Справа № 2-1276/08

            РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 листопада 2008 року                                                                           Бородянський районний суд 

Київської області в складі: головуючого - судді Унятицького Д.Є.,

                                                  при  секретарі - Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року позивачка звернулася в суд з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1998 року по 23 січня 2008 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею.

В 1998 році їм як молодій сім'ї для будівництва будинку і обслуговування господарських споруд була видана земельна ділянка розміром 0,13 га по АДРЕСА_1, яка на даний час приватизована.

Просила визнати земельну ділянку площею 0,13 га АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю її та відповідача; поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши їй 60% від вказаної земельної ділянки, а саме 0,78 га; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

У відкритому судовому засіданні позивачка позов підтримала, уточнивши позовні вимоги, у зв'язку з тим, що розмір земельної ділянки становить 0,15 га просила визнати земельну ділянку площею 0,15 га АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю її та відповідача; поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши їй 60% від вказаної земельної ділянки, а саме 0,09 га, визнати за нею право власності на частину земельної ділянки АДРЕСА_1, а саме в розмірі 0,09 га; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Відповідач та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснили, що дійсно рішенням Озерської сільської ради була виділена земельна ділянка для будівництва ОСОБА_2 за його власною заявою. На даний час вказана земельна ділянка передана в статутний фонд приватного підприємства "Серж-21", відповідно до статуту земельна ділянка являється вкладом до статутного капіталу, а тому дана земельна ділянка не може бути визнана спільною власністю подружжя.

Вислухавши пояснення позивачки, відповідача та його представника ОСОБА_4, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що у позові необхідно відмовити.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами, який був зареєстрований 18 жовтня 1998 року Озерською сільською радою, 23 січня 2008 року був розірваний, що підтверджується копією виписки з рішення Ірпінського міського суду Київської області (а.с.7).

Від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом позивачкою, про що свідчать копія свідоцтва про народження, копія акту від 24 липня 2008 року (а.с.6,8).

Рішенням № 17 виконкому Озерської сільської ради від 26 березня 1999 року за заявою ОСОБА_2 виділено земельну ділянку під забудову площею 0,15 га АДРЕСА_1, що підтверджується копією витягу з протоколу № 3 засідання виконкому Озерської сільської ради від 26 березня 1999 року (а.с.22).

На підставі рішення 5 сесії 4 скликання Озерської сільської ради від 26 листопада 2002 року на ім'я ОСОБА_2 виготовлено державний акт на право приватної на землю площею 0,1265 га, розташованої АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 966 (а.с.26).

Відповідно до ст.86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній сумісній власності. Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю.

Земельна ділянка набута ОСОБА_2 у приватну власність, не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки вона не набута подружжям, а одержана ним як частка із земельного фонду внаслідок приватизації.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю земельна ділянка розміром 0,1265 га, розташована АДРЕСА_1, передана у приватну власність відповідачу ОСОБА_2, а тому земельна ділянка розміром 0,15 га АДРЕСА_1 не може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги про виділення позивачці 60% від земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1, а саме 0,09 га, та визнання за нею права власності на вказану частину земельної ділянки, з тих підстав, що на думку позивачки, земельна ділянка є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, не підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення судових витрат не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 86 ЗК України, ст. 10, 11, 62, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спільного майна подружжя відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.   

Головуючий-суддя                                                                                                      Д.Унятицький