ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 лютого 2014 року м. Київ В/800/484/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Конюшка К.В.

Васильченко Н.В.

Маслія В.І.

Чалого С.Я.

Черпіцької Л.Т.

перевіривши матеріали заяви Південної митниці Міндоходів

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2013 року (№К/800/10052/13, №К/800/11330/13, №К/800/13680/13)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Варра Трейд»

до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України Одеській області

за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси

про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

До Вищого адміністративного суду України надійшла заява Південної митниці Міндоходів про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.03.2013 (№К/800/10052/13, №К/800/11330/13, №К/800/13680/13).

У березні 2011 року ТОВ «Варра Трейд» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України Одеській області про визнання протиправною бездіяльності митного органу щодо відмови у поверненні надмірно сплачених товариством мита у розмірі 739 659,35 грн. та податку на додану вартість у розмірі 7 685 801,00 грн.; зобов'язання митниці надати до ГУ Державного казначейства України в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України надмірно сплачених товариством мита та податку на додану вартість; визнання недійсними рішень митниці про визначення митної вартості товарів та стягнення з Державного бюджету України через ГУ Державного казначейства України в Одеській області на користь позивача суми надмірно сплаченого мита у розмірі 739 659,35 грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 7 685 801,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про задоволення позову. Визнано протиправною бездіяльність Південної митниці щодо повернення надмірно сплачених товариством мита у розмірі 739 659,35 грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 7 685 801,00 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення митниці про визначення митної вартості товарів від 29.09.2009 № 500000043/2009/003393/2, №500000043/2009/003394/2, №500000043Ї/2009/003395/2, а також стягнуто з Державного бюджету України через Головне казначейство Державної казначейської служби на користь товариства суми надмірно сплаченого мита у розмірі 739 659,35 грн. та податку на додану вартість у розмірі 7 685 801,00 грн. Крім того, з огляду на відмову від іншої частини позовних вимог, апеляційний суд закрив провадження у справі у цій частині.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2013 (№К/800/10052/13, №К/800/11330/13, №К/800/13680/13) рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

У заяві про перегляд зазначеної ухвали Вищого адміністративного суду України заявник вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до положень статей 239-2 та 240 КАС України Вищий адміністративний суд України перевіряє відповідність заяви про перегляд судових рішень вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема:

різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі;

різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню;

різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 239-1 КАС України до заяви мають бути додані копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У цьому випадку до заяви відповідачем додано копії різних за змістом рішень суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, зокрема, рішення від 26.03.2013 (№К/800/10052/13, №К/800/11330/13, №К/800/13680/13) у цій справі та рішення від 03.12.2013 у касаційному провадженні № К/9991/64968/12.

Зі змісту цих рішень убачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Митного кодексу України від 11.07.2002 N 92-IV та Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для допуску цієї справи до провадження для перегляду Верховним Судом України.

Керуючись статтями 165, 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити заяву Південної митниці Міндоходів про допуск справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Варра Трейд» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси, про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2013 року (№К/800/10052/13, №К/800/11330/13, №К/800/13680/13).

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.