Номер провадження № 22-ц/785/2594/14

Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Бабія А.П.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13.04.2012 року про тимчасове обмеження виїзду за межі України за поданням Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

встановила:

Головний державний виконавець Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України звернувся з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон до врегулювання питання пов'язаного з аліментами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої вимоги державний виконавець, як зазначено в ухвалі суду та вбачається з подання, обґрунтовував тим, що на виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 01.02.2005 року Жовтневим районним судом м. Одеси по справі за номером 2-441 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 18.02.1998 року та до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 Вказаний борг боржник в добровільному порядку не повертає. Як вбачається з довідки Центрального адресного бюро м. Одеси, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

В ході проведення виконавчих дій встановлено, що транспортні засоби та нерухоме майно за боржником не зареєстровані, що підтверджується відповідними довідками. 06.03.2012 року від стягувача надійшла заява про прийняття заходів щодо сплати боржником аліментів. Стягувач повідомляє, що боржник періодично виїжджає за межі України та просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон України до вирішення питання по сплаті аліментів.

В судовому засіданні, відповідно до оскаржуваної ухвали сторони не були присутні.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13.04.2012 року тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань по рішенню Жовтневого районного суду м. Одеси по справі за номером 2-441. Копію ухвали суду до виконання направлено до Державної прикордонної служби України.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13.04.2012 року, в якій просить ухвалу суду від 13.04.2012 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу. Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи Перший Київський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України був повідомлений належним чином, причини неявки державного виконавця суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Задовольняючи подання головного державного виконавця Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3, суд першої інстанції посилаючись на п. п. 2, 8 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в України громадян України», ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, виходив з того, що боржник від добровільного виконання зобов'язань ухиляється, місце роботи та розмір заробітної плати не повідомляє.

Однак, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Оскільки, відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в України громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону «Про виконавче провадження», державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Тобто, умовою тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України є ухилення його від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Проте, звертаючись з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3, державний виконавець в поданні не вказував, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання зобов'язань, щодо сплати аліментів, покладених на нього судовим рішенням, а лише констатував наявність у останнього заборгованості по сплаті аліментів, стягнутих за судовим рішенням, відсутність транспортних засобів та нерухомого майна, останню сплату аліментів в березні 2009 року та те, що стягував повідомляє, що боржник періодично виїжджає за межі України.

Також до подання не надано будь-яких доказів, щодо ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Також відсутні відомості про вжиття відповідних заходів для виконання судового рішення передбачених ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Такі докази та відомості не надані державним виконавцем і суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, до подання додано заяву ОСОБА_3 (а. с. 5) відповідно до якої 25.03.2009 року останнім сплачено 5 850 грн. на рахунок погашення заборгованості по сплаті аліментів та, в якій він просив зняти арешт з квартири.

Крім того, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи (а. с. 10), що ОСОБА_3 працює в морській компанії і постійно покидає межі України, працюючи за кордоном, що підтвердив в судовому засіданні і його представник, пояснивши, що ОСОБА_3 є моряком та працює за межами України на іноземних суднах, а тому для сплати аліментів йому необхідно виїздити за межі України на роботу.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення подання головного державного виконавця Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

Таким чином, судова колегія, враховуючи викладене, доводи та резолютивну частину апеляційної скарги, частково погоджується з апеляційною скаргою, та вважає, що ухвала суду першої інстанції від 13.04.2012 року про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Тому на підставі викладеного, ухвалу суду першої інстанції від 13.04.2012 року необхідно скасувати, та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13.04.2012 року про тимчасове обмеження виїзду за межі України за поданням Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - скасувати.

Відмовити в задоволенні поданням Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

В.А. Станкевич

А.П. Бабій