номер провадження справи 35/2/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2014 Справа № 908/43/14
Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.
при секретарі Коцар А.О.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Чмут С.В., дов. б/н від 20.06.2013р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро", м. Обухів, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барви", с. Барвінівка, Новомиколаївський район, Запорізька область
про стягнення 90 069,15 грн.
ВСТАНОВИВ:
10.01.2014р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барви" про стягнення 90069,15 грн.
Позивач, обґрунтовуючи свій позов посилається на те, що 13.06.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барви" укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №131/3, відповідно до якого позивачем 13.06.2013р. було передано у власність відповідачеві товар та документи, що до нього відносяться. За умовами п. 2.6 договору відповідач зобов'язується здійснити оплату за товар, поставлений відповідно до видаткової накладної № 23479 від 13.06.2013р. на суму 69 250, 00 грн. остаточно до 01.10.2013р., проте в порушення умов договору відповідач не оплатив вартість товару. Станом на 24.12.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем згідно накладної за поставлений товар та за користування товарним кредитом складає 69250 грн. основного боргу та 318,74 грн., відсотків за користування товаром, на які позивачем нараховані штраф в розмірі 13913,75 грн., 28 відсотків річних в сумі 4482,90 грн., 2103,76 грн. пені, які позивач й просить стягнути. Також позивач просить судові витрати в розмірі 1801,38 грн. покласти на відповідача.
10.01.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.
Ухвалою від 10.01.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/43/14 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/2/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 11.02.2014р. о/об 11 год. 00 хв.
10.02.2014р. через канцелярію господарського суду Запорізької області представником позивача, відповідно до вимог ухвали суду від 10.01.2014р. надано пояснення та документи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання 11.02.2014р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 25.02.2014р.
25.02.2014р. через канцелярію господарського суду відповідачем було надано відзив, відповідно до якого останній не заперечує проти наявності в нього заборгованості перед позивачем, проте зазначає, що підприємство опинилося у тяжкому фінансовому стані, заборгованість виникла через загибель внаслідок несприятливих погодних вимог сільськогосподарських культур, які ним вирощувалися, а також в зв'язку із низькими цінами на зернові культури та соняшник у 2013р. Відповідач просить зменшити розмір штрафу, передбачений пунктом 7.2 договору та надати розстрочку виконання рішення на один рік.
В судовому засіданні 25.02.2014р. представник відповідача підтримав позицію, викладену в відзиві та просить зменшити розмір штрафу, передбачений підпунктом б) пунктом 7.2 договору та надати розстрочку виконання рішення на один рік.
В судове засідання 25.02.2014р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був повідомлений, про що свідчить його підпис на повідомленні про наступне судове засідання.
Сторони зобов'язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємоповагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (ч. 3 ст. 22 ГПК України)
В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи та вона може бути розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
За заявою представника відповідача справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 25.02.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.
13.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барви» (далі - покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 131/3 (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вар тість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.
Згідно пункту 1.2 договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в додатках до договору, який є невід'ємною його частиною. Фактична номенклатура, асортимент та кількість по задоволеним постачальником замовленням визначаються згідно видаткових накладних
Згідно з додатком № 1 до договору поставки постачальник зобов'язався поставити покупцю соняшник ОРЕRА РR загальною вартістю 69250 грн. з урахуванням ПДВ, з оплатою відсотків за кори стування товарним кредитом у розмірі 1 % річних. Строк оплати поставленого товару сторони визначили до 01.10.2013 року.
Відповідно до видаткової накладної № 23479 від 13 червня 2013 року позивач передав відповідачу насіння соняшник ОРЕRА РR (п.о.) (ESP-L13-0040) в кількості 50 мішків на загальну суму 69250 грн.
Вказана продукція, була отримана Дев'ятко Віталієм Юрійовичем, що підтверджується видатковою накладною № 23479 від 13 червня 2013р. (а.с. 14)
Право на отримання товару Дев'ятко В. Ю. підтверджується довіреністю № 31 від 12.06.2013р. (а.с. 15)
Умовами пунктів 2.7, 2.8, 2.10, 2.11 Договору, сторони обумовили, що за користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки, розмірі яких передбачений Додатком до договору. Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого додатком до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується в день повного розрахунку покупцем за поставлений товар. У випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов'язань за Договором, постачальник має право провести першочергове зарахування коштів в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом. Відсотки за користування товарним кредитом нараховуються щомісячно.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до акту наданих послуг № 27995 від 02.09.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр -Агро" на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № 131/3 були надані в якості послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Барви" - відсотки по договору товарного кредиту в розмірі 179,86 грн. Вказаний акт підписаний представниками обох сторін.
На дату подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем за користування товарним кредитом, відповідно до розрахунку позивача, становить 318,74 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по договору поставки на умовах товарного кредиту № 131/3 від 13.06.2013р. щодо здійснення своєчасної та повної сплати за поставлений товар та користування товарним кредитом не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість в сумі 69568,74 грн.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утримуватися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконати його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт наявності заборгованості в сумі 69568,74 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Барви" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр -Агро" підтверджений відповідними доказами та не заперечуються відповідачем, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 69250 грн. та відсотків за користування товарним кредитом в сумі 318, 74 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 7.2 договору у випадках порушення умов даного Договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом. За порушення даних умов договору покупець:
а) сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення;
б) сплачує штраф в розмірі 20 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов'язання.
в) сплачує на користь постачальника 28 (двадцять вісім) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.3. договору сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов'язанням (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього Договору до 3 років. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань здійснюється без застосування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Позивач, відповідно до законодавства та умов договору нарахував відповідачу за період з 02.10.2013р. по 24.12.2013р. : пеню в розмірі 2103,76 грн.; штраф в розмірі 13913,75 грн. та 28 відсотків річних в сумі 4482,90 грн.
Перевіривши зазначені нарахування суд встановив, що при здійсненні розрахунку пені позивачем помилково нараховано 2103,76 грн. Судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» здійснено перерахунок пені, яка за вказаний період становить 2081,34 грн. та яка підлягає задоволенню. Інші нарахування позивачем здійсненні вірно, відповідають діючому законодавству та умовам договору, а тому підлягають задоволенню.
Суд, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій та надання розстрочки виконання рішення відмовляє в їх задоволенні виходячи з наступного.
Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 118 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК) господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарсько - процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Відповідач, як на підставу зниження штрафних санкцій та надання розстрочки виконання рішення посилається на те, що підприємство опинилося у тяжкому фінансовому стані, заборгованість виникла через загибель внаслідок несприятливих погодних вимог сільськогосподарських культур, які ним вирощувалися, на підтвердження чого надає висновок Торгово - промислової палати України про форс мажорні - обставини №2369/05-4 від 08.10.2012р. Також відповідач зазначає, що в зв'язку із низькими цінами на зернові культури та соняшник у 2013р. підприємство не отримало очікуваний прибуток, що негативно вплинуло на його фінансовий стан.
Однак, такі посилання відповідача не можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій та надання розстрочки виконання рішення, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Барви" не надано до суду жодних доказів в підтвердження його тяжкого фінансового стану: відсутність грошових коштів на рахунку підприємства (фінансовий звіт, банківська виписка), доказів того, що відповідач не отримує прибуток від іншої господарської діяльності, якою відповідно до копії Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 662349 займається останній.
Саме лише посилання відповідача на те, що він опинився в тяжкому стані та надання висновку про форс - мажорні обставини не є підставою для зменшення штрафних санкцій відповідно до приписів ст. 233 Господарського кодексу України та надання розстрочки виконання рішення згідно з п. 6 ст. 83 Господарсько - процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Барви", посилаючись на конкретні обставини не довів суду їх винятковість та не надав належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару та відсотків за товарним кредитом по договору поставки на умовах товарного кредиту № 131/3 від 13.06.2013р. та даний факт не заперечується відповідачем, а також враховуючи не надання відповідачем доказів сплати боргу, то вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 69250 грн., 318, 74 грн. відсотків за користування товарним кредитом, штрафу в розмірі 13913,75 грн., 28 відсотків річних в сумі 4482,90 грн., пені в сумі 2081,34 грн. суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням перерахованої суми пені.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барви", (70151 Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Барвінівка, вул. Шкільна буд. 15 код ЄДРПОУ 30870438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр -Агро" (08700 Київська область, м. Обухів вул. Будьонного, 33, р/р 26006010246402 в Обухівському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023 код ЄДРПОУ 36348550) основний борг в розмірі 69250 (шістдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн.; 318 (триста вісімнадцять) грн. 74 коп. відсотків за користування товарним кредитом; 2081 (дві тисячі вісімдесят одна) грн. 34 коп. пені; 4482 (чотири тисячі чотириста вісімдесят дві) грн. 90 коп.; 13913 (тринадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 75 коп. штрафу та 1800 (одна тисяча вісімсот) грн.. 93 коп. судового збору. Видати наказ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.
Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 03.03.2014 р.
Суддя О.А. Топчій