ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Справа № Б-7/49-21/160

Львівськийапеляційнийгосподарський суд в складіколегії:

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Орищин Г.В.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської областівід 16.12.2013 року

у справі № Б-7/49-21/160

за заявою: Коломийського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

до боржника: відкритого акціонерного товариства «Коломиясільмаш»

про визнання банкрутом,

з участю представників:

від скаржника - не з»явився;

від боржника - Шутка Я.С.- арбітражний керуючий

Представник скаржника в судове засідання 03.03.2014р. не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2013р. у справі №Б-7/49-21/160 (суддя Скапровська І.М.) про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Коломиясільмаш» задоволено клопотання арбітражного керуючого Зарічного І.Ф. про скасування арешту коштів ВАТ «Коломиясільмаш».

Не погоджуючись з даною ухвалою відділ державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в порушення ст..43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне встановлення всіх обставин справи,що мають значення для справи. Крім того, на думку скаржника місцевий господарський суд не врахував п.5 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 9 грудня 2013 року керуючий санацією подав до господарського суду Івано-Франківської області клопотання про скасування арешту коштів боржника-ВАТ «Коломиясільмаш» накладеного ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції 28.11.2013 р.

В обґрунтування клопотання, керуючий санацією посилається на те, що з 2003 року, щодо боржника введена процедура санації, відтак відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арешти та інші обмеження не можуть застосовуватись.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою зобов'язував ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції надати суду письмове пояснення з приводу винесення постанови про накладення арешту на майно боржника в процедурі санації.

Станом на день винесення оскаржуваної ухвали, ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції витребуваних документів не подав.

Згідно ст..17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що з дня винесення ухвали про санацію, арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника, щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів, тобто ці дії можуть бути вчинені тільки за рішенням суду в межах процедури санації.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з урахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст..104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст..91,101, 103, 105, 106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2013 року у справі № Б-7/49-21/160 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено « 04» березня 2014 року.

Головуючий суддя Михалюк О. В.

суддя Орищин Г.В.

суддя Мельник Г. І.