великолепетиська селищна рада накази (розпорядження) на відрядження працівників дошкільних закладів в 2001-2005 роках не отримувала. Відділом освіти Великолепетиської районної державної адміністрації такі накази (розпорядження) нам не направлялися. Про те, що Відділом освіти Великолепетиської районної державної адміністрації було видано такі накази та відправлено працівників дошкільних закладів у відрядження Великолепетиській селищній раді було невідомо.
Згідно "Інструкції про службове відрядження в межах України і за кордон" витрати на відрядження особи яка перебуває в трудових відносинах з платником податку включається до складу валових витрат платника податку.
В бюджеті Великолепетиської селищної ради, кошти на витрати в зв'язку з відрядженням працівників дошкільних закладів не планувалися, так як Відділом освіти Великолепетиської районної державної адміністрації ми не були проінформовані про відрядження працівників та вони не просили включити в бюджет вказані витрати.
Як заявляє відповідач, твердження Відділу освіти Великолепетиської районної державної адміністрації про неодноразове направлення листів з проханням добровільно повернути кошти витрачені на відрядження не відповідають дійсності. Великолепетиською селищною радою отримано від позивача тільки один лист від 07.07.2006 року, тобто вже після того як була проведена перевірка контрольно-ревізійним управлінням Херсонської області.
Таким чином, на думку відповідача, Відділом освіти Великолепетиської районної державної адміністрації порушено діюче законодавство яке регулює порядок направлення у відрядження працівників.
Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 19.12.06 р. наполягав на застосуванні річного строку позовної давності, передбаченого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
За розпорядженням голови господарського суду Херсонської області від 12.12.06 р. № 295 справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі (їхніх представників), що прибули на судове засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд,
в с т а н о в и в :
За період з 01 квітня 2001 року по 01 червня 2005 року згідно наказів відділу освіти Великолепетиської районної державної адміністрації було відряджено на курси в РІПО працівників дитячих садків, що розташовані на території відповідача, та оплачені їм видатки на відрядження.
06 липня 2005 року була проведена перевірка Контрольно - ревізійним управлінням Херсонської області і складений акт № 03-15/31 в якому виявлено порушення пункту 2 статті 88 та пункту 2 статті 90 Бюджетного Кодексу України та встановлено, що фінансування дошкільних закладів здійснюється відповідною радою на території, якої знаходиться цей заклад, зокрема і видатки на відрядження.
Згідно Реєстрів-вибірок необґрунтованих видатків на відрядження особам, які не є працівниками Великолепетиського відділу освіти за період з 01 квітня 2001 року по 01 червня 2005 року ревізією було встановлено, що за цей час було відряджено 16 працівників дошкільних закладів, які знаходяться на території Великолепетиської селищної ради, а тому фінансування на курси в РІПО мала оплачувати зазначена селищна рада.
Сума за відрядження вище зазначених працівників згідно реєстрів-вибірок склала 2078,08 (одна тисяча сто сімдесят два) грн. 08 коп.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення своїх прав позивач дізнався з повідомлення КРУ Херсонської області від 11.07.05 р. № 03-22/1835, а з відповідним позовом звернувся до суду 14.11.06 р.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду у відповідній письмовій заяві, поданій у судовому засіданні.
За вказаних обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. ст. 94, 98 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
3. Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Гридасов.
Дата складення постанови у повному
обсязі відповідно до статті 160 Кодексу
адміністративного судочинства України "03" січня 2007 р.